Ухвала суду № 83314506, 26.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 липня 2019 р.Справа №160/6635/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номера 47591316 та 47591343, прийняті 02.07.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року позовну заяву залишено без руху.

24.07.2019 року до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- заборони будь-якому суб`єкту державної реєстрації та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- будівель пташників № НОМЕР_1 №16, загальною площею 3446.8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16716412229;

- майнового комплексу загальною площею 26517.8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16634912229.

В заяві про забезпечення позову позивач вказує на те, що на зазначене вище нерухоме майно на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року, прийнятої в порядку забезпечення позову по справі №904/5321/18, було накладено арешт. 19.03.2019 року Державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46046136, номер запису про обтяження 30777588, яким зареєстровано обтяження у вигляді накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Птахофабрика «Крила Таврії», до складу якого увійшло і зазначене вище нерухоме майно. Особою, в інтересах якої встановлено обтяження згідно даних реєстру, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО». Проте, позивач зауважує, що приватним нотаріусом ДМНО Ричкою Юлією Олександрівною в період існування діючого обтяження, зареєстрованого на підставі рішення суду, були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери 47591316, 47591343, внаслідок чого, право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМА Д», що, на думку позивача, суперечить положенням Закону України «Про нотаріат», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також положенням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, оскільки пунктом 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, позивач вважає, що є очевидним, що, приймаючи рішення про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «АРМАД», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна нотаріальної дії не вчиняла, а отже рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2019 року, індексні номери 47591316, 47591343 були вчинені поза межами наданих їй повноважень, а тому вони є незаконними.

На думку позивача, викладені вище обставини свідчить про очевидну протиправність рішень приватного нотаріуса ДМНО Рички Ю.О., а тому, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить, як виконання рішення суду, так і ефективний захист або поновлення порушених інтересів позивача, оскільки подальше відчуження спірного майна за час розгляду справи в адміністративному суді на користь нового набувача виключить будь-яку можливість застосування наслідків скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «АРМА Д», яке після скасування реєстрації фактично повинно бути повернуто у власність іншої юридичної особи - ТОВ «Птахофабрика «Крила Таврії».

За правилами, визначеними ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Згідно зі статтею ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Дослідивши доводи, наведені в обґрунтування заяви, та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 150, п.1 ч. 1, ч.2 ст. 151 КАС України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. Із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви про забезпечення позову позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішень суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Позивачем не надано жодних доказів, які б доводили неефективність захисту прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не доведено наявність небезпеки відчуження спірного майна за час розгляду справи в адміністративному суді.

Також, відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, враховано, що заявлення вимог щодо невизначеного кола осіб позбавляє можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог до заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач.

Окрім того, суд зазначає, що у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства є недопустимим забезпечення адміністративного позову шляхом звуження прав та інтересів третіх осіб. В даному ж випадку, позивач просить про заборону, що спрямована до невизначеного кола осіб, а означені заходи забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, фактично виходять за межі розглядуваного позову та стосуються осіб, які не залучались до участі у справі.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник