Рішення № 83304464, 15.07.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2629/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області з вказаною заявою звернувся ОСОБА_2 , в якій просив встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Урва Гусарського району Азербайджанської РСР та 20 червня 1989 року разом з батьком ОСОБА_3 у зв`язку із збройним конфліктом переїхав в м. Костянтинівку Донецької області, де мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За сімейними обставинами 28 липня 1992 року він повернувся до Азербайджану, де отримав паспорт громадянина СРСР. В 1995 році він знов повернувся до України, де проживає в м. Костянтинівка Донецької області по теперішній час, має сім`ю. Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для підтвердження права мати громадянство України.

Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області надало письмові пояснення на заяву, в яких просило відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, посилаючись на те, що заявником не доведено вказаний факт.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Урва Гусарського району Азербайджанської РСР. ОСОБА_3 є батьком заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 81, складений 06 грудня 1977 року Урванською сільською радою Гусарського району Азербайджанської РСР), копія якого разом з перекладом додані до матеріалів справи.

Відповідно до домової книги для реєстрації громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_1 , копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_2 мали зареєстроване місце проживання за вказаною адресою у період з 20 червня 1989 року по 28 липня 1992 року.

Посилання представника заінтересованої особи про те, що вказаний доказ не є допустимим, судом відхиляється, оскільки відомості про місце проживання заявника та його батька у домову книгу були внесені працівником паспортної служби та достовірність вказаних записів було посвідчено підписом службової особи з використанням відповідних штампів та після сплати державного мита.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні дали показання про те, що вони є знайомими заявника та його батька. Заявник ОСОБА_2 з батьком проживав у будинку ОСОБА_5 з 1989 року по 1992 року, часто виїжджали від нього з метою працевлаштування у м. Донецьк. Після чого у 1992 року заявник повернувся до Азербайджану. А з 1995 року по теперішній час заявник проживає у м. Костянтинівка Донецької області, де має сім`ю.

Судом оглянуто надані заявником на підтвердження своїх вимог копію посвідки на постійне проживання в Україні від 23.12.2004 р., довідку КП «СЄЗ № 5» від 28.02.2019 р. про зареєстроване місце проживання заявника в м . Костянтинівка з 03.12.2018 року, копію свідоцтва про одруження заявника серії НОМЕР_2 від 23.12.1998 р., копію паспорта дружини заявника - громадянки України ОСОБА_7 , копію свідоцтва про народження сина заявника ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 від 27.11.1997 р., копію свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_4 від 27.11.1997 р., копію паспорту сина заявника - громадянина України, копію водійського посвідчення заявника від 24.02.2012 р., копію медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом серії 12ЯЯЮ № 750637 від 12.12.2011 р. Проте суд вказані докази до розгляду не бере, оскільки вони є неналежними, оскільки не містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Згідно з п. 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 вказаного Порядку передбачено, що у разі відсутності документа, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що заявником було доведено факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Оскільки встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, оскільки надасть йому можливість підтвердити належність до громадянства України, та іншого порядку встановлення цього факту законом не передбачено, з метою захисту прав і свобод заявника, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 273, 293-294, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення суду - 19 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ; заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 20, ЄДРПОУ 37841728.

Суддя