Рішення № 83348830, 31.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1811/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату, Військової частини А3091, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату, Військової частини А3091, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення призовної комісії Маневицького районного військового комісаріату Волинської області та Волинського обласного військового комісаріату щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с. АДРЕСА_1 , на строкову службу до Збройних Сил України у черговий осінній призов 2018 року; зобов`язання Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату та командира військової частини А3091 (13302, м. Бердичів, вул. Червона Гора, 1, Житомирська область, код 24981238) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 призовника чергового осіннього призову 2018 року, зі строкової служби у Збройних Силах України.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами Маневицького військового комісаріату Волинської області та Волинського обласного військового комісаріату, які ініціювали направлення позивача на проходження військово-лікарської комісії, а далі на військову строкову службу, в жовтні 2018 року позивач був направлений на строкову військову службу, яку в даний час проходить у військовій частині А3091, що за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Червона Гора,1. Позивач заявляє, що він має право на звільнення від призову на строкову військову службу ( а в даний час право на звільнення від строкової військової служби), оскільки його батько ОСОБА_2 став інвалідом під час проходження військової служби, але позивачу не було надано можливості подати передбачені законодавством документи. Позивач зазначає, що посадові особи військових комісаріатів віднеслися формально до своїх посадових обов`язків, не встановили всіх даних про сімейних стан позивача, як призовника, а звернення позивача і його представника до військового прокурора Луцького гарнізону, начальника Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку, військового комісара Волинського обласного військового комісаріату, штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України ніяких результатів не дали, хоча ними було визнано, що позивач мав законні підстави для звільнення від призову.

З врахуванням викладеного позивач просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення призовної комісії Маневицького районного військового комісаріату, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату, Волинської обласної державної адміністрації, зокрема: протокол призовної комісії Маневицького району №1 від 01.10.2018, яким ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, іменний список на військову команду К-65/9017, що направляється ОСОБА_1 з Маневицького РВК на обласний збірний пункт для відправлення у військову частину 09 жовтня 2018 року, виданим Маневицьким районним військовим комісаріатом №2/313 від 09 жовтня 2018 року та наказ військового комісара Волинського обласного військового комісаріату №249 від 11 жовтня 2018 року щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с АДРЕСА_1 , на строкову службу до Збройних Сил України у черговий осінній призов 2018 року та рішення про прийняття ОСОБА_1 17 листопада 2018 року військової присяги у військовій частині А3211;

зобов`язання Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату та командира військової частини А3091 (13302, м. Бердичів, вул. Червона Гора, 1, Житомирська область, код 24981238) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 призовника чергового осіннього призову 2018 року, зі строкової служби у Збройних Силах України.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи (а.с.1).

У відзиві на позов представник Волинського обласного військового комісаріату (а.с.77-80) позову не визнав та пояснив, що у відповідності до рішенням Маневицької районної призовної комісії від 01.10.2018 року (протокол №1) призовник ОСОБА_1 на підставі статті 74г графи 1 Розкладу хвороб Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402 був визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я та призваний на строкову військову службу.

09.10.2018 року призовник ОСОБА_1 був поданий на збірний пункт Волинського ОВК для безпосередньої відправки до військової частини для подальшого проходження військової служби.

11.10.2018 року призовник ОСОБА_1 пройшов контрольний медичний огляд обласною військово-лікарською комісією Волинського ОВК та професійно-психологічний відбір із старшим військової команди, за результатом яких був зарахований до складу військової команди ЧЦП 65/9017 та відправлений для подальшого проходження військової служби у військову частину А2615 (смт. Старичі).

23.10.2018 року гр. ОСОБА_3 , матір військовослужбовця солдата ОСОБА_1 подала до Волинського обласного військового комісаріату заяву про долучення до особової справи її сина, ОСОБА_1 , копій документів, які могли слугувати правовою підставою звільнення останнього від призову на строкову військову службу у відповідності до вимог ст.18 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Проте, ні на момент вивчення, ні на момент проходження медичних комісій, ні на момент відправки на обласний збірний пункт призовником ОСОБА_1 клопотань (заяв), як усних так і письмових, про бажання скористатись правом на звільнення від призову на строкову військову службу не надходило й, власне, документів, які підтверджували б його право на звільнення від призову на строкову військову службу у розпорядженні Волинського обласного та підпорядкованого Маневицького районного військових комісаріатів не було.

На даний момент у Волинського обласного та підпорядкованого Маневицького районного військових комісаріатів відсутні правові можливості для звільнення військовослужбовця з лав Збройних Сил України.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача вважає, що рішення Маневицької районної призовної комісії від 01.10.2018 року (протокол №1) стосовно призовника

ОСОБА_1 та відповідний наказ військового комісара Волинського ОВК №249 від 11.10.2018 року (в частині призову гр. ОСОБА_1 на строкову військову службу) є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та прийняті в межах наданих повноважень, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов Волинська обласна державна адміністрація (а.с.83-86) позову не визнала, вважає, що позов безпідставно подано до обласної державної адміністрації як відповідача, оскільки у Волинську облдержадмінстрацію у 2018 році та з 01 січня 2019 року і до нині не надходили скарги від гр. ОСОБА_1 або ж його представника - ОСОБА_3 на рішення Маневицької призовної комісії від 01.10.2018 року (протокол № 1). Враховуючи, що Волинська облдержадміністрація як суб`єкт владних повноважень жодним чином не порушила права та законні інтереси позивача, просить в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов Маневицький районний військовий комісаріат(а.с.107-110) позову не визнав та пояснив, що ні на момент вивчення матеріалів справи ОСОБА_1 , ні на момент проходження останнім медичних комісій, ні на момент відправки на обласний збірний пункт, на той час призовник ОСОБА_1 будь-яких клопотань (як усних так і письмових) щодо бажання скористатись правом на звільнення від призову на строкову військову службу не висловлював. Крім того, будь-яких документів, які б підтверджували його право на звільнення від призову на строкову військову службу останнім до Волинського обласного та Маневицького районного військових комісаріатів подано не було.

На момент отримання Волинським ОВК заяви ОСОБА_3 (23.10.2019) позивач перебував у статусі військовослужбовця, у зв`язку з чим Волинський обласний та Маневицький районний військові комісаріати були позбавлені можливості рішеннями призовних комісій надати позивачу звільнення від проходження строкової військової служби на основі наданих документів. Крім того, Волинським ОВК на розгляд командира військової частини АЗ091 було скеровано акти вивчення сімейно-побутових умов та медичного обстеження сім`ї військовослужбовця солдата ОСОБА_1 із зазначенням необхідності дострокового звільнення останнього за сімейними обставинами, однак командуванням військової частини подана інформація залишилась без розгляду.

Враховуючи викладене, вважає, що рішення Маневицької призовної комісії від 01.10.2018 (протокол №1) щодо призовника ОСОБА_1 та наказ військового комісара Волинського ОВК №249 від 11.10.2018 (в частині призову гр. ОСОБА_1 на строкову військову службу) є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та прийняті в межах наданих повноважень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Маневицька районна державна адміністрація у відзиві позову не визнала, просить відмовити у задоволенні позову, а позовну заяву вважає необґрунтованою, оскільки на момент розгляду районною призовною комісією справи ОСОБА_1 позивач будь-яких клопотань щодо бажання скористатися правом на звільнення від призову чи застосування до нього відстрочки від призову на строкову військову службу по подавав, районною призовною комісією 1 жовтня 2018 року па підставі статті 74г графи 1 Розгляду хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я та прийнято рішення про призов його на строкову військову службу.

За таких обставин, відповідач вважає, що рішення Маневицької районної призовної комісії від 01 жовтня 2018 року (протокол №1) винесено з урахуванням всіх приписів чинного законодавства.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у відповідності до рішенням Маневицької районної призовної комісії від 01.10.2018 року (протокол №1) призовник ОСОБА_1 на підставі статті 74г графи 1 Розкладу хвороб Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402 був визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я та призваний на строкову військову службу.

09.10.2018 року призовник ОСОБА_1 був поданий на збірний пункт Волинського ОВК для безпосередньої відправки до військової частини для подальшого проходження військової служби.

11.10.2018 року призовник ОСОБА_1 пройшов контрольний медичний огляд обласною військово-лікарською комісією Волинського ОВК та професійно-психологічний відбір із старшим військової команди, за результатом яких був зарахований до складу військової команди ЧЦП 65/9017 та відправлений для подальшого проходження військової служби у військову частину А2615 (смт. Старичі).

23.10.2018 року гр. ОСОБА_3 , матір військовослужбовця солдата ОСОБА_1 подала до Волинського обласного військового комісаріату заяву про долучення до особової справи її сина, ОСОБА_1 , копій документів, які могли слугувати правовою підставою звільнення останнього від призову на строкову військову службу у відповідності до вимог ст.18 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" , "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 та "Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом" затверджене постановою КМУ від 21 березня 2002 р. N 352.

Згідно з статтею 1 зазначеного Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

Відповідно до статті 2 Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно з статтею 15 Закону, призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами.

Порядок організації підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов`язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати.

З позовної заяви та наданих відзивів вбачається, що ні на момент вивчення матеріалів справи ОСОБА_1 , ні на момент проходження останнім медичних комісій, ні на момент відправки на обласний збірний пункт, на той час призовник ОСОБА_1 будь-яких клопотань (як усних так і письмових) щодо бажання скористатись правом на звільнення від призову на строкову військову службу не висловлював. Крім того, будь-яких документів, які б підтверджували його право на звільнення від призову на строкову військову службу останнім до Волинського обласного та Маневицького районного військових комісаріатів ним подано не було.

Хоча Положення № 352 покладає на районні військові комісаріати вести персонально-якісний облік призовників (пункт 35), з системного аналізу пункту 4 частини 1 статті 18 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" суд дійшов висновку про те, що необхідною та достатньою умовою для використання призовником права на звільнення від проходження строкової військової служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону є, власне, заява (клопотання) призовника про бажання скористатись такого роду правом (на звільнення). Такий висновок дозволяє зробити диспозиція вказаної статті Закону, яка вказує на альтернативність її застосування (в залежності від волі заявника). Оскільки відповідних заяв (клопотань) від заявника не надходило, то відповідно, достатніх правових підстав та передумов для звільнення гр. ОСОБА_1 від призову на строкову військову службу у Волинського ОВК та Маневицького РВК не було, що, в свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації, позивач зазначивши у позовній заяві їх відповідачами, не вказав ні у мотивувальній, ні у прохальній частині позовної заяви, які саме протиправні рішення були ними винесенні, а тому повні вимоги до Волинської обласної державної адміністрації, Маневицької районної державної адміністрації задоволенню не підлягають.

В даний час ОСОБА_4 проходить строкову військову службу у військовій частині А 3091.

Згідно пункту в частини 2 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати.

Відповідно до пункту 213 Положення №1153/2008, військовослужбовці строкової військової служби можуть бути звільнені зі строкової військової служби достроково відповідно до пунктів "б", "в", "г" частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов`язаний надіслати у триденний строк до відповідного військового комісаріату за місцем проживання сім`ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Отже підставою для такого звільнення є рапорт від військовослужбовця або заява від його родичів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих письмових доказів, мати позивача ОСОБА_3 зверталася із заявами та отримала відповіді від: військового прокурора Луцького гарнізону 02.11.201 та 14.12.2018 (а.с14-15), начальника Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку 05.12.2018 9а.с.16), військового комісара Волинського обласного військового комісаріату 17.01.2019 (а.с.21), штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України 15.02.2019 та 06.03.2019 (а.с.18-19), про те з таким рапортом про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами ОСОБА_1 до командира військової частини не звертався та не зверталися із заявою його родичі.

За таких обставин, коли це є право військовослужбовця про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами, а ОСОБА_1 рапорту, а його родичі заяви командиру військової частини не подавали, військова частина не приймала з цього приводу ніякого рішення, позовні вимоги до командира військової частини А3091 про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1, призовника чергового осіннього призову 2018 року, зі строкової служби у Збройних Силах України є передчасними і задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення про прийняття ОСОБА_1 17 листопада 2018 року військової присяги у військовій частині А3211 суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про порядок складання Військової присяги, кожен громадянин України, який поступає на військову службу, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народові та скріплює її власноручним підписом.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином складання Військової присяги не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є актом добровільного волевиявлення військовослужбовця.

З врахуванням викладеного в задоволенні позову ОСОБА_1 до Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату, Військової частини А3091, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, Волинського обласного військового комісаріату, Військової частини А3091, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Волинська обласна державна адміністрація (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 13366926).

Волинський обласний військовий комісаріат (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Теремнівська, 45А, код ЄДРПОУ 08013510).

Маневицька районна державна адміністрація (44600, Волинська область, смт Маневичі, вулиця Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 04051454).

Маневицький районний військовий комісаріат (44600, Волинська область, смт Маневичі, вулиця Андрія Снітка, 11, код ЄДРПОУ 09731188).

Військова частина А3091 (13302, Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Червона Гора,1, код 24981238).

Суддя В.Д. Ковальчук