Рішення № 83326661, 24.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа № 916/1598/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Степанюк Д.О. згідно довіреності №177 від 14.06.2019р.

від відповідача: не з`явився,

розглянувши справу №916/1598/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”; поштова адреса: 81070, Львівська область, Яворівський район, с. Івано-Франкове, п АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства “Автомотив” (68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, Кубану Острів,6) про стягнення 283147,04грн. з яких 179706 грн. основний борг, 40259,03грн. пеня, 42136,68грн. штраф, 19441,67грн. тридцять процентів річних, 4603,66грн. інфляційні нарахування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заяв та клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги з урахуванням заяви від 18.07.2019р. за вх.№2-3411/19, про уточнення позовних вимог підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 15.03.2018р. між ТОВ “Каргілл Енімал Нутрішн” та ПП “Автомотив” укладено договір поставки №151-18К за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 556 242,20грн., що підтверджується видатковими накладними №1042 від 16.03.2018р., №4857 від 08.10.2018р., №5290 від 13.11.2018р., №5291 від 13.11.2018р., №5602 від 07.12.2018р., №5787 від 26.12.2018р., №5788 від 26.12.2018р. та товаро – транспортними накладними №1042 від 16.03.2018р., №4857 від 08.10.2018р., №5290 від 13.11.2018р., №5291 від 13.11.2018р., №5602 від 07.12.2018р., №5787 від 26.12.2018р., №5788 від 26.12.2018р. Відповідач розрахувався за поставлений товар не в повному обсязі, оплативши 376536,20 грн. та з порушенням встановлених договором строків. Таким чином відповідач допустив прострочення боржника в розумінні ст. 612 ЦК України. В підтвердження порушення виконання умов договору поставки позивачем надано до суду виписку із поточного рахунку за період із 15.03.2018р. по 10.04.2019р. Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви 31.05.2019р., основний борг відповідача за договором поставки №151-18К від 15.03.2018р. складає 179 706 грн., з яких 167406 грн. заборгованість за видатковою накладною № 5787 від 26.12.2018р. та 12300 грн. заборгованість за видатковою накладною № 5788 від 26.12.2018р. Також позивач зазначає, що відповідач визнав наявність у себе основного боргу в сумі 179 706 грн., так як директор відповідача ОСОБА_1 , підписав акт звірки взаємних розрахунків із позивачем. Отже, неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань спричинило виникнення заборгованості за договором поставки №151-18К від 15.03.2018р., в розмірі 179706грн., у зв`язку із чим позивач з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу нарахував відповідачу 40259,03грн. пені, 42136,68грн. штрафу, 19441,67грн. тридцять процентів річних та 4603,66грн. інфляційних нарахувань.

В прохальній частині позову та в заяві від 18.07.2019р. позивачем зазначено про викладення в резолютивній частині рішення, згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України, про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 30 % річних на суми заборгованості наступним чином: нарахування пені здійснювати за наступною формулою: Пеня = С х 2ОСД х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення заборгованості; за видатковою накладною № 5787 від 26.12.2018р. на заборгованість в сумі 167 406 грн. із 29.05.2019р. по 24.07.2019р. включно; за видатковою накладною № 5788 від 26.12.2018р. на заборгованість в сумі 12300 грн. із 29.05.2019р. по 24.07.2019р. включно; нарахування 30 % річних здійснювати за наступною формулою: Сума 30 % річних = С х 30 х Д /365/100, де: С - сума заборгованості, Д- кількість днів прострочення за видатковою накладною №5787 від 26.12.2018р. з 29.05.2019р. до моменту погашення відповідачем боргу на суму 167406грн.; за видатковою накладною №5788 від 26.12.2018р. з 29.05.2019р. до моменту погашення відповідачем боргу на суму 12 300грн.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, правом на подання відзиву не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, за умови ще й того, що ухвали по справі надсилались відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 13.07.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2019р. відкрито провадження у справі №916/1598/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на „03” липня 2019р. об 11год.10хв.

Ухвалою суду від 19.06.2019р. задоволено клопотання ТОВ “Каргілл Енімал Нутрішн” від 14.06.2019р. за вх.№2-2867/19 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1598/19, призначеного на “03” липня 2019р. об 11год.10хв., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.07.2019р. відкладено розгляд справи на 15.07.2019р. о 14год.30хв. та доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1598/19, призначеного на “15” липня 2019р. о 14год.30хв., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. відкладено розгляд справи на 24.07.2019р. о 12год.30хв. та доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1598/19, призначеного на “24” липня 2019р. о 12год.30хв., в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 24.07.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 18.07.2019р. за вх.№2-3411/19.

Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження від 06.06.2019р. за вх.№11348/19 судом було задоволено.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

15.03.2018р. між ТОВ “Каргілл Енімал Нутрішн” (постачальник) та ПП “Автомотив” (покупець) укладено договір поставки №151-18К, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно корми, кормові добавки, премікси (далі по тексту - Товар) на умовах зазначених в даному Договорі. Асортимент, кількість та ціна Товару визначається у рахунку – фактурі та/або у видаткових накладних (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно п.п.2.1., 2.2., 2.5., 3.1., 3.2., 5.1., 5.2., 8.1., 8.3. 11.1., 11.4., 11.6., 11.7., 11.9. договору поставки від 15.03.2018р. №151-18К товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2010, в частині що не суперечить умовам даного Договору) або DAP (в редакції Інкотермс 2010, в частині що не суперечить умовам даного Договору), Умови поставки окремої партії Товару визначаються у Замовленні Покупця. Замовлення Товару здійснюється Покупцем за 7 (сім) робочих днів до його очікуваного відвантаження та передається в письмовій формі наручно, поштою, або у електронній формі електронною поштою, факсом, або в усній формі засобами телефонного зв`язку. Замовлення повинно містити інформацію про асортимент та кількість Товару, а також умови поставки згідно з п.2.1. даного Договору. У випадку, якщо Замовлення складається у письмовій формі, воно повинно бути скріплено підписом уповноваженої особи Покупця. Право власності на Товар переходить від Постачальника в момент підписання видаткової накладної на Товар. Вартість Товару вказується у рахунку-фактурі та/або у видатковій накладній. Загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всього Товару, поставленого Постачальником Покупцю в рамках цього Договору, що зазначається у видаткових накладних на Товар. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом банківського переказу на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках-фактури та/або видаткових накладних. Обов`язок Покупця з оплати Товару вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів в повному обсязі на банківський рахунок Постачальника. Оплата за Товар Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання видаткової накладної на Товар. Приймання Товару за кількістю та асортиментом здійснюється Покупцем в місці поставки. Уповноважений представник Покупця при прийманні Товару повинен перевірити його кількість, стан та асортимент. У разі виявлення невідповідності Товару Покупець має повідомити Постачальника про це негайно до моменту коли транспортні засоби залишать територію складу Покупця (на умовах DAP)/або складу Постачальника (на умовах FCA). Передача Товару здійснюється уповноваженій особі Покупця, повноваження якої підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, що складена у довільній формі з обов`язковими наступними реквізитами: назва Покупця, що видав довіреність, дата її видачі та термін дії, прізвище, ім`я та по батькові Повіреного, його посада, паспортні дані та зразок підпису, найменування цінностей та їх кількість. Довіреність скріплюється підписом керівника Покупця або Іншої особи, уповноваженої її видавати. У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних. Даний Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2018 року. Закінчення терміну дії або дострокове розірвання Договору не звільняє Сторони від проведення взаємних розрахунків та відшкодування збитків. Сторони визнають юридичну чинність копій даного Договору та документів, складених на його виконання до моменту обміну оригіналами відповідних документів. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології, українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу по одному для кожної Сторони. У випадку, якщо Покупець використовує у своїй господарській діяльності печатку, скріплення цього Договору та усіх документів, складених на його виконання, печаткою Покупця є обов`язковим.

На виконання договору поставки №151-18К від 15.03.2018р. позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №1042 від 16.03.2018р. на суму 39517,80грн., №4857 від 08.10.2018р. на суму 148653грн., №5290 від 13.11.2018р. на суму 7807,50грн., №5291 від 13.11.2018р. на суму 126336грн., №5602 від 07.12.2018р. на суму 23262,50грн., №5787 від 26.12.2018р. на суму 198383,40грн., №5788 від 26.12.2018р. на суму 12300грн. Прийняття товару відповідачем підтверджується товаро-транспортними накладними №1042 від 16.03.2018р. на суму 39517,80грн., №4857 від 08.10.2018р. на суму 148653грн., №5290 від 13.11.2018р. на суму 7807,50грн., №5291 від 13.11.2018р. на суму 126336грн., №5602 від 07.12.2018р. на суму 23262,50грн., №5787 від 26.12.2018р. на суму 198383,40грн., №5788 від 26.12.2018р. на суму 12300грн. Так, за умовами договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 556242,20грн.

Подана позивачем виписка з рахунку № НОМЕР_1 у АТ “Креді Агріколь Банк” станом на 12.04.2019р. свідчить про те, що відповідачем частково здійснено оплату за отриманий від позивача товар в сумі 376536,20грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків станом з січня 2019р. по травень 2019р., підписаного поважними представниками сторін, у відповідача станом на 31.05.2019р. наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 179706грн.

За відсутності своєчасного та в повному об`ємі погашення суми боргу за договором поставки №151-18К від 15.03.2018р. станом на 31.05.2019р. за позицією позивача у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 283147,04грн. з яких: 179706 грн. основний борг, 40259,03грн. пеня, 42136,68грн. штраф, 19441,67грн. тридцять процентів річних, 4603,66грн. інфляційні нарахування.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Договір згідно вимог ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (абз.1 ч.1 ст.193 ГК України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч.7 ст.193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що в березні-грудні 2018р. позивач за договором поставки №151-18К від 15.03.2018р. поставив відповідачу товар на загальну суму 556242,20грн., за який відповідач розрахувався частково в сумі 376536,20грн., у зв`язку з чим неоплаченою залишилась сума 179706грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

З підстав неналежного та несвоєчасного виконанням договірних зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 40295,03грн. та просив суд при прийнятті рішення, зазначити про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду пені за видатковою накладною №5787 від 26.12.2018р. на заборгованість в сумі 167406 грн. із 29.05.2019р. по 24.07.2019р. включно та за видатковою накладною №5788 від 26.12.2018р. на заборгованість в сумі 12300 грн. із 29.05.2019р. по 24.07.2019р. включно.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За перерахунком суду сума пені за періоди заявлені позивачем складає 23352,36грн.

Так, під час здійснення розрахунку суми пені позивачем допущено арифметичні помилки а саме: за період з 26.01.2019р. по 11.02.2019р. на суму боргу 198383,40грн. позивачем нараховано 3326,32 грн. пені, проте за підрахунком суду сума пені становить 3521,98 грн.; за період з 13.02.2019р. по 11.04.2019р. на суму боргу 187406грн. позивачем нараховано 10720,65грн. пені, проте за підрахунком суду сума пені становить10905,49 грн., оскільки позивачем взято період прострочення з 13.02.2019р. що призвело до неправильного підрахунку днів прострочення в кількості 58 днів; за період з 13.04.2019р. по 25.04.2019р. на суму боргу 167406грн. позивачем нараховано 19273,12 грн. пені, проте за підрахунком суду сума пені становить 2146,47 грн.; за період з 26.04.2019р. по 28.05.2019р. на суму боргу 167406грн. позивачем нараховано 5457,89 грн. пені, проте за підрахунком суду сума пені становить 5297,37 грн., оскільки позивачем взято невірну кількість днів прострочення - 34 (за підрахунком суду кількість днів прострочення становить 33). Так, позивачем обраховано пеню в розмірі 40259,03грн., проте за підрахунком суду сума пені складає 23352,36грн., яка і підлягає судом стягненню з відповідача.

Щодо викладеного позивачем про необхідність зазначення в резолютивній частині рішення згідно ч.10 ст.238 ГПК України про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду пені за видатковою накладною №5787 від 26.12.2018р. на заборгованість в сумі 167 406 грн. та за видатковою накладною №5788 від 26.12.2018р. на заборгованість в сумі 12300 грн., суд зазначає наступне. Законодавством України установлено строк, після закінчення якого припиняється нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання договірного зобов`язання. Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України цей строк становить 6 місяців з дня, коли зобов`язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено законом або договором. Тобто 6 місяців – це той період часу, який підлягає застосуванню при нарахуванні пені або штрафу. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторонами у договорі поставки №151-18К від 15.03.2018р. не встановлено умови про продовження терміну нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання у строк понад 6 місяців, а тому подальше її нарахування є неправомірним. Отже, з огляду на те, що ч.10 ст.238 ГПК України передбачає можливість нарахування органом виконання судового рішення пені лише з моменту прийняття рішення і до його фактичного виконання, період з 29.05.2019р. по 24.07.2019р. не підпадає під врегулюввання ч.10 ст.238 ГПК України.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу, про стягнення суми штрафу згідно п.8.3. договору у розмірі 39676,68 грн.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, зроблений позивачем, встановив, що останній позивачем зроблений вірно відповідно до п.8.3. договору поставки, у зв`язку із чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача за несвоєчасно виконане зобов`язання штрафу у розмірі 42136,68грн. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Також, позивач через несвоєчасність виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару нарахував до стягнення з останнього 19441,67грн. тридцять процентів річних та 4603,66грн. втрат від інфляції.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд, перевіривши розрахунок тридцяти процентів річних, зроблений позивачем, встановив його вірність, у зв`язку із чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача тридцяти проценти річних у розмірі 19441,67грн. за період січень-травень 2019р. підлягає судом задоволенню. Також судом частково задовольняється клопотання позивача щодо відзначення в резолютивній частині рішення в порядку ч.10 ст.238 ГПК України про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду тридцяти процентів річних до моменту погашення боргу відповідачем за видатковою накладною №5787 від 26.12.2018р. з 29.05.2019р. в сумі 167 406 грн.; за видатковою накладною №5788 від 26.12.2018р. з 29.05.2019р. в сумі 12 300 грн. за формулою: сума 30 процентів річних = С х 30 х Д /365/100, де: С - сума заборгованості в розмірі 179706 грн., Д- кількість днів прострочення, оскільки за приписами ч.10 ст.238 ГПК України, суд нараховує відсотки з дати винесення рішення до моменту його виконання.

Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до господарського суду із позовом про стягення із відповідача тридцяти процентів річних за видатковою накладною №5787 від 26.12.2018р. на суму 167 406 грн. за період з 29.05.2019р. до 24.07.2019р.; за видатковою накладною №5788 від 26.12.2018р. на суму 12 300 грн. за період з 29.05.2019р. до 24.07.2019р.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд встановив, що він зроблений не вірно, оскільки позивач під час розрахунку, інфляційного нарахування на суму боргу 167406грн. в період з 13.04.2019р. по 28.05.2019р. та на суму боргу 12300грн. в період з 26.01.2019р. по 28.05.2019р. невірно застосував показники індексу інфляції з 13.04.2019р. по 28.05.2019р.-1,010 та з 26.01.2019р. по 28.05.2019р.-1,024, тоді як показник індексу інфляції в період з 13.04.2019р. по 28.05.2019р. складав 1,017, в період з 26.01.2019р. по 28.05.2019р. складав 1,041, вираховування яких судом провадилось шляхом множення усіх місячних показників інфляції за періоди зазначені позивачем. З врахуванням зазначеного, судом було самостійно зроблено відповідний розрахунок інфляційних індексів за яким сума інфляційних втрат загалом становить 5982,32грн. Оскільки за самостійним підрахунком суду сума інфляційних витрат становить більше заявленої позивачем, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4603,66грн. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

У попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивач визначив, зокрема, сплату ним судового збору у розмірі 4247,21 грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає на користь позивача 4038,61грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”; поштова адреса: 81070, Львівська область, Яворівський район, с. Івано-Франкове, п/с № АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства “Автомотив” (68355, Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, Кубану Острів,6) про стягнення 283147,04грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Автомотив” (68355, Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, Кубану Острів,6, код ЄДРПОУ 33663131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”; поштова адреса: 81070, Львівська область, Яворівський район, с. Івано-Франкове, п/с №5, код ЄДРПОУ 32730400) 179706 (сто сімдесят дев`ять тисяч сімсот шість) грн. 00коп. заборгованості, 23352 (двадцять три тисячі триста п`ятдесят дві) грн. 36коп. пені, 19441 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок одна) грн. 67 коп. тридцять процентів річних, 4603 (чотири тисячі шістсот три) грн. 66 коп. інфляційних збитків, 42136 (сорок дві тисячі сто тридцять шість) грн. 68 коп. штрафу, 4038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн. 61коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти частини заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”; поштова адреса: 81070, Львівська область, Яворівський район, с. Івано-Франкове, п/с №5) позовних вимог.

4. Згідно ч. 10 ст.238 ГПК України, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду з 24.07.2019р. до моменту виконання рішення нараховувати тридцять процентів річних на суму основної заборгованості в розмірі 179706 (сто сімдесят дев`ять тисяч сімсот шість) грн. 00коп. за наступною формулою: сума 30 процентів річних = С х 30 х Д /365/100, де: С - сума заборгованості в розмірі 179706 грн., Д- кількість днів прострочення.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 липня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук