Рішення № 83288826, 29.07.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/787/19

2/215/1051/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого, судді - Демиденко Ю.Ю.

за участю: секретаря - Зоріної А.В.

розглянувши в порядку ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу в спрощеному позовному провадженні в заочному порядкуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, -

СУТЬ СПОРУ:

14.02.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просить відповідно до ст.ст. 69, 70, 71 СК України, п.22, 23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та розподіл спільного сумісного майна подружжя житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0697 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , -

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 09.07.2011 по 23.11.2017 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. На теперішній час, відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.11.2017, шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Проживаючи однією сім`ю позивачка з відповідачем мали спільний бюджет, вели спільне господарство і на спільні кошти придбали житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 вартість якого 97177грн. та земельну ділянку площею 0,0697 га., кадастровий номер НОМЕР_1 вартість якої 31260грн.. На цей час сторони проживають окремо. Згоди про поділ спільного майна вони не досягли, тому позивач просить розділити спільне сумісне майно подружжя по Ѕ часки кожному.

Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2019прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2019постановлено проводити заочний розгляд справи.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає, що по справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, слід проводити заочний розгляд справи, позовна заява підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ :

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Жовтневим відділом державної РАЦС Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 09.07.2011 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». (а.с.9).

Згідно копії рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 26.11.2018, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 23).

Відповідно до копії договору купівлі продажу будинку ВРХ№323631/ ВРХ №323632/ від 18.09,2012, посвідченого державним нотаріусом Другої Криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., ОСОБА_2 купив житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 35812779 від 11.10.2012, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок, а також згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 15955150 від 10.01.2014 земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини та самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

Статтею 71 СК Українивстановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сімї.

Беручи до уваги, що житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 були придбані позивачкою та відповідачем саме у період шлюбу, що випливає із матеріалів справи, суд вважає, що дане майно є спільною сумісною власністю сторін у справі, частки у котрій є рівними, оскільки іншого судом не встановлено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71 СК України, п.22, 23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділити спільного майна подружжя, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами за адресою : АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 40,8кв.м., житловою площею 21,7кв.м., літньої кухні-сараю Б, погрібу В, вбиральні Г, водоколонки І, огорожі №1, хвіртки №2 та земельну ділянку площею 0,0697га за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Поділити спільне майно подружжя житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами та земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами, загальною площею 40,8кв.м., житловою площею 21,7кв.м..

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0697га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами, загальною площею 40,8кв.м., житловою площею 21,7кв.м..

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0697га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: