Рішення № 83321520, 30.07.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4316/19

Провадження № 2/362/2269/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - Васильківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ в Київській області про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначили, що їм на праві приватної власності належить нерухоме майно, яке за постановою державного виконавця перебуває під арештом.

Посилаючись на ту обставину, що арешт накладено помилково, оскільки вони не є боржником, позивач просить скасувати вказаний арешт.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подавши до суду заяву про слухання справи за її відсутності та відсутності позивачів, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позов визнає та просить з урахуванням ст. 206 ЦПК України, ухвалити рішення про задоволення.

Представник третьої особи Васильківський МР ВДВС ГТУЮ в Київській області в судове засідання не прибув і не повідомив суд про причини свого неприбуття, а тому суд визнав причини неприбуття представника вказаної третьої особи в судове засідання неповажними та розглянув справу у його відсутності.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.04.2019 року, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2007 року, яке зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідним Витягом від 09.07.2007 року, вбачається, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12-13, 18, 19).

На звернення позивача начальником Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській області надано відповідь від 26.04.2019 року, з якої вбачається, що надати інформацію на якій підставі та в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не являється можливим через знищення виконавчих документів. Перевіркою АСВП виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не виявлено (а.с. 14).

Зокрема, вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із нормами статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник; боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи ту обставину, що наявність арешту нерухомого майна, порушує право власності позивача, визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що таке право слід захистити шляхом зняття даного арешту.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, представником позивача ОСОБА_1 подано клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 576 гривень 30 копійок.

Відповідно до 2 частини статті 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного, керуючись ст. 321 ЦК України, ст. ст. 15, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного 09.09.2004 року 16:29:20 за реєстраційним № 1292143 Васильківською міською державною нотаріальною конторою.

Повернути ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 576 (пятсот сімдесят шість) гривень 30 копійок, сплачену за квитанцією № 0.0 141968519311 від 25.07.2019 року, код квитанції 1666-2901-5624-8584, ключ 2821278059 по наступним реквізитам: код отримувача 37886067; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача 31210206010176; отримувач Васильк. УК/м. Васильків/22030101; призначення платежу: *;101;2307321637; 22030101; (Державна судова адміністрація України 050) судовий збір зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий