
Справа № 560/1773/19
РІШЕННЯ
іменем України
29 липня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (рішення від 10.01.2019 №2822/П-8) щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, з 06.09.1993 по 30.08.1998 на посаді бібліотекаря школи до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити пенсію за вислугою років до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2822/П-8 від 10.01.2019 відповідач повідомив позивачу, що до спеціального стажу роботи не зараховані періоди роботи з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, оскільки це посада закладу культури, з 06.09.1993 по 30.08.1998, оскільки згідно трудової книжки та наданих копії наказів позивач працювала бібліотекарем в школі, тобто на посаді, яка не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
Позивач вважає, що відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах суттєво порушує її законні права та інтереси, а тому звернулась до суду з цим позовом.
16.07.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Вважає, що спеціальний стаж роботи позивача в закладах освіти становить 22 роки 2 місяці 25 днів. До спеціального стажу роботи позивача не зараховано періоди з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, оскільки це посада закладу культури, з 06.09.1993 по 30.08.1998, оскільки згідно трудової книжки та наданих копії наказів позивач працювала бібліотекарем в школі, тобто на посаді, яка не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
Ухвалою від 27.06.2019 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 19.07.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 10.06.2019 без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2822/П-8 від 10.01.2019 відповідач повідомив позивачу, що до спеціального стажу роботи не зараховані періоди роботи з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, оскільки це посада закладу культури, з 06.09.1993 по 30.08.1998, оскільки згідно трудової книжки та наданих копії наказів позивач працювала бібліотекарем в школі, тобто на посаді, яка не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
З таким рішенням відповідача позивач не погодилася, тому звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25-30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 р. та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26років 6 місяців: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Законом України "Про бібліотеки та бібліотечну справу" від 27.01.1995 № 32/95-ВР (далі - Закон № 32/95-ВР) визначено, що бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Статтею 6 Закону № 32/95-ВР визначено види бібліотек, які зокрема, поділяються за призначенням бібліотеки на: публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 32/95-ВР бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.
Згідно ч. 1 ст. 30 Закону № 32/95-ВР, на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено "Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", яким передбачено завідуючих та бібліотекарів бібліотек.
При цьому, пунктом 2 приміток до Постанови №909 вказано, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Отже, з наведених норм слідує, що позивач відповідно до Постанови №909 має право на пенсію за вислугою років, а переліком зазначеної Постанови передбачена пенсія завідуючих та бібліотекарів бібліотек незалежно від форм власності або відомчої належності закладів і установ або статусу.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16.04.2013 у справі №К/9991/42580/12, у постанові від 27.04.2017 у справі №К/800/10661/16 та в ухвалі від 12.06.2017 у справі №К/800/18975/17.
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.11.1986 позивач в період з 01.08.1988 по 19.07.1988 працювала на посаді завідуючої бібліотекою філіалом. В період з 15.12.1988 по 01.03.1989 працювала на посаді старшого бібліотекаря філії районної центральної бібліотеки. В період з 06.09.1993 по 30.08.1998 на посаді бібліотекаря Підпилип`янської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
Відповідач вказав, що спеціальний стаж роботи позивача в закладах освіти становить 22 роки 2 місяці 25 днів.
Враховуючи спеціальний стаж роботи, розрахований пенсійним органом та періоди, які зараховані до вказаного стажу судом, спеціальний стаж роботи позивача складає 29 років 5 місяців 22 дні.
Таким чином, враховуючи, що у позивача наявний необхідний стаж, який становить понад 29 років та посада на якій працювала позивач дає право на пільгову пенсію передбачену чинним законодавством України, суд вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, з 06.09.1993 по 30.08.1998 на посаді бібліотекаря школи підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2822/П-8 від 10.01.2019 у зарахуванні спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1986 по 19.07.1988 на посаді завідуючої бібліотекою, з 15.12.1988 по 01.03.1989 на посаді старшого бібліотекаря філії районної центральної бібліотеки, з 06.09.1993 по 30.08.1998 на посаді бібліотекаря школи до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити пенсію за вислугою років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
Судове рішення № 83318506, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1773/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: