Рішення № 83348879, 25.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 липня 2019 р. Справа № 120/1867/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Карташова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 15 травня 2019 року звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в податковій міліції.

Однак, листом Головного управління ДФС у Вінницькій області від 17 травня 2019 року № 12843/Г/02-32-04-01 у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено. Відмова ґрунтується на тому, що на даний час відсутні законні підстави для оформлення та проведення даної виплати. Вважаючи дану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи із наступного.

31.10.2015 року набрала чинності постанова КМУ № 850 від 21.10.2015 року, якою затверджено порядок та умови призначення та виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Вказана постанова прийнята відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідач звертає увагу, що пунктом 2 Постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності ЗУ №208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ №707 від 12.05.2017 року.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ №707 від 12.05.2017 року, розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством. Для визначення розміру грошової допомоги, що виплачується сім`ї, а в разі її відсутності батькам та утриманцям працівника міліції, який загинув під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або помер внаслідок поранень, отриманих під час такої участі, до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії), але не більш як 5075 гривень у розрахунку на місяць.

Тому, враховуючи вищевикладене, Головним управління ДФС у Вінницькій області, на заяву ОСОБА_1 від 15.05.2019 року щодо виплати грошової допомоги по інвалідності під час проходження служби в органах податкової міліції, було повідомлено, що законність виплат даної грошової допомоги тривала до 07.11.2015 року - втрати чинності Закону України "Про міліцію"

25.07.2019 року на адресу суду надійшла позовна заява в новій редакції (вх.№38338), якою позивач уточнив позовні вимоги та виклав остаточно в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ-групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах податкової міліції, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та статті 356 Податкового кодексу України.

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку настанням інвалідності ІІІ-групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах податкової міліції, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та статті 356 Податкового кодексу України у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, що становить 288150 грн., встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, тобто 25 квітня 2019 року.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві з урахуванням наведених уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у поданому суду письмовому відзиві.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши думку учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

28 січня 2019 року наказом Державної фіскальної служби України №21-о ОСОБА_1 звільнений з посади заступника начальника відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Головного управління ДФС у Вінницькій області та зі служби в податковій міліції у запас Збройних сил України через обмежений стан здоров`я.

25 квітня 2019 року позивачу встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №096941 від 08 травня 2019 року /а.с.-12/.

З довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА №030418 від 25 квітня 2019 року вбачається, що ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 - 50 відсотків, а причина такої втрати - захворювання, пов`язані з проходженням військової служби /а.с.-31/.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №В(r)-46 від 28 листопада 2018 року військово-лікарською комісією засвідчено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язані з проходження військової служби та він є обмежено придатний до військової служби/а.с.-32/.

15.05.2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в податковій міліції.

У відповіді Головного управління ДФС у Вінницькій області №12843/Г/02-32-04-01 від 17.05.2019 року /а.с.-29/, зазначено, що на даний час відсутні законні підстави для оформлення та проведення даної виплати, оскільки відповідно до Закону України «Про національну поліцію» від 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 356 ПК України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20 грудня 1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України "Про міліцію" №565-XII від 20 грудня 1990 року втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року.

При цьому, у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію".

Відповідно до пункту 2 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (надалі - Порядок, затверджений постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року), особам, які до набрання чинності Законом України №208-VIII від 13 лютого 2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року.

Беззаперечним є факт, що 24 квітня 2018 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причини інвалідності: захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №096941 від 08 травня 2019 року, довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА №030418 від 25 квітня 2019 року та свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії №В(r)-46 від 28 листопада 2018 року.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, було б можливим лише за умови, що він мав право на отримання такої допомоги до 12 березня 2015 року.

Однак, оскільки позивач набув таке право після 12 березня 2015 року та у період чинності статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону №208-VIII від 13 лютого 2015 року, який набув чинності 12 березня 2015 року), то розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним Законом та у Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

За змістом пункту 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

При цьому, відповідач зобов`язаний був діяти згідно з вимогами пункту 8 Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року.

Зокрема із даного пункту слідує, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає, в даному випадку ДФС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пункті 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

В свою чергу, суд звертає увагу, що пункт 9 Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року, містить слідуючий алгоритм дій: ДФС в місячний строк після надходження, зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов, документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року.

Отже, при отриманні заяви позивача із відповідними додатками, відповідач повинен був прийняти відповідні документи, сформувати висновок та надіслати їх до Державної фіскальної служби України, керуючись при цьому ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком, затвердженим постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року.

Посилання відповідача, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність внаслідок прийняття Закону України "Про Національну поліцію" є безпідставними, оскільки Законом України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не передбачено, а за правилами пункту 15 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право та порядок її виплати зберігаються, які діяли до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі №824/115/17-а (адміністративне провадження № К/9901/4884/17).

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з установленням інвалідності ІІІ-групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах податкової міліції;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Вінницькій області повторно прийняти документи та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з установленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, (податкової міліції), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Водночас, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо не призначення одноразової грошової допомоги, а також про зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, задоволенню не підлягають, оскільки вчинення таких дій та прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції ДФС України, а відповідач не наділений такими повноваженнями.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, повязаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України; ст. 356 ПК України; ст. 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20 грудня 1990 року; Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з установленням інвалідності ІІІ-групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах податкової міліції.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Вінницькій області повторно прийняти документи та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з установленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, (податкової міліції), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165).

Повний текст судового рішення складено 30.07.2019р.

Суддя Свентух Віталій Михайлович