Рішення № 83339060, 11.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5872/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Гриценко О.І.

справу розглянуто без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник АТ,,Укрсоцбанк" - Радченко В.Ю. звернулася до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.07.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10-29/7740 на купівлю транспортних засобів, за умовами якого банк надавав позичальнику кредитні кошти у розмірі 24569 доларів США, зі сплатою 7,99 % річних строком до 02.07.2015 року.

09.03.2010 року загальними зборами Акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на ПАТ та зміну найменування банку на Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк».

26.04.2018 року загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування банку з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк».

В забезпечення виконання зобов`язань між АКБ соціального розвитку ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір Поруки № 02-10/369 від 21.07.2009 року. Відповідно до умов Договору поруки відповідач ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання позичальником обов`язків , що виникли на підставі основного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань між АКБ соціального розвитку ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір Поруки № 02-10/2712 від 03.07.2008 року. Відповідно до умов Договору поруки відповідач ОСОБА_3 як поручитель поручається за виконання позичальником обов`язків, що виникли на підставі основного договору.

За умовами договору Поруки поручитель поручається нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором.

П.1.3 Договору поруки передбачено, що поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою зобов`язання позичальника , що може виникнути у майбутньому , внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у випадку внесення позичальником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору , або у випадку внесення змін до кредитного договору та/або цього договору кредитором в односторонньому порядку.

АКБ соціального розвитку ,,Укрсоцбанк" свої зобов`язання за договором та виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою про видачу готівки.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом , відсотками , а також іншими витратами відповідно до умов договору не надає.

У зв`язку з зазначеними порушеннями позичальник ОСОБА_1 станом на 28.02.2019 року має заборгованість 1434245,40 грн. з яких: 622676,37 грн. - сума заборгованості за кредитом; 441648,59 грн. заборгованість за відсотками; 221569,02 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 148351,42 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору №10-29/7740 від 03.07.2008 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Розмір заборгованості по сплаті 3 % річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 28.02.2019 року, відповідно до розрахунку заборгованості становить 95131 грн. Період розрахунку проведено з 05.03.2016 року по 04.03.2019 року. Сума боргу 1057976 грн.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ухвалу суду від 10.04.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження отримали 21.05.2019 року, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення.

До суду відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 12.06.2019 року було подано відзив на позовну заяву відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі, оскільки відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу 3% річних позивач нараховує за період з 05.03.2016 року по 04.03.2019 року від суми 1057976 грн., що становить 95131 грн. Однак, позивач ПАТ «Укрсоцбанк» вже звертався до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість станом на 19.05.2016 року що включає в себе: сума заборгованості за кредитом - 23 068,27 доларів США, еквівалент 582 640,81 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11 164,90 доларів США, еквівалент 281 994,52 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 8 758,25 доларів США, еквівалент 221 209,19 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 3 316,07 доларів США, еквівалент 83 754,80 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2017 року задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було відмовлено. Рішенням суду було встановлено припинення дії договорів поруки .

Відповідач ОСОБА_2 ухвалу суду від 10.04.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження отримав 27.05.2019 року, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення. Відзив на позовну заяву у відповідності до вимог ст. 278 ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, до суду не надав.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав згідно вказаної статті є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що 03.07.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10-29/7740 на купівлю транспортних засобів, за умовами якого банк надавав позичальнику кредитні кошти у розмірі 24569 доларів США, зі сплатою 7,99 % річних строком до 02.07.2015 року.

09.03.2010 року загальними зборами Акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на ПАТ та зміну найменування банку на Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк».

26.04.2018 року загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування банку з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк».

В забезпечення виконання зобов`язань між АКБ соціального розвитку ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір Поруки № 02-10/369 від 21.07.2009 року. Відповідно до умов Договору поруки відповідач ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання позичальником обов`язків , що виникли на підставі основного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань між АКБ соціального розвитку ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір Поруки № 02-10/2712 від 03.07.2008 року. Відповідно до умов Договору поруки відповідач ОСОБА_3 як поручитель поручається за виконання позичальником обов`язків, що виникли на підставі основного договору.

Позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів 3 % річних у сумі 95131 грн. відповідно до розрахунку боргу за період з 05.03.2016 року по 04.03.2019 року від суми заборгованості 1057976 грн.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2017 року було встановлено, що « ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду позовною заявою, посилаючись на те, що 03.07.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10-29/7740 на купівлю автотранспортних засобів. Станом на 19.05.2016 року позичальник мав заборгованість за кредитом - 23 068,27 доларів США, еквівалент 582 640,81 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11 164,90 доларів США, еквівалент 281 994,52 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 8 758,25 доларів США, еквівалент 221 209,19 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 3 316,07 доларів США, еквівалент 83 754,80 грн.». Рішенням суду, що набрало законної сили станом на 14.06.2017 року було відмовлено в задоволенні позовних щодо позичальника ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском банку строків позовної давності та відмовлено у вимозі до поручителя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 встановивши, що договори поруки припинили свою дію.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів які б відповідали вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України

На підставі вищевикладеного та керуючись статті 55 Конституції України, 81,82,274-279,263 ЦПК , суд, -

У х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Акціонерне Товариство ,,Укрсоцбанк" 03150 Україна м. Київ вул. Ковпака 29, МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, р/р НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , НОМЕР_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: