
Справа №162/635/18
Номер провадження 2/162/9/2019
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
29 липня 2019 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Гладіч Н.І.,
за участю секретаря Пилипчук Р.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Хвесика С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю,-
встановив:
В провадженні Любешівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю.
Позивач в судове засідання на розгляд справи по суті 11 червня 2019 року, не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності не надав. В судовому засіданні було оголошено перерву.
02 липня 2019 року Любешівським районним судом відкладено судове засідання у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю у зв`язку з неявкою позивача про якого немає відомостей щодо отримання судового виклику.
29 липня 2019 року позивач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення в судове засідання на розгляд справи не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності суду не надав.
З ініціативи суду вирішується питання про залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою в судове засідання позивача.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Хвесик С.В проти залишення позову без розгляду за даною підставою не заперечили.
Представник третьої особи - Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області на розгляд справи по суті не з`явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без участі представника органу місцевого самоврядування.
Заслухавши думку відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю слід залишити без розгляду.
Згідно вимог ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, систематична неявка позивача в судові засідання без повідомлення причин, на думку суду, свідчать про зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами, що призводить до порушення строків розгляду справи і порушення права відповідача на справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.
Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто зі змісту ч.5 ст.223 ЦПК України слідує, що у разі повторної неявки позивача, який був повідомлений належним чином, суд залишає позовну заяву без розгляду незалежно від причини такої неявки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі "Калашников проти Росії" Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України").
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. При цьому, неявка в судове засідання сторони позивача перешкоджає розгляду цивільної справи, у зв`язку з необхідністю в особистих поясненнях позивача, про що достовірно відомо позивачу. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і позивач та інші учасники справи мають усі можливості отримати інформацію про розгляд справи.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду за вказаною підставою.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, 260 ЦПК України, суд ,-
постановив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю залишити без розгляду.
Суд роз`яснює позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення його позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.
Головуючий:
Судове рішення № 83346236, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 29.07.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 162/635/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: