Рішення № 83318794, 29.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2389/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Філоненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, треті особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, треті особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання неправомірною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 у 2019 році в належному розмірі щорічної разової допомоги до 5 травня та стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_1 невиплаченої частини щорічної разової допомоги за 2019 рік у розмір 6190 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що позивач має статус учасника бойових дій та у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, розмір якої повинен становити десять мінімальних пенсій за віком, що складає 7485 грн. у 2019 році. Всупереч даній нормі, грошову допомогу розраховано та виплачено у розмірі 1295,00 грн. Посилаючись на Конституцію України, рішення Конституційного Суду України (зокрема від 22.05.2008 №10-рп/2008) зазначає, що відповідачем при обчисленні розміру грошової допомоги неправомірно застосовано постанову Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2019 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки норма вказаної постанови Кабінету Міністрів України прямо суперечить нормі Закону та суттєво звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача, гарантованих Конституцією та законами України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

15.07.2019 Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації подано до суду письмові пояснення на адміністративний позов, в яких третя особа просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на не порушення прав позивача, оскільки сума виплат визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №237 в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України". Таким чином, разова грошова допомога до 05 травня за 2019 рік в сумі 1295,00 грн. позивачу, як учаснику бойових дій, виплачена в повному обсязі.

23.07.2019 Управлінням соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради також подано до суду письмові пояснення на адміністративний позов, в яких третя особа просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на не порушення прав позивача, оскільки сума виплат визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №237 в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України". Таким чином, разова грошова допомога до 05 травня за 2019 рік в сумі 1295,00 грн. позивачу, як учаснику бойових дій, виплачена в повному обсязі. Зазначає, що управління, відповідно до покладених функціональних обов`язків, не здійснює нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня. Зазначену виплату допомоги у Полтавській області виконує Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

23.07.2019 Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач пояснив, що щорічна разова грошова допомога позивачу до 5 травня у 2019 році виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою затверджена категорія ветерана війни - учасника бойових дій та встановлений чіткий розмір допомоги. У задоволенні позову просить відмовити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Треті особи - Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника управління.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , у зв`язку із чим перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /а.с. 8/.

10.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою про проведення перерахунку і виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2019 році в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за віком з урахуванням проведених виплат /а.с. 9/.

Листом від 11.05.2019 №09-4304 позивача повідомлено про те, що управління, відповідно до покладених функціональних обов`язків, не здійснює нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня. Зазначену виплату допомоги у Полтавській області виконує Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області. Також зазначено, що у 2019 році розмір допомоги, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", для учасників бойових дій становить 1295,00 грн. /а.с. 10-11/.

Також, 10.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації із заявою про проведення перерахунку і виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2019 році в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за віком з урахуванням проведених виплат /а.с. 12/.

Листом за № Р-962/09 від 27.05.2019 Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації надано відповідь на заяву позивача, з якої вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 за 2019 рік виплачена разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1295,00 грн., згідно з розмірами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 20.03.2019 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" /а.с. 13/.

Не погоджуючись із бездіяльністю Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 у 2019 році в належному розмірі щорічної разової допомоги до 5 травня та вважаючи, що він має право на отримання грошової допомоги у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", розмір якої повинен становити п`ять мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Частиною 1 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

В свою чергу, Законом України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", на законодавчому рівні Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.03.2019 року № 237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - Постанова № 237), згідно якої, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2019 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, у таких розмірах: учасникам бойових дій - 1295,00 гривень.

Вказані положення Постанови № 237 є чинними, та не визнані неконституційними.

Тож, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 визначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Закон України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то в даному випадку, підлягають застосуванню норми Закону України від 28.12.2014 N 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".

Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожному достатнього життєвого рівня.

Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов`язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може змінюватись державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Валентина Ніканорівна Великода проти України" висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.

Положення Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", яким розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2018 №237, яка прийнята на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, не визнані Конституційним Судом України неконституційними, отже вони підлягали застосуванню при визначенні суми допомоги до 05 травня у 2019 році.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області при виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2019 році в розмірі 1295 грн. діяли відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (чинного з 1 січня 2015 року) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року №237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", а тому правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Бюджетним кодексом України, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02770127), треті особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 03195234), Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (проспект Свободи, 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 26218015) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 липня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва