Рішення № 83349315, 30.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8767/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за №41 від 05.04.2019 року (пункт 39).

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 24.10.2016 йому встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку із чим отримав одноразову грошову допомогу в сумі 217500 грн. 29.11.2018 під час повторного медичного огляду йому встановлено 2 групу інвалідності. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги", він має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв`язку із чим звернувся із заявою до Міністерства оборони України. Проте, рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом № 41 від 05.04.2019 (п.39), у призначенні допомоги відмовлено з тих підстав, що після первинного встановлення інвалідності минуло понад 2 роки. Вважає рішення № 41 від 05.04.2019 (п.39) протиправним, оскільки в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо відсутності права на отримання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін, яка набрала чинності 1 січня 2017 року, на спірні правовідносини не розповсюджується, а тому він має право на отримання одноразової допомоги у зв`язку із встановленою 2 групою інвалідності. Наведений висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в справі № 295/3091/17.

Ухвалою судді від 25.06.2019 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін.

22.07.2019 до суду надійшов відзив Міністерства оборони України на позовну заяву, в якому останнє просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . В обгрунтування відзиву вказало, що оскільки юридичним фактом, з настанням якого у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі від раніше виплаченої суми є факт встановлення йому інвалідності у 2016 році, то до правовідносин з приводу визначення права позивача на одноразову грошову допомогу в більшому розмірі підлягають застосуванню ті нормативно-правові акти, які були чинними саме на цей час. А саме, відповідно до абз.1 ч.4 ст.16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. За таких обставин, невірним є посилання позивача на позицію Верховного Суду в справі № 295/3091/17, оскільки на момент встановлення ОСОБА_1 первинної інвалідності діяв абз.1 ч.4 ст.16-3.

Також, у прохальній частині відзиву міститься клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, оскільки представнику необхідно навести доводи по суті справи особисто та про тлумачення Верховним Судом законодавства.

Суд зазначає, що доводи на користь свої позиції відповідач виклав у відзиві, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак означене клопотання задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.03.2014 був призваний на військову службу у зв`язку із частковою мобілізацією на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 № 303/2014.

Згідно довідки № 1552 від 23.03.2015, виданої військовою частиною польова пошта В3231, в період з 16.06.2014 по 15.10.2014 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської області.

Згідно витягу з наказу командира військової частини польова пошта В3231 від 09.03.2015 № 55, звільненого Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 командира відділення технічного обслуговування взводу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_1 з 09.03.2015 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

За змістом витягу із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 4106 від 23.09.2016 захворювання ОСОБА_1 пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК №901180, позивачу з 24.10.2016 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

З 29.11.2018 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено 2 групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки МСЕК серії ААБ № 101927 від 04.01.2019.

З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням 2 групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач звернувся до Бердичівського об`єднаного міського військового комісаріату із відповідною заявою та копіями необхідних документів, які в подальшому були направлені до Міністерства оборони України.

05.04.2019 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №41, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Вказано, що допомога у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності виплачена в сумі 217500грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 2011- XII) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Частиною 2 пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Частинами 2, 4 ст. 16-3 наведеного Закону (в редакції, чинній на час первинного огляду позивача органами МСЕК та встановлення відсотку втрати працездатності) передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або відсотку втрати працездатності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 стаття 16-3 Закону № 2011-ХІІ була доповнена абзацом 2 частини 4 відповідно до якого, у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється (01.01.2017 набрала чинності).

Водночас, як вже зазначено судом, позивачу з 24.10.2016 встановлено третю групу інвалідності, а з 29.11.2018 - 2 групу інвалідності.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка набрала чинності 01.01.2017 не може розповсюджуватись на спірні правовідносини. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 29.11.2018 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 у справі № 295/3091/17 (№ К/9901/5281/17).

Стаття 16-3 Закону України № 2011-ХІІ у редакції до 01.01.2017 не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності (меншого відсотку втрати працездатності) особі було встановлено вищу групу інвалідності (більшого відсотку втрати працездатності), зокрема після двох років з часу первинного встановлення інвалідності.

Таким чином, позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем спростовано протиправність відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги.

У зв`язку із відсутністю судових витрат, питання щодо їх розподілу згідно ст.139 КАС України, не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, Київ 168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа Бердичівський об`єднаний міський військовий комісаріат (вул. Л.Карастоянової, 49, м.Бердичів,Житомирська область,13312) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за №41 від 05.04.2019 року (пункт 39).

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, як інваліду 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 30 липня 2019 року.

Суддя Г.В. Чернова