Рішення № 83294008, 29.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1739/19

РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А4009 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А4009, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А4009 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018;

- зобов`язати військову частину А4009 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 серпня 2018 року №369 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.

06 вересня 2018 року наказом командира військової частини А 4009 (по стройовій частині) №193 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.

Вказує, що в квітні 2019 року, ознайомлюючись зі своєю пенсійною справою в Старокостянтинівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області, звернув увагу на довідку про види грошового забезпечення, подану військовою частиною А 4009. Згідно вказаної довідки, до грудня 2015 року включно позивачу виплачувалася індексація грошового забезпечення, проте з 01 січня 2016 року по день звільнення така виплата у довідці не вказана.

17 квітня 2019 року позивач звернувся із запитом про отримання інформації до військової частини А 4009 щодо сум індексації які були нараховані та виплачені за період з січня 2016 року по момент звільнення. У відповіді від 06.05.2019 за №9/443 відповідач повідомив, що починаючи з січня 2016 року індексація грошового забезпечення ним не проводилась та суми індексації не виплачувались.

07.05.2019 позивач звернувся із заявою до командування військової частини 4009 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по вересень 2018 року.

20.05.2019 листом за №9/485 військова частина А 4009 повідомила про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу.

Позивач вказує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових коштів населення", підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Посилання відповідача на відсутність фінансових ресурсів є безпідставним, оскільки обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 15.07.2019 надійшов відзив в якому останній зазначає, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Вказує, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку військової частини А4009 стосовно позивача допущено не було, а тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині А4009, де отримував грошове забезпечення.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 серпня 2018 року №369 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.

06 вересня 2018 року наказом командира військової частини А 4009 (по стройовій частині) №193 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.

В квітні 2019 року, ознайомлюючись зі своєю пенсійною справою в Старокостянтинівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області, позивач звернув увагу на довідку про види грошового забезпечення, подану військовою частиною А 4009. Згідно вказаної довідки, до грудня 2015 року включно позивачу виплачувалася індексація грошового забезпечення, проте з 01 січня 2016 року по день звільнення така виплата у довідці не вказана.

17 квітня 2019 року позивач звернувся із запитом про отримання інформації до військової частини А 4009 щодо сум індексації які були нараховані та виплачені за період з січня 2016 року по момент звільнення. У відповіді від 06.05.2019 за №9/443 відповідач повідомив, що починаючи з січня 2016 року індексація грошового забезпечення ним не проводилась та суми індексації не виплачувались.

07.05.2019 позивач звернувся із заявою до командування військової частини 4009 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по вересень 2018 року.

20.05.2019 листом за №9/485 військова частина А 4009 повідомила про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу.

Вважаючи, що має право на виплату сум індексації грошового забезпечення позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 цього Закону, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII.

Відповідно до статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 такого Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018.

Відповідачем у листі від 20.05.2019 за №9/485 зазначено, що індексація за вказаний період не виплачувалась, оскільки можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оборони України не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що військовою частиною А4009 протиправно не нараховувалась те не сплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що дії відповідача по відмові позивачу у виплаті індексації за період з 01.01.2016 по 06.09.2018 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні інтереси особи, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Підстав для розподілу судових витрат у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає, так як від сплати судового збору позивач звільнений в силу Закону, а доказів понесення інших витрат суду не надано.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А4009 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А4009 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018.

Зобов`язати військову частину А4009 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А4009 (вул. І.Франка,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , код ЄДРПОУ - 07902935)

Головуючий суддя О.П. Шевчук