Рішення № 83315691, 19.07.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/139/19

Справа № 235/6713/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі- ТОВ «СК «Альфа-Ганант»), про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником автомобіля ВАЗ 2108, д.р.н НОМЕР_1 .

28 червня 2016 року близько 13.00 ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-3307», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , рухаючись проїзною частиною автошляху Т-05-04 Покровськ-Бахмут з боку м. Покровська у бік м. Мирнограда Донецької області, не переконався в безпеці перед зміною напрямку руху та виїздом на зустрічну смугу, і за наявності суцільної лінії горизонтальної розмітки 1.1, не відмовився від такого маневру та здійснив виїзд на зустрічну смугу, де в той час він рухався на своєму автомобілі, чим створив небезпеку для його автомобіля. Після цього ОСОБА_3 відмовився від продовження руху по зустрічній смузі та здійснив маневр на праву смугу руху, на яку в той час з метою уникнення зустрічного зіткнення здійснив його автомобіль під його керуванням, де ОСОБА_6 вчинив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля з передньою правою частиною його автомобіля.

ОСОБА_3 були порушені вимоги п.п.2.3 «б», 10.1 та лінії 1.1. горизонтальної розмітки розділу 34 Правил дорожнього руху України.

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 06.11.2017р. ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно технічного паспорту на автомобіль його володільцем є ОСОБА_5 , тому за думкою позивача, він як володілець джерела підвищеної небезпеки також відповідає за спричинену йому матеріальну шкоду.

Крім того, він впевнений, що під час скоєння ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 . На момент ДТП у вантажному автомобілі під керуванням ОСОБА_3 перебувало 3 тони піску. Наскільки йому відомо, ОСОБА_4 здійснює свою діяльність на оптово-роздрібної базі «Граніт» в м. Покровську, де реалізуються будівельні матеріали. Після того, як сталася ДТП, саме ОСОБА_4 приїхав на місце та особисто забрав з автомобіля всю документацію. Підтвердженням цього є скрін-шот сторінок з мережі Інтернет, де зазначені дані ФОП ОСОБА_4 , його дата народження, код ЄДРПОУ, а також E-mail саме бази «Граніт».

Саме ОСОБА_4 застрахував цивільно-правову відповідальність автомобіля ГПЗ-3307, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з ТДВ СК «Альфа-Гарант», договір № АЕ-0009557853 від 25.06.2016р.

Таким чином, оскільки його автомобіль пошкоджений з вини відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_5 є володільцем джерела підвищеної небезпеки, а з ОСОБА_4 ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах, позивач вважав, шо саме вони повинні відповідати за заподіяну йому матеріальну шкоду.

12.08.2016р. представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» був проведений огляд його автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП. На підставі Акту огляду пошкодженого автомобіля був складений Звіт вартості матеріального збитку № 18-D/24/5 від 26.10.2016р., за яким вартість відновлювального ремонту склала 86 071,98 грн. (з ПДВ), а ринкова вартість становила 30 385,88 грн. (з ПДВ). Вартість автомобіля в ушкодженому стані становить 17 523,46 грн., з урахуванням ПДВ. З урахуванням того, що поліс страхування № АЕ-0009557853 від 25.06.2015р. від 25.06.2015р. передбачає франшизу 2000 грн., яку СК не відшкодовує, ця сума була вирахувана.

Таким чином, страхове відшкодування було розраховане як різниця вартості транспортного засобу до та після ДТП та склало 30 385,85 грн. (ринкова вартість до ДТП) - 17 523,46 грн. (ринкова вартість після ДТП) - 2000 грн. (франшиза) = 10 862,42 грн.

Зазначена сума була йому перерахована третьою особою 19.06.2018р., що підтверджується листом ТДВ «СК «Альфа-Гарант» № 12/1795 від 22.06.2018р. та історією по картковому рахунку.

Однак він не згоден з таким розрахунком та виплатою. В результаті ДТП його автомобіль був сильно пошкоджений внаслідок винних дій відповідачів під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки.

Внаслідок ДТП його автомобілю були спричинені механічні пошкодження, відновлювальний ремонт яких складає 86 071,98 грн. З цієї суми страховою компанією йому було виплачено 10 862,42 грн., отже залишок складає 75 209,56 грн.

Під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за його рахунок була проведена автотоварознавча експертиза, вартість якої скала 1 000 грн., що підтверджується договором 3 92 від 15.12.2016р. та копіями квитанцій на суму 1 000 грн.

Крім того, йому заподіяна й моральна шкода, яка полягає в тому, що внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 7, 8, 10, 11 ребр справа зі зміщенням, посттравматичний правосторонній частковий гемопневмоторекс, забій м`який тканин тім`яно-скроневої області справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Через отримані травми він з 28.06.2016р. по 11.07.2016р. перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Мирноградської ЦМЛ. Отримані перелами ребер спричинили йому сильний фізичний біль, йому було складно дихати, тривалий час він змушений був приймати знеболююче.

Він пережив негативні емоції, оскільки в результаті ДТП його автомобіль став непридатним для використання. Тривалий час він позбавлений можливості користуватися своїм майном, змушений вирішувати питання щодо його відновлення. Йому доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Ці обставини порушили його звичайний уклад життя.

Моральну шкоду позивач оцінив в розмірі 10 000 грн., яку просив стягнути з відповідачів солідарно (а.с.1-5).

Відповідач ОСОБА_3 про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки.

Відповідач ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що для визначення чи є він відповідальною особою за шкоду, спричинену ДТП, необхідно з`ясувати та довести відповідними доказами: які правовідносини існують між ним та ОСОБА_3 , чи знаходився ОСОБА_3 в трудових відносинах із ним та чи виконував він його завдання, чи перебував транспортний засіб ГАЗ 33-07 у нього в оренді чи користуванні, чи відшкодувало шкоду страхова компанія та якої суми не достатньо для відшкодування цієї шкоди та чи підлягає вона сплаті потерпілому як різниця між сплаченою та повною сумою шкоди.

При з`ясуванні цих обставин та наданні відповідних доказів можливо приймати рішення, що саме він несе також солідарну відповідальність у цій ДТП. Але до матеріалів справи не додано жодного документу, який би давав підстави для ухвалення рішення про стягнення з нього сум шкоди на користь ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_3 не є його працівником та не виконував будь-які доручення за його вказівкою. Будь-яких доказів наявності правовідносин у розумінні ст.1172 ЦК України в матеріалах справи немає та відповідачем не надано. В силу цих обставин він не може нести відповідальність за шкоду, яку було спричинено позивачу в результаті ДТП.

Вказаний транспортний засіб не перебував у нього ані в оренді, і він не володів ним на жодній правовій підставі у розумінні 1187 ЦК України. Таких документів позивач також не надав суду, тому з цих підстав він не має обов`язку відшкодувати школу позивачу.

ОСОБА_1 отримав відшкодування від страхової компанії. так, вартість транспортного засобу відповідно до листа страхової компанії та звіту № 06-Д/41/6 від 14.05.2018р. було оцінено у 30 385,88 грн. до ДТП, а 17 523,46 грн. - після ДТП, франшиза - 2 000 грн., тому ОСОБА_1 і отримав 10 862,42 грн.

Сума у розмірі 78 209,56 грн. є вартістю відновлювального ремонту цього автомобілю, а не шкодою, тому і сплаті не підлягає, так як технічно не обґрунтовано поновлювати автомобіль, який коштує у два з половиною рази менше ніж його ремонт.

На підставі наведеного відповідач ОСОБА_4 просив відмовити ОСОБА_1 в позові до нього (а.с.74-76).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 (а.с.80).

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Очеретько О.В. заперечував проти позову з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого 13.08.2002р. Красноармійським МРЕВ ДАІ (а.с.9).

Власник автомобіля марки «ГАЗ-3307», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10, 11, 72).

28 червня 2016 року близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_3 , маючи посвідчення водія категорії «В» та керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-3307», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався проїжджою автошляху Т-05-04 Покровськ-Бахмут з боку м. Покровська в бік м. Мирнограда Донецької області. Проїжджаючи ділянку вказаної дороги на відстані близько 40,8 м від стели «Мирноград» в бік м. Мирнограда, ОСОБА_3 діяв в порушення вимог п.п.2.3 «б», 10.1 та лінії 1.1 горизонтальної розмітки розділу 34 Правил дорожнього руху України, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та рухом транспортних засобів, не маючи перешкод технічного характеру, перед зміною напрямку руху і виїздом на зустрічну смугу ОСОБА_3 не переконався в безпеці такого маневру і за наявності суцільної лінії горизонтальної розмітки 1.1 не відмовився від такого маневру та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де в той час у зустрічному напрямку з боку м. Мирноград в бік м. Покровська рухався автомобіль марки «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в якому перебували малолітні пасажири ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , створивши останньому небезпеку для руху. Після цього ОСОБА_3 відмовився від продовження руху по зустрічній смузі та здійснив маневр на праву смугу, на яку в той час з метою уникнення зустрічного зіткнення здійснив маневр автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , де ОСОБА_3 вчинив зіткнення передньою правої частиною керованого ним автомобілю з передньою правою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок даної ДТП ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини, забою м`яких тканин у вигляді припухлості в області грудної клітини праворуч по задньо-бічній поверхні в проекції 5-10 ребр, закритих переломів ребр справа: 7, 8 ребер по середній паховій і 10, 11 за лопатковою лініями зі зміщенням, посттравматичного правобічного часткового гемопневмотораксу, забою у вигляді припухлості м`яких тканин тім`яно-скроневої області праворуч, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені ОСОБА_3 порушення вимог п.п.2.3 «б», 10.1 та лінії 1.1 горизонтальної розмітки розділу 34 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Зазначені обставини встановлені вирком Димитровського міського суду Донецької області від 6 листопада 2017 року, що набрав законної сили 8 листопада 2017 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєні злочину, передбачену ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, якого звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік згідно ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України (а.с.14-24).

Згідно полісу № АЕ /9557853 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» 25.06.2016р. на строк з 26.06.2016р. по 25.06.2017р. включно. Застрахованим транспортним засобом в договорі страхування є автомобіль марки ГАЗ-3307, номерний знак НОМЕР_2 . Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, двісті тисяч грн., за шкоду, заподіяну майну, сто тисяч грн., розмір франшизи дві тисячі грн. (а.с.13).

Правовідносини, що винили між учасниками справи, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-1У з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1961).

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Закон № 1961 регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до положень п.22.1 ст.22 Закону № 1961 в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Під шкодою, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, ст.28 Закону № 1961 включає в себе, зокрема, шкоду, пов`язану з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу.

Згідно ст.29 зазначеного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 30 Закону № 1961 визначений порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу.

Так, відповідно до п.30.1 цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконавчим аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до п.30.2 цієї ж статті якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як зазначено у п.36.1 ст.36 Закону № 1961 страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону № 1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно листа ТДВ «СК «Альфа-Гарант» від 22.06.2018р. № 12/1795 згідно ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 12.08.2016р. був проведений огляд пошкодженого автомобіля ВАЗ 2108 д.р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП від 28.06.2016р. та складений Акт огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок вище згаданої ДТП без зауважень ОСОБА_1 , що засвідчує згоду з переліком пошкоджень автомобіля його володільця. На підставі Акту огляду пошкодженого автомобіля був складений Звіт вартості матеріального збитку № 18-D/24/5 від 26.10.2016р., за яким вартість відновлювального ремонту 86 071,98 грн. (З ПДВ), а ринкова вартість до ДТП становила 30 385,88 грн. (з ПДВ).

Пунктом 30.1 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливий чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Також, відповідно до п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Звіту № 06-D/41/6 від 14.05.2018р. щодо визначення залишкової вартості ТЗ вартість автомобіля в ушкодженому стані становить 17 523,46 грн. з урахуванням ПДВ. Також з урахуванням того, що поліс страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ /9557853 від 25.06.2015р. передбачає франшизу 2000 грн., яку ТДВ «СК «Альфа-Гарант» не відшкодовує.

Тому страхове відшкодування розраховується як різниця вартості транспортного засобу до та після ДТП та становить 30 385,88 грн. (ринкова вартість до ДТП) - 17 523,46 грн. (ринкова вартість після ДТП) - 2000 грн. (франшиза) = 10 862,42 грн.

Тому зазначена сума була перерахована на реквізити, вказані в заяві про виплату страхового відшкодування (а.с.27).

Згідно історії по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.06.2018. по 08.08.2018р. 19 червня 2018 року на його рахунок ТДВ «СК «Альфа-Гарант» було зараховано страхове відшкодування в сумі 10 862,42 грн. (а.с.28).

Враховуючи, що автомобіль позивача згідно Звіту ТДВ «СК «Гарант-Авто» № 06-D/41/6 від 14.05.2018р. визнано фізично знищеним у зв`язку з його економічно необґрунтованим ремонтом, сума страхового відшкодування в розмірі 10 862,42 грн., що дорівнює різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП (30 385,88 грн.) та ринковою вартістю автомобіля після ДТП (17 523,46 грн.) за мінусом передбаченої полісом франшизи (2000 грн.), обґрунтовано в повному обсязі виплачена потерпілому ОСОБА_1 внаслідок ДТП.

Суд не може погодитись з думкою позивача щодо визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної йому пошкодженням його автомобіля, шляхом віднімання від вартості відновлювального ремонту автомобіля (86 071,98 грн.) вартості виплаченого йому страхового відшкодування (10 862,42 грн.) на суму 75 209,56 грн., так як такий розрахунок суперечить вимогам п.30.2 ст.30 Закону № 1961.

Положеннями ст.12 Закону № 1961 розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

На підставі наведеного, у зв`язку з наявністю в діях водія автомобіля марки «ГАЗ-3307», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вини в заподіянні матеріальної шкоди позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача встановлена полісом № АЕ/9557853 франшиза в розмірі 2000 грн.

Із змісту ст.1172 ЦК України вбачається, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Згідно повідомлення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.03.2019р. № 7446/09/25 ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 (а.с.101).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ствердження позивача про перебування відповідача ОСОБА_3 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 спростовується повідомленням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.03.2019р. № 7446/09/25, згідно якого ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 (а.с.101).

Доказів того, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір підряду позивачем суду надано не було.

За таких обставин в задоволенні позову до ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.1, 3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд приходить до висновку про те, що позивачу пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП заподіяна моральна шкода відповідачем ОСОБА_3 , яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях, викликаних пошкодженням його здоров`я, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження середнього тяжкості, знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, відчував фізичний біль, приймав знеболюючі препарати.

Крім того, суд вважає, що пошкодженням майна, неможливості деякий час користування автомобілем внаслідок його пошкодження та необхідності у зв`язку з цим додавання додаткових зусиль для організації свого життя заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, якого визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, позбавлення можливостей реалізації прав позивачем, ступень вини особи, яка завдала моральну шкоду, тривалість порушення прав позивача відповідачем, враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості, і оцінює моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачеві, в розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що задоволені позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної школи становлять 70% (10 000 грн. - 100%, 7 000 грн. - х%, х = 7 000 грн. х 100% : 10 000 грн.), підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір за розгляд позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 493,36 грн. (704,80 грн. х 70% : 100%).

Враховуючи, що задоволені позовні вимоги позивача в частині відшкодування матеріально школи становлять 2,56% (78 209,56 грн. - 100%, 2 000 грн. - х%, х = 2 000 грн. х 100% : 78 209,56 грн.), а позивач відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплатити судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за розгляд позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20,02 грн. (782,10 грн. х 2,56% : 100%).

Витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1000 грн. відшкодуванню не підлягають, так як вони понесені позивачем у зв`язку з розглядом кримінального провадження за фактом притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України (а.с.25, 26).

Відповідно до ст.ст.23, 979, 1166, 1167, 1172, 1194 ЦК України, ст.ст.22, 29,30,36 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст.ст.3, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 2000 (двох) тисяч гривень, на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 7 000 (сім тисяч тисяч) тисяч гривень, на відшкодування сплаченого судового збору 493 (чотириста дев`яносто три) гривні 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 20 (двадцяти) гривень 02 копійок.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа-Гарант», м. Київ, бульвар Лесі України, 26, код ЄДРПОУ 32382598.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 19 липня 2019 року. Повне рішення складене 29 липня 2019 року.

Суддя Г.В. Назаренко