Рішення № 83288594, 17.07.2019, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 235/851/19

Провадження № 2/181/111/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2019 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області та орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука для розгляду за підсудністю.

Згідно ухвали судді від 17 квітня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено її до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено судовий розгляд по суті.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її племінниця ОСОБА_5 після чого на утриманні та вихованні чоловіка останньої ОСОБА_2 залишилась малолітня дитини - онук позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач постійно обмежує спілкування позивача з ОСОБА_7 та чинить у цьому перешкоди. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до комісії з питань захисту прав дитини Межівської РДА Дніпропетровської області, однак їй невідомо коли відбулось засідання комісії. З протоколу засідання вказаної вище комісії №1, який датований 23 січня 2018 року вбачається, що з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів малолітньої дитини, враховуючи рекомендації лікаря педіатра КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Межівської селищної ради», який здійснює догляд за малолітнім ОСОБА_6 , тимчасово обмежити, до виповнення восьмимісячного віку останнім, спілкування близьких рідних бабусі, прабабусі та прадідуся з онуком ОСОБА_6 . Тимчасове обмеження підтверджується і висновком Межівської РДА від 24 січня 2019 року, який ґрунтувався на рекомендаціях комісії з питань захисту прав дитини Межівської РДА від 23 січня 2019 року. Для участі в засіданнях комісії позивача не запрошували та належним чином не повідомляли, чим грубо порушили її права. Рішення про тимчасове обмеження ухвалювалось на необ`єктивних рекомендаціях лікаря-педіатра смт Межова, при цьому дитина була зареєстрована в м.Покровськ та знаходилась під наглядом сімейного лікаря КП «ЦПМСД» ОСОБА_8 за висновком якого дитина цілком здорова.

Позивач просить суд:

- усунути перешкоди з боку відповідача у спілкуванні з правнуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши графік її побачень з останнім по АДРЕСА_1 до виповнення ОСОБА_6 одного року з 12.00 години до 18.00 години кожної суботи, кожного тижня впродовж місяця;

- після виповнення ОСОБА_6 одного року встановити побачення за адресою: АДРЕСА_2 з 11.00 години суботи до 18.00 години неділі кожного тижня місяця.

В судовому засіданні позивач підтвердила обставини, які викладені вище та підтримала позовні вимоги у повному обсязі

Представник позивача суду пояснив, що ОСОБА_1 має право брати участь у вихованні малолітнього ОСОБА_6 . Зауважив, що засідання комісії проведено з порушенням, оскільки на ньому не була присутня позивач.

Представник відповідача надав суду відзив у якому посилається на те, що дійсно ОСОБА_1 являється двоюрідною бабою малолітнього ОСОБА_6 , матір якого

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, однак заперечується викладена позивачем обставина у перешкодах спілкування з дитиною. На думку позивача конфліктна ситуація виникла на грунті нез`ясованих обставин смерті її онуки ОСОБА_9 внаслідок чого запрошувала екстрасенсів з телеканалу СТБ для з`ясування причин смерті останньої. Після смерті дружини відповідача ОСОБА_1 створювала штучні перешкоди у відвідуванні та вихованні сина, мирним шляхом врегулювати конфлікт шляхом взаємних поступок не вдається, оскільки позивач створила перешкоди для нормального життя батька разом з сином. ОСОБА_2 вважає, що його права, як батька дитини, порушені. Після звернення останнім до комісії з питань захисту прав дитини було ухвалено висновок за яким тимчасово обмежено, до виповнення восьмимісячного віку дитини, спілкування близьких рідних, бабусі, прабабусі та прадіда з онуком ОСОБА_6 . Вказаний вище висновок позивачем не оскаржувався. Помилковість дати зазначеної в протоколі на яке звертає увагу ОСОБА_1 є суто технічною помилкою. Крім цього остання ігнорує рекомендації лікаря про обмеження дорослих у спілкування з дитиною, які пов`язані з обтяжливою вагітністю матері та характером пологів. Поведінка ОСОБА_1 свідчить про поверхневе та зневажливе її ставлення до стану здоров`я правнука. Наголошують, що не можна позбавляти двоюрідною бабою - родичів по материнській лінії права на спілкування з дитиною, однак це спілкування на даний момент необхідно обмежити, з огляду на психологічний та фізичний стан дитини. З урахуванням поступового встановлення стосунків вважають за доцільне визначити спілкування позивача з правнуком протягом трьох годин, а саме: з 15.00 по 18.00 годину один раз в три місяці за місцем проживання правнука по АДРЕСА_1 в присутності батька. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа служба у справах дітей Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася. Надано суду заяву про розгляд справи без їхнього представника. Заперечують стосовно позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не є рідною бабою ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що відносини між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_9 були нормальні, позивачем надавалась допомога у лікуванні та догляді за новонародженою дитиною. Після приїзду екстрасенсів відносини значно погіршились.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що з ОСОБА_1 не спілкується близько 8 років, жодних перешкод у спілкуванні він не чинив. Дитина проживає разом з дідом та бабою, а батько малолітнього ОСОБА_6 працює в м.Одеса та приїздить до дитини кожні вихідні. Здоров`я у онука добре та всі прививки йому зроблені.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з`ясувавши обставини справи та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.

Судом досліджені та надана оцінка таким доказам:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Межівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану 24 січня 2019 року, актовий запис №8, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої записано ОСОБА_14 , а матір`ю - ОСОБА_11

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021963530 від 25 січня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 після укладення шлюбу з ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». На підставі рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області №2/0425/687/2012 від 20 червня 2012 року шлюб розірвано.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого Красноармійським міським відділом реєстрації актів громадянського стану 16 липня 1996 року, актовий запис №65, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якої записано ОСОБА_14 , а матір`ю - ОСОБА_11 . Внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_16 перша змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

З протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Межівської РДА №1 від 23 січня 2018 року вбачається розгляд заяви ОСОБА_2 щодо тимчасового обмеження родичів зі сторони матері малолітнього сина у спілкуванні. З метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів малолітньої дитини, враховуючи рекомендації лікаря педіатра вирішено тимчасово обмежити, до виповнення восьмимісячного віку дитини, спілкування близьких рідних бабусі, прабабусі

ОСОБА_11 та прадідуся ОСОБА_14 , бабусі ОСОБА_1 з їхнім правнуком (онуком) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане обмеження підтверджується висновком голови органу опіки та піклування Межівської РДА

№53-64/0/312-19 від 24 січня 2019 року.

Заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , які адресовані органу опіки та піклування Межівської РДА підтверджується звернення перших з вимогою розгляду питання пов`язаного з періодичністю побачень з ОСОБА_6 .

Письмові пояснення Межівської РДА Дніпропетровської області №61-160/0/312-19 від 22 лютого 2019 року свідчать, що підстав для задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 немає.

Згідно виписки з історії розвитку КП «Центр первинної медико санітарної допомоги Покровської міської ради Донецької області амбулаторія №10 загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є здоровою дитиною.

Письмовою інформацією в.о.директора КНП «ЦПМСД» МСР №53 від 21 січня 2019 року та №281 від 08 квітня 2019 року підтверджується, що малолітній ОСОБА_6 перебуває під наглядом лікаря педіатра та має індивідуальний план спостереження. Враховуючи особливості обтяжливої вагітності матері, характер пологів, подальший розвиток дитини, штучне вигодовування рекомендовано обмежити контакт дорослих родичів до мінімуму (тільки батько та мати, які проживають однією родиною). З метою більш спокійною адаптацією дитини на період до шести-восьми місячного віку не рекомендується відвідувати дитину родичами в період підвищеної захворюваності на грип та ГРВІ в зимовий період. На березень 2019 року заплановано стаціонарне обстеження дитини з метою уточнення стану здоров`я та подальшого плану нагляду за розвитком.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктом статті 8 указаної Конвенції є, в основному, захист людини від будь-якого втручання з боку державних органів. Однак це положення не просто змушує державу утримуватись від такого втручання. Крім цього, насамперед поряд з існуванням негативних зобов`язань, існують позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною повагою до приватного або сімейної життя. Ці зобов`язання можуть включати в себе вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин між окремими особами (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13).

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2, 8 ЦПК України проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, інших членів сім`ї та родичів визначений СК України.

Статтею 263 СК України передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Положенням ч.2 ст.2 СК України передбачено, що Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Ч.4 - Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , як двоюрідна прабаба, не є суб`єктом, що входять до вказаної вище групи, з якою можуть виникати особисті немайнові та майнові відносини, які регулюються сімейним законодавством в тих випадках та межах, які визначені СК та іншими актами сімейного законодавства.

При цьому, суд враховуючи вік, якому на момент розгляду справи не виповнилось ще 1 року, стан здоров`я дитини, поведінку родичів у минулому і теперішньому часі, яка характеризується наявністю конфліктних ситуацій через неприязні відносини один до одного, інші обставини, що мають істотне значення для дитини, а саме, виходячи першочергово, з інтересів самої дитини, її малолітнього віку, суд вважає, що на сьогодні спілкування дитини зі своєю двоюрідною бабою, тобто родичем не за прямим спорідненням, не відповідає інтересам дитини.

Як встановлено в судовому засіданні, пояснень сторін та свідків, у позивача склалися неприязні стосунки із сім`єю відповідача, тому на даний момент спілкування позивача зі своїм двоюрідним малолітнім онуком може негативно вплинути на соціальну адаптацію дитини та її розвиток.

Суд з урахуванням поведінки в сім`ї позивача, його характеристики, стану здоров`я дитини, може відмовити в позові про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ї її вихованні.

Керуючись принципом справедливості, неупередженості з метою захисту прав та інтересів дитини, враховуючи вік, стать, стан здоров`я, психоемоційний стан дитини, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову

При цьому, суд звертає увагу сторін, що позивач не позбавлений можливості самостійно, за взаємною згодою і у позасудовому порядку спілкуватись з онуком.

Обов`язок суду вирішити питання про розподіл судових витрат передбачений ст.141 ЦПК України. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.257 СК України, ст.ст.2, 4, 81, 82, 96, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 ) третя особа Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (юридична адреса: вул.ім.Грушевського,5, смт.Межова. Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052301) про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 26 липня 2019 року.

Суддя: О. Ю. Юр`єв