Рішення № 83310711, 30.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2311/19

Суддя Ярошенко В.І. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Альянс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" про стягнення заборгованості у розмірі 51119, 57 грн, з яких: 44 700 грн - виплата в порядку регресу, 2902,43 грн - 30 % річних та 3517, 14 грн - пеня.

Ухвалою суду від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2311/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.06.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.06.2019 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд зупинити провадження у даній справі до прийняття рішення у справі № 904/2064/19 щодо стягнення грошових коштів за невиконання зобов`язань за договором № ПЗ/НРП-18/689/НЮ від 16.11.2018, укладеного між відповідачем та ПАТ «Українська залізниця».

02.07.1019 позивач подав заперечення на відзив, в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

08.07.2019 від позивача надійшли заперечення на клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

11.07.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по даній справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена в позові.

Позивач зазначає, що відповідач не відшкодував йому банківську гарантію у розмірі 44700 грн, у зв`язку з чим ним нараховано 30 % річних від суми боргу у розмірі 2902, 43 грн, пеню за порушення строків повернення коштів у розмірі 3407 грн та пеню за порушення строків сплати процентів у розмірі 110, 14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на статті 560, 569, 536, 550, 551 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов.

Відповідач заперечує проти позову та вважає, що:

- позивач повинен був скористатись своїм правом на відмову у задоволенні вимоги бенефіціара, в зв`язку з її неналежним оформленням;

- гарантія булла видана після закінчення терміну дії;

- гарантія видана після закінчення дії основного договору, забезпеченого гарантією.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

Позивач вважає, що:

- перераховуючи банківську гарантію керувався п. 3.5 договору гарантії;

- перша вимога бенефіціара за гарантією була отримана ним в строк дії гарантії;

- він виконав вимогу бенефіціара після її належного оформлення.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив.

Відповідач наполягає на тому, що перша вимога за гарантією була оформлена неналежним чином, грошові кошти були перераховані позивачем після закінчення строку, на який було видано гарантію.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.11.2018 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - позивач та/або Гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Альянсремтрактор» (далі - відповідач, боржник, принципал) було укладено договір про надання гарантії № 6893-18 (далі - договір гарантії).

Відповідно до пункту 1.1 договору гарантії, за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» Виробничий підрозділ моторвагонне депо Фастів-1 Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - бенефіціар) гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову угоду грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору.

Сума гарантії складає 44700, 00 грн. Гарантія вступає в силу з 05.11.2018 та діє до 20.01.2019 включно (пункти 1.2, 1.4 договору гарантії)

На виконання умов договору гарантії, позивачем було видано Банківську гарантію №6893-18 від 05.11.2018 (далі - гарантія) на суму 44700,00 грн. на користь бенефіціара.

Гарантія видана з метою забезпечення виконання зобов`язань принципала за договором №ПЗ/НРП-181689/НЮ, який укладений між принципалом (відповідачем) та бенефіціаром згідно з тендерною документацією щодо умов проведення публічних закупівель по процедурі закупівлі «ВІДКРИТІ ТОРГИ» Капітальний ремонт мостового крану в цеху ТО-3, капітальний ремонт мостового крану в колісному цеху конкретна назва послуг - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Назва предмету закупівлі визначеного на основі Державного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (код за ДК 021-2015 50530000-9), затвердженою Протоколом засідання тендерного комітету від « 09» жовтня 2018 року №814 (Ідентифікатор закупівлі № UA-2018-10-10-002153-с) та згідно Повідомлення про намір укласти договір, розміщеного на офіційному сайті http://prozzoro.gov.ua/tender/UA-2018-10-10-002153-c/print/active-awards/html/7918ae1581da4b4d99ecba03375423aa

Відповідно до умов наданої гарантії, позивач взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання перед бенефіціаром виплатити за першою письмовою вимогою повну суму забезпечення (гарантовану суму), що складає 44700, 00 грн, протягом 5 (п`яти) банківських днів після дня отримання від бенефіціара належно оформленої першої письмової вимоги (далі - вимога), яка буде містити твердження, що принципал частково або повністю не виконав своїх зобов`язань за договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов`язань та суми, яку принципал вимагаєте сплатити. Термін дії гарантії до «20» січня 2019 року включно. Будь-яка вимога за гарантією повинна бути отримана гарантом не пізніше зазначеної дати.

Гарантія була отримана принципалом 05.11.2018 для передачі її бенефіціару, про що свідчить відповідна відмітка принципала на копії гарантії (примірнику) гарантії гаранта (арк. с. 19).

18.01.2019 позивачем була отримана від бенефіціара вимога за вих. №РПЧ-8/236 від 17.01.2019 щодо гарантії про стягнення гарантійного платежу за гарантією на суму 44700, 00 грн, яка містить посилання на невиконання робіт та порушення відповідачем умов договору (арк. с. 20-21).

Відповідно до п. 3.5 договору гарантії, банк розглядає вимогу бенефіціара із доданими документами протягом 5 робочих днів з дати її отримання. Протягом 1 (одного) робочого дня від дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, банк письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо надання таких документів передбачалось умовами гарантії). Принципал в строк, визначений у письмовій вимозі банка зобов`язаний: - перерахувати банку грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок зазначений банком; письмово повідомити банк виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги бенефіціара документах умовам гарантії.

На виконання до п.3.5 договору гарантії позивач письмово (лист вих. №21/4-180 від 21.01.2019) повідомив відповідача про отримання вимоги бенефіціара та направив копії всіх доданих до неї документів, з проханням на виконання умов договору гарантії перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією протягом 2-х банківських днів (арк. с. 42).

Відповідач грошові кошти у розмірі 44700, 00 грн гарантії банку протягом 2-х банківських після отримання повідомлення не перерахував, натомість, листом №89 від 23.01.2019 повідомив банк про підстави, з яких не може бути задоволена вимога бенефіціара (арк. с. 43-46).

Відповідно до пункту 4.4 договору гарантії, банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків).

04.03.2019 банком було сплачено бенефіціару кошти за гарантією у розмірі 44700, 00 грн (арк. с. 105).

Листом-вимогою від 18.04.2019 позивач повідомив позивача про сплату бенефіціару коштів за гарантією у розмірі 44700, 00 грн та просив відповідача відшкодувати грошові кошти, сплачені бенефіціару за гарантією, сплатити 30 % річних та пеню (арк. с. 106-109).

Відповідач залишив дану вимогу без виконання. Станом на час розгляду справи, доказів відшкодування відповідачем позивачу суми банківської гарантії у розмірі 44700, 00 грн сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини гарантії.

Щодо суми основного боргу.

Згідно частини 1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше (стаття 561 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Частиною 1 статті 564 Цивільного кодексу України, визначено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

Зі змісту гарантії вбачається, що сума гарантії складає 44700, 00 грн. Гарантія вступає в силу з 05.11.2018 та діє до 20.01.2019 включно (пункти 1.2, 1.4 договору гарантії)

Судом встановлено, що бенефіціар звернувся до позивача із першою вимогою про сплату гарантії 18.01.2019, тобто в межах строку дії гарантії.

Позивач письмово (лист вих. №21/4-180 від 21.01.2019) повідомив відповідача про отримання вимоги бенефіціара та направив копії всіх документів доданих до неї, з проханням на виконання умов договору гарантії перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією протягом 2-х банківських днів.

Відповідач, посилаючись на невірне оформлення вимоги, вказує на те, що позивач мав відмовити бенефіціару у виконанні такої вимоги. Зокрема, відповідач вказує на невірне зазначення бенефіціаром найменування принципала та ненадання ним необхідних документів для підтвердження факту невиконання відповідачем зобов`язань за основним договором.

Частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України встановлено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу III Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639), у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Відповідно до пункту 2 розділу І Положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гаранту разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Зі змісту умов гарантії та норм права слідує, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Щодо обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон чіткого переліку не містить.

Чинне законодавство та гарантія не встановлюють чіткого переліку документів, які додаються бенефіціаром до вимоги про сплату коштів, зокрема, повноважень особи, яка підписала дану вимогу.

Крім того, бенефіціар в доповнення до Вимоги листом № РПЧ-8/378 від 31.01.2019 зазначив про те, що допустив описку у назві принципала із зазначенням вірної назви (арк. с. 49-53).

При цьому відмовитись від виконання вимоги у разі її невідповідності є правом позивача.

Таким чином, заперечення відповідача про те, що банк був зобов`язаний відмовити у виплаті гарантії, у зв`язку із недодержанням бенефіціаром вимог оформлення вимоги, не беруться судом до уваги.

Твердження відповідача про те, що гарантія припинилась 31.12.2019, оскільки саме 31.12.2019 припинив свою дію основний договір, протирічать положенням статті 562 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань повернення суми банківської гарантії, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 44700, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо суми пені

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 договору гарантії, за порушення строків повернення банку коштів, сплачених банком за гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим договором, принципал сплачує банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У зв`язку із порушенням відповідачем своїх зобов`язання щодо сплати банківської гарантії, позивач за період з 04.03.2019 по 21.05.2019 нарахував пеню у розмірі 3517, 14 грн., а саме пеню за порушення строків повернення коштів у розмірі 3407 грн та пеню за порушення строків сплати процентів у розмірі 110, 14 грн.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок, тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3517, 14 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 30% річних.

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2 договору гарантії, якщо на вимогу бенефіціара банк виплачує кошти за гарантією, принципал зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня, повністю відшкодувати банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати банку, у валюті гарантії. До повного такого відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році-365(366) у валюті гарантії, за період з дати здійснення платежу по гарантії до моменту погашення принципалом суми боргу на належні рахунки банку за договором гарантії.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 30 % річних у розмірі 2902, 43 грн за період з 04.03.2019 по 21.05.2019.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що він є вірним, а позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30 % річних у розмірі 2902, 43 грн такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 904/2311/19 до прийняття рішення у справі № 904/2064/19, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Предметом розгляду справи №904/2311/19 є стягнення з відповідача на користь Позивача в порядку регресу суму у розмірі 44700, 00 грн (сума оплаченої позивачем вимоги за гарантією), проценти від суми боргу, пені за договором гарантії (термін вживається у значенні викладеному у договорі гарантії).

Як встановлено судом вище, зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Це означає, що гарантія (в тому числі правовідносини за договором гарантії) є самостійним видом забезпечення виконання зобов`язань та підпадає під самостійне (незалежне) правове регулювання.

Отже, правовідносини позивача та відповідача за договором гарантії не залежать від такого основного зобов`язання, в тому числі від положень, що викладеш у основному зобов`язанні.

Враховуючи вище викладене, предмет спору у справі № 904/2311/19 є незалежним від предмету справи № 904/2064/19.

А тому, суд не вбачає об`єктивних обставин, що унеможливлюють розгляд даної справи до вирішення спору у справі № 904/2064/19, та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача у розмірі 1921 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" про стягнення заборгованості у розмірі 51119, 57 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, буд. 148, кв. 51; ідентифікаційний код 36723685) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код 14360506) 44700, 00 грн в порядку регресу, 30% річних у розмірі 2902, 43 грн, пеню у розмірі 3517, 14 грн та 1921, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 30.07.2019

Суддя В.І. Ярошенко