Рішення № 83286911, 17.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/96/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2019 Справа № 908/1065/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи - підприємця Занкова Валерія Володимировича (ФОП Занков В.В. ), АДРЕСА_1

до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморська районна державна адміністрація (Приморська РДА), 72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Банкова, 110

про визнання поновленим (продовженим) договору оренди земельної ділянки

при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Рогава І.Т., адвокат, ордер серія ЗП№115635 від 17.07.2019; в минулому судовому засіданні Гришко І.І., адвокат, ордер серія ЗП № 115633 від 15.11.2018;

від відповідача - Нікогосян Л.В., довіреність №-8-0.62-2/62-19 від 02.01.2019; в минулому судовому засіданні Бакум Д.О., довіреність №-8-0.62-3/62-19 від 02.01.2019, Артюхіна К.Ю., довіреність № -8-0.62-39/62-19 від 15.01.2019;

від третьої особи - не з`явився.

Суть спору:

03.05.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Занкова Валерія Володимировича, Запорізька область , Приморський район , с . Банівка до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішенням суду договір оренди землі від 01.04.2006, укладений між ФОП Занковим В.В. та Приморською РДА, який зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 01.12.2006 за № 040627800003 на строк 12 років, на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди від 01.01.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019, справу № 908/1065/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 06.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1065/19, присвоєно справі номер провадження 15/96/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 28.05.2019 об 11 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 28.05.2019 підготовче засідання відкладалось на 19.06.2019 о/об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 19.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1065/19 до судового розгляду по суті на 01.07.2019 о/об 15 год. 00 хв.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на безпідставну відмову відповідача у продовжені строку дії договору оренди землі, який 01.04.2006 було укладено між Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фізично особою - підприємцем Занковим Валерієм Володимировичем . Позивач вважає дії відповідача протиправними та протизаконними, та посилається на те, що має повне право на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди цієї земельної ділянки, і протягом місяця після закінчення строку дії договору заперечень з боку орендодавця щодо поновлення договору не надходило, сплачує орендну плату.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні 17.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, що надійшов на адресу суду 30.05.2019. В обґрунтування заперечень посилається на те, що орендар у місячний термін до орендодавця з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі не звертався. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області скористалося своїм правом, визначеним ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та заперечило протягом одного місяця стосовно поновлення спірного договору оренди землі, надіславши позивачу відповідного листа. Вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати що ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а відповідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не може бути застосовано.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив від 10.06.2019, за якою не погоджується з запереченнями відповідача викладеними у відзиві.

В судому засіданні 17.07.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації Приморської районної державної адміністрації № 53 від 28.01.2005 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємцю Занкову Валерію Володимировичу загальною площею 12 га рілля для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу Банівської сільської ради.

01.04.2006 між Приморською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Прокопова Ю.В. (Орендодавець) та Суб`єктом підприємницької діяльності Занковим В.В. (Орендар) укладено Договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з планом, що є невід`ємною частиною договору у стані придатному для її цільового призначення, яка знаходиться на території Банівської селищної ради.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 12 га, рілля із земель запасу Банівської сільської ради.

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 121 224,00 грн.

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 12 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди землі зареєстровано у Приморському РВ ЗРФ ДП "Центру державного земельного кадастру" 01.12.2006 за № 040627800003.

Вищевказана земельна ділянка передана Фізичній особі - підприємцю Занкову Валерію Володимировичу на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.04.2006.

Відповідно до відомостей, що містяться у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2303571342017 від 05.10.2017 та № НВ-2303569672017 від 05.10.2017, орендована земельна ділянка складається з двох земельних ділянок розміром 5,00 га кадастровий номер 2324880100:09:020:0001 та розміром 6,9999 га кадастровий номер 2324880100:09:021:0001 .

Згідно Акту встановлення (визначення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.04.2006 на виконання розпорядження Приморської райдержадміністрації Приморського району Запорізької області № 53 від 28.01.2015 проведено встановлення (визначення) та закріплення меж земельних ділянок, переданих в оренду терміном 12 років для ведення товарно сільськогосподарського виробництва загальною площею 12 га в тому числі ділянка № 1 - 5, 00 га, ділянка № 2 - 7,00 га ФОП Занкову В.В .

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 06.09.2012 № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Враховуючи наведене, після укладення між Приморською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Занковим Валерієм Володимировичем договору оренди землі від 01.04.2006 та станом на час закінчення 12-річного терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі 01.04.2006, яким на час звернення до господарського суду з вказаним позовом було Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 32-8-0.63-11/2-19 від 02.01.2019 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі від 01.04.2006, зареєстрованого 01.12.2006 (земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12 га, кадастровий номер 2324880100:09:020:0001 та кадастровий номер 2324880100:09:021:0001 , яка розташована на території Банівської сільської ради Приморського району Запорізької області).

Листом від 08.01.2019 ФОП Занков В.В. повідомив відповідача про відсутність поштового відправлення у конверті, разом з листом додано Акт про відсутність вкладень у конверті та пошкодження конверта від 08.01.2019 щодо поштового відправлення № 6909500266007.

Відповідно до інформації отриманої з офіційного веб-сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштового направлення 6909500266007 вбачається, що відправлення вручено адресату 10.01.2019

Листом центру поштового зв`язку № 4 м. Мелітополя від 07.02.2019 № 09/1-01-208 було повідомлено, що лист на ім`я Занкова В.В. надійшов до відділення 05.01.2019 у неушкодженому вигляді, з цілою оболонкою і був вручений 10.01.2019 племіннику адресата на підставі п. 99 "Правил надання послуг поштового зв`язку" затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, в якому зазначено, що рекомендовані поштові відправлення під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручається адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язку з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

За результатами розгляду листа ФОП Занкова В.В. від 08.01.2019, ГУ Держгеокадастру у Запорізької області 18.02.2019 повторно направлено позивачу копію листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі від 02.01.2019 №32-8-0.63-11/2-19.

ФОП Занков В.В. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням від 26.02.2019, в якому просив укласти договір оренди землі на новий строк (поновити договір оренди земельної ділянки від 01.04.2006). Також зазначив, що після закінчення строку дії договору оренди продовжував користуватися земельною ділянкою і в передбачений ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренди землі" строк не отримав від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій листа повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди. Поштове відправлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій № 6909500266007 було прийняте на поштове віділення 03.01.2019 після спливу встановленого законом строку. До листа орендарем додано проект додаткової угоди в 2-х примірниках.

За результатами розгляду листа позивача від 26.02.2019 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області направило позивачу лист № 31-8-0.6-1694/2-19 від 04.04.2019, в якому позивачу вказало, що в силу ст. 31 Закону України "Про оренду землі", п. 37 Договору, договір оренди землі від 01.04.2006, зареєстрований 01.12.2006 за номером 040627800003 припинився 02.12.2018 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області скористалося своїм правом, визначеним ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та заперечило протягом одного місяця стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.12.2006, зареєстрованого 01.12.2006 за номером №040627800003, про що свідчить лист -повідомлення Головного управління від 02.01.2019 №32-8-0.63-11/2-19. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення сторонами у місячний строк укладена не була, як того вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Орендар у місячний термін до орендодавця з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі не звертався.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами, Фізична особа - підприємець Занков Валерій Володимирович звернувся до господарського суду із позовом в якому просить визнати укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішенням суду, договір оренди землі від 01.04.2006, укладений між ФОП Занковим В.В. та Приморською РДА, який зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 01.12.2006 за № 040627800003 на строк 12 років, на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди від 01.01.2019.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постановах від 23.11.2016 по справі № 6-2540цс16, від 25.05.2016 по справі № 3-312гс16, від 13.04.16 у справі № 6-2027цс15.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови Верховного суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справіTimes v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку. У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Суд зазначає, що слід чітко розрізняти підстави поновлення договору оренди землі, передбачені ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 вказаного Закону, оскільки вказані правові конструкції передбачають встановлення різних юридичних фактів.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Відповідно до ст. 18 Закону України "про оренду землі" в редакції, що діяла на час укладення Договору оренди, встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди землі від 01.04.2006 укладено на 12 років.

Право оренди земельної ділянки за позивачем підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку" НВ-2303569672017 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку" НВ-2303571342017, копія яких надана позивачем у матеріали справи.

Договір зареєстрований Приморським РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК", 01.12.2006 за № 040627800003.

Тобто строк дії договору спливає 01.12.2018.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області скористалося своїм правом, визначеним ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та заперечило стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006, зареєстрованого 01.12.2006 за номером №040627800003, надіславши позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки № 32-8-0.63-11/2-19 від 02.01.2019.

Однак, як свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції, список № 17 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та інформація з офіційного веб-сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштового направлення 6909500266007, зазначений лист був направлений Головним управлінням лише 03.01.2019, тобто з простроченням строку визначеним ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачує орендну плату, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка Банівської сільської ради Приморського району Запорізької області № 160/02-22 від 05.04.2019. З якої вбачається, що станом на 05.04.2019 рік заборгованість позивача по орендній платі за користування земельними ділянками для ведення товарного сільського виробництва земель запасу на території Банівської сільської ради Приморського району відсутня.

Тобто, після 05.04.2019 орендар продовжував використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору.

Суд дійшов висновку щодо належного виконання орендарем умов договору оренди землі та положень ст. 96 Земельного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем, після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Відповідач факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростував, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надав.

Стосовно надсилання та отримання позивачем листа від 02.01.2019 № 32-8-0.63-11/2-19, суд не погоджується з наведеними ним обставинами пов`язаними з неотриманням вказаного листа з урахуванням наведених відповідачем доводів.

Крім того, акт про відсутність вкладень у конверті та пошкодження кореспонденції (конверта) складено за підписом самого позивача та невідомою особою ОСОБА_4 , що на думку суду, є неналежним доказом на підтвердження обставин, викладених в акті.

Отже, оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов`язки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

До того ж, орендар за відсутності у місячний строк після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, мав законні підстави вважати, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов`язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Виходячи зі змісту пунктів 32-35 цього рішення, майном у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції".

За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе у зв`язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що орендар належно виконував обов`язки за умовами договору, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд вважає, що заперечуючи проти поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідачем порушено переважне право позивача на поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

Відновленням порушеного права позивача є саме поновлення договору оренди та визнання укладеною угоди про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

Відтак, способом захисту порушеного права є спонукання до укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення, договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов`язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

Зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до чинного законодавства України позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Як вже зазначалось, відповідно, для поновлення договору оренди земельної ділянки з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи також положення частин восьмої та дев`ятої зазначеної статті Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов`язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 і Великою палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та також у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Господарським судом встановлено у даній справі обов`язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов`язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання частини 8 статті 33 Закону.

При розгляді справи встановлено, що відповідач у встановлений законом строк обґрунтованих заперечень щодо поновлення строку дії договору не надав, а тому договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Оскільки відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди, то позовна вимога щодо визнання такої додаткової угоди укладеною, підлягає задоволенню.

Додаткова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості задоволення позову, оскільки вони спростовуються вищезазначеними обставинами справи та вимогами законодавства України.

Таким чином, оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку, що оскільки позивач продовжив користуватися спірною земельною ділянкою по закінченню строку договору оренди, відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1921,00 грн. судового збору покладається на відповідача, оскільки спір до суду в цій частині доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішення суду, договір оренди землі від 01.04.2006 укладений між Фізичною особою - підприємцем Занковим Валерієм Володимировичем та Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області (зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 01.12.2006 за № 040627800003) на строк 12 років, на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди від 01.01.2019

Додаткова угода

про поновлення договору оренди земельної ділянки

(державна реєстрація від 01.12.2006 № 040927400002 - надалі "Договір")

м. Запоріжжя 01 січня 2019 року

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код за ЄДРПОУ 39820689) в особі в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.06.2016, іменованому в іменованому в подальшому "Орендодавець", з одного, та фізична особа-підприємець Занков Валерій Володимирович , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, керуючись ст.. 792 Цивільного кодексу України, ст.. 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін, уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1) поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.12.2006 № 040627800003) на 12 років.

2) всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3) ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 (державна реєстрація від 01.12.2006 № 040627800003).

Реквізити сторін

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Фізична особа - підприємець Занков В.В.

Держгеокадастру у АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки

69035 платника податків НОМЕР_4

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

_____ ______

мп (за наявності печатки) мп (за наявності печатки)

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь Фізичної особи - підприємця Занкова Валерія Володимировича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 липня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов