Ухвала суду № 83306457, 30.07.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/4712/19

ун. № 759/13754/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Марко Я.Р., за участю секретаря судових засідань Шапаренка О.С., прокурора Бушуєва Є.О., захисників Тананакіна О.В, Шадріна О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області майора поліції Голуба О.В., погоджене прокурором прокуратури Київської області Тализіною Я.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого та маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого начальником охорони ТОВ «Гладіус сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого СУ ГУ НП в Київській області Голуб О.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом СУ ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30.01.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000049, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2016 році на території Київської області ОСОБА_2 створено стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, до складу якої впродовж 2016-2019 років входили: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також інші, не встановлені досудовим розслідуванням на даний час особи.

Так, ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи кримінальну караність злочинів, пов`язаних з вимаганням (вимогою передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру), але знаючи про високу прибутковість від вчинення цих злочинів, з метою отримання кримінального прибутку, протягом 2016 року, реалізуючи злочинний умисел, направлений на створення стійкого ієрархічного об`єднання, члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, керівництва та координації злочинної діяльності інших осіб, а також забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп, створили злочинну організацію.

До даної злочинної організації увійшли знайомі ОСОБА_2 - жителі України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та інші невстановлені досудовим розслідуванням на даний час особи, які були розподілені на організовані групи, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , очолив злочинну групу, до складу якої входили ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та інші, не встановлені на даний час досудовим розслідуванням особи.

Так, впродовж 2016-2019 років ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, отримав згоду від зазначених учасників злочинної організації як на участь у злочинній організації, так і на участь у вчиненні даною організацією тяжких та особливо тяжких злочинів, здійснював керівництво злочинною організацію для реалізації її планів.

ОСОБА_2 надавав вказівки та розпорядження учасникам злочинної організації знаходити осіб, які займаються підприємницькою діяльністю на території Київської області з метою вимагання від останніх грошових коштів та майна за неперешкоджання їх роботі та під погрозою застосування насильства відносно потерпілих та їхніх близьких родичів. Крім того, ОСОБА_2 надавав вказівки та розпорядження щодо підбору нових виконавців для цієї діяльності.

На виконання поставлених завдань, а також для досягнення планів злочинної організації, ОСОБА_2 упродовж 2016-2019 років на території Київської області призначав керівників структурних підрозділів, які здійснювали координацію роботи певного кола осіб, що визначали із злочинної організації осіб, які будуть вчиняти вимагання грошових коштів від потерпілих.

Схема вимагання грошових коштів полягала у наступному. ОСОБА_2 отримував від учасників злочинної організації або осіб, яким було заборговано грошові кошти, адреси, анкетні дані та номери мобільних телефонів осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, та передавав вказану інформацію керівникам структурних підрозділів, а ті в свою чергу визначали - хто буде займатися погрозами насильства над потерпілими та їх близькими родичами в разі невиплати грошових коштів, тим самим вчиняючи вимагання організованою групою.

В подальшому, на виконання вказівок ОСОБА_2 , керівник визначеної організованої групи або уповноважений ним учасник такого злочинного угрупування зустрічався з потерпілими, погрожували насильством щодо них та їхніх близьких родичів, отримували грошові кошти та обертали їх на свою користь, розподіляючи між членами злочинної організації з метою протиправного збагачення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з червня 2019 року, точного часу на даний момент не встановлено, ОСОБА_2 доручив організованій групі, яку очолив ОСОБА_11 та до складу якої входили ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та інші, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, організувати щомісячне вимагання грошових коштів у сумі 40 000 гривень з погрозами насильства над потерпілим ОСОБА_13 та його близьким родичам, за не перешкоджання йому у веденні господарської діяльності.

Так, з метою виконання вимагання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_13 , ОСОБА_2 будучи організатором злочинного угрупування, залучив до вчинення вимагання грошових коштів злочинну групу, яку очолив ОСОБА_11 та до складу якої входили ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та інші, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи.

Відповідно до відведених ролей, які полягали у здійсненні психологічного тиску, шляхом висловлення погроз насильства над потерпілим та його близькими родичами, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, почали вимагати у ОСОБА_13 грошові кошти, в сумі 80 000 гривень. У разі відмови передати вказану суму грошових коштів, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, висловлювали ОСОБА_13 погрози насильства над ним та його близькими родичами.

Протягом тривалого часу, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, відповідно до своїх ролей, займались застосуванням до ОСОБА_13 психологічного тиску, шляхом висунення погроз насильства над ним та його близькими родичами, здійснювали постійні телефонні дзвінки з вимогою передати грошові кошти в сумі 40 000 гривень, а також здійснювали особисті зустрічі з ОСОБА_13 .

Так, з червня 2019 року по теперішній час ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, відповідно до розробленого плану, продовжували застосовувати до ОСОБА_13 психологічний тиск, шляхом висунення погроз насильства над потерпілим та його близькими родичами, здійснюючи постійні телефонні дзвінки з вимогою передати грошових коштів в сумі 40 000 гривень, а також проводити особисті зустрічі з ОСОБА_13 , метою яких є вимагання грошових коштів в сумі 40 000 гривень за не перешкоджання йому у веденні господарської діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України.

О 06 год. 08 хв. 27.07.2019 року за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_14 був затриманий в порядку статті 208 КПК України та письмово повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. На думку захисників клопотання не відповідає вимогам статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, не містить обґрунтування ризиків наведених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, відтак, задоволенню не підлягає.

Сторона захисту просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також, від ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 надійшли клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Окрім цього, стороною захисту підтримано подані ним скарги в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України на незаконне затримання та про застосування насильства під час затримання відносно ОСОБА_1 та надання медичної допомоги.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки та поданих скарг стороною захисту в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний підтримав клопотання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та скарги сторони захисту.

Вказані клопотання та скарги долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу.

Розглянувши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, клопотання та скарги від сторони захисту, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Під час розгляду клопотання встановлено, що у клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом СУ ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30.01.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000049, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України,.

О 06 год. 08 хв. 27.07.2019 року за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_14 затриманий в порядку статті 208 КПК України та письмово повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України.

Крім того, захисником підозрюваного подано скаргу в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України щодо незаконного затримання ОСОБА_1 . В обґрунтування скарги адвокатом зазначено, що жодних правових підстав для затримання ОСОБА_1 та подальше утримання останнього під вартою без будь-якої правової підстави є незаконним, та таким, що порушує права останнього.

За висновками слідчого судді, обставини на які посилається захисник не знайшли свого підтвердження, а відтак і не тягнуть за собою визнання такого затримання незаконним, так як воно відбулось у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України.

Клопотання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 180 Кримінального процесуального кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Відповідно до пункту 14 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» особиста порука як вид запобіжного заходу полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу вимогу.

З системного аналізу статті 180 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що за загальним правилом, особиста порука може бути застосована у разі, якщо поручителями виступають дві і більше особи, які заслуговують на довіру, а частина 2 зазначеної статті визначає виключний випадок, коли лише одного поручителя може бути визнано достатньо, яким може бути виключно особа, яка заслуговує на особливу довіру.

А тому, суд вважає, що застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки є неможливим оскільки у суду відсутні будь-які докази, які б стверджували та характеризували заявлених поручителей, як осіб, які заслуговують на особливу довіру.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підтав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується доданими до клопотання та дослідженими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за частиною частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України, особу підозрюваного, вік, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушень, у яких вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України у сумі трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 602 100,00 грн., оскільки, внесення застави у визначеному розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім того, розглянувши скаргу про застосування насильства під час затримання та надання медичної допомоги, яка обґрунтована тим, що затримання ОСОБА_1 відбувалось з застосуванням насильства та не було забезпечено медичного обстеження, як того просив ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Згідно з частиною 1 статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Клопотання сторони захисту про застосування насильства під час затримання та надання медичної допомоги підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби.

Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я та медичну допомогу. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Зміст права громадян на охорону здоров`я визначається статтею 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», що, зокрема, передбачає медичний догляд, який є необхідним для підтримки здоров`я людини.

Так, статтею 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» на адміністрацію місць попереднього ув`язнення покладений обов`язок забезпечити особам, взятим під варту, медичне обслуговування.

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про застосування до нього насильства безпосередньо під час затримання, діючи в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне в порядку частини 6 статті 206 Кримінального процесуального кодексу України забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи у Київському слідчому ізоляторі.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_15 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_16 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_17 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки.

Відмовити адвокату Шадріну О.С. у задоволенні його скарги на незаконне затримання ОСОБА_1 в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України.

Скаргу адвоката Шадріна О.С. про про застосування насильства під час затримання та надання медичної допомоги задовольнити частково.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області майора поліції Голуба О.В., погоджене прокурором прокуратури Київської області Тализіною Я.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого та маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого начальником охорони ТОВ «Гладіус сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого та маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого начальником охорони ТОВ «Гладіус сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 діб, до 24.09.2019 року, 06 год. 08 хв., включно.

Для утримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Київського слідчого ізолятора.

Строк дії ухвали визначити до 24 вересня 2019 року, 06-08 год. включно.

Забезпечити невідкладене надання медичної допомоги підозрюваному ОСОБА_1 у Київському слідчому ізоляторі та лікування відповідно до рекомендації лікарів.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 602 100,00 грн., покладаючи на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи СУ ГУ НП в Київській області у вказаному кримінальному провадженні за першим викликом;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого слідчої групи СУ ГУ НП в Київській області у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого слідчої групи СУ ГУ НП в Київській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- уникати спілкування з потерпілими, свідками, особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій та іншими до завершення досудового розслідування.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення, а підозрюваному з часу отримання її копії.

Слідчий суддя Я.Р. Марко