Ухвала суду № 83289092, 18.07.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13421/18

Провадження № 2/201/1314/2019

УХВАЛА

18 липня 2019 року

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого - судді Федоріщева С.С.,

за участю секретаря судового засідання Разумняк К.П.,

розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Бутюгіної Євгенії Сергіївни, Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов`язання державного реєстратора поновити запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018р. ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Бутюгіної Є.С., КП «Агенція адміністративних послуг» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов`язання державного реєстратора поновити запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. № 1 - 9).

Ухвалою судді Федоріщева С.С. від 11.12.2018р. позовну заяву було залишено без руху і позивачці був наданий строк для усунення її недоліків (а.с. № 31-32).

Після усунення позивачкою недоліків шляхом сплати судового збору і подання 17.12.2018р. уточненої позовної заяви ухвалою судді Федоріщева С.С. від 17.12.2018р. відкрито провадження по справі, призначено проведення підготовчого засідання (а.с. № 45-46).

Ухвалою судді Федоріщева С.С. від 19.12.2018р. за заявою позивачки забезпечено позов шляхом заборони будь-яким особам здійснювати дії з відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 35-36).

17.07.2019р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника ПАТ «Укрсоцбанк» - Черкавський Ю.С. (діє на підставі довіреності від 13.08.2018р. – а.с. № 78) про зустрічне забезпечення, у якій останній просить застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 100 000,00 грн. та зобовязати позивачку сплатити указану суму на депозитний рахунок суду у строк, що не перевищує 10 днів з дня постановлення ухвали про застосування зустрічного забезпечення.

В обґрунтування поданого клопотання представник ПАТ «Укрсоцбанк» зазначив, що позивачка і члени її сім`ї продовжують проживати у квартирі, яка є власністю банка. Якщо вони не будуть сплачувати комунальні платежі, а також пошкоджувати майно, у банка як у власника квартири виникнуть додаткові збитки – витрати, які неможливо буде стягнути.

Представник позивачки – Терещук М.П. (діє на підставі довіреності від 26.12.2017р.) в судове засідання надала заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення у зв`язку з її необґрунтованістю і надуманістю (а.с. № 114-116).

Представник відповідача – адвокат Черкавський Ю.С. (діє на підставі довіреності від 13.08.2018р. – а.с. № 78) в судове засідання надав заяву, в якій просив клопотання про зустрічне забезпечення задовольнити (а.с. № 109).

Ознайомившись із доводами клопотання про зустрічне забезпечення, розглянувши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути у результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Згідно із ч. 3 чт. 154 ЦПК України суд зобовязаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином, зустрічне забезпечення застосовується судом за заявою відповідача і з метою захисту саме законних інтересів відповідача, а тому право на звернення з відповідною заявою (клопотанням) про застосування зустрічного забезпечення має відповідач.

У відповідності до ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин немає можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд немає сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Вжиття заходів зустрічного забезпечення у розумінні ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 753/2380/18-ц у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-38399св18).

Частиною 1ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, представником відповідача не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Окрім цього, посилання відповідача на те, що позивачка продовжує проживати у квартирі і у випадку, якщо вона не буде сплачувати комунальні послуги (тепло, газ, вода, електрика тощо) то виникнуть додаткові витрати, та вони можуть пошкодити майно є лише особистою думкою та припущенням представника відповідача і нічим не підтверджується.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки підстав, передбачених ч.3ст.154 ЦПК України відносно позивачки не існує.

Керуючись ст.ст. 149-154, 258-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Бутюгіної Євгенії Сергіївни, Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов`язання державного реєстратора поновити запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев