Ухвала суду № 83276187, 25.07.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/979/19

Провадження № 1-кп/550/119/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року смт.Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання - Шукевич Н.В.,

за участю прокурора - Лифаря В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Жолонка О.В.,

- Михайлова С.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170180000143 від 23.03.2019р., по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З Полтавського апеляційного суду до Чутівського районного суду Полтавської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12019170180000143 з ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 29.05.2019 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - на судовий розгляд.

25.07.2019 року прокурором подано клопотання про продовження дії відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що продовжують існувати ризики, які були враховані слідчим суддею при обрані запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що є тяжким злочином. На думку прокурора слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 та особисті обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів належної процесуальної поведінки. Крім того, прокурор у клопотанні зазначає, що репутація обвинуваченого не є зразковою, останній неодноразово був засуджений за корисливі злочини, вчинив тяжкий злочин під час іспитового строку. Прокурор зазначає, що зареєстрованого місця проживання обвинувачени ОСОБА_1 не має, фактично проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 в домоволодінні свого знайомого ОСОБА_3 ; згідно з характеристикою, виданою Дар-Надеждинською сільською радою Сахновщинського району Харківської області, характеризується посередньо. На думку прокурора, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Крім того, прокурор просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, не працює, докази наявності на його утриманні дітей - відсутні, а також те, що обвинувачений фактично проживає у Харківській області.

Захисник Жолонко О.В., з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення клопотання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також захисник ОСОБА_1 . адвокат Жолонко О.В. подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що на протязі всього досудового розслідування обвинувачений свою вину визнавав в повному обсязі, щиро каявся, просив вибачення у потерпілої, активно сприяв слідству у розкритті злочину, під час слідчого експерименту пропонував потерпілій відшкодувати заподіяну шкоду, на що остання відмовилася у звязку з тим, що викрадене майно належить її донькі і вона буде погоджуватись або відмовлятись вд відшкодування. Крім того, захисник вказує, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, обвинуваченому немає необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже з обвинуваченням у злочині погоджується в повному обсязі, адреса місця реєстрації та адреса проживання потерпілої знаходяться в різних областях, тобто обвинувачений позбавлений можливості впливати на потерпілу.

Також захисник зазначає, що згідно довідки Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області №231 від 15.07.2019р. ОСОБА_1 дійсно проживав з ОСОБА_5 і в них народилась спільна донька ОСОБА_6 . У звязку з чим захисник просить допитати останню з метою підтвердження спільного проживання в цивільному шлюбі та того, хто є батьком дитини.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши надані до суду матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 11.04.2018 року (справа № 531/683/19, провадження № 1-кс/531/204/19) відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 14 год 30 хв 10 червня 2019 року з визначеним розміром застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 06.06.2019р. було продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 05.08.2019р. 17 год 00 хв вкючно із залишенням раніше визначеного розміру застави в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38420,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1ст. 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу з урахуванням конкретних обставин справи.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини та положення ч.1 ст. 178 КПК України при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Судом встановлено, що прокурором у клопотанні та в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, не працює, у нього відсутнє будь-яке нерухоме майно, фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , без реєстрації, паспорт у останнього відсутній.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_1 є її цивільним чоловіком, з яким вони разом проживають два з половиною роки. Також остання зазначила, що батьком ОСОБА_6 є саме ОСОБА_1 та те, що остання проживає не за місцем своєї реєстрації, у будинку, що належить її матері.

Однак суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_5 та визнає їх недопустим доказом, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 226 КПК України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Як було встановлено в судовому засіданні під час допиту свідка ОСОБА_5 , вік останньої на момент допиту становить 16 років. Рішення суду про надання повної цивільної дієздатності ОСОБА_5 - відсутнє. Законного представника педагога або психолога для допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_5 не було залучено. У зв`язку з чим її показання є недопустим доказом та не приймаються судом до уваги.

Крім того, доводи захисника Жолонко В.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність малолітньої дитини на його утриманні не знайшли свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження, оскільки з наявного в матеріалах справи свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08.05.2019р. про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини є ОСОБА_7 . Довідка Дар-Надеждинської сільської ради від 15.07.2019 року №231 не є належним доказом батьківства ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_6 , 2019 р.н.

Суд зазначає, що стороною захисту не надано допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є батьком дитини .

Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий: 28.10.2016р. Київським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; 31.05.2018р. Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Також, суд приймає до уваги, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене під час іспитового строку в Полтавській області, тоді як обвинувачений фактично проживає у Харківській області.

Враховуючи викладене, зокрема те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного, корисливого злочину, вчиненого в період іспитового строку, має судимості за умисні корисливі злочини, не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, відсутність міцних соціальних зв`язків, не має постійного доходу, а тому суд приходить до висновку, що існують ризики, що обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Тому суд вважає, що прокурором в клопотанні та в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, залишити раніше визначений розмір застави, а саме - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений обвинуваченим ОСОБА_1 у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти діб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 314, 315, 316, 317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Жолонка О.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження дії відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» строком на 60 діб, тобто до 22 вересня 2019 року до 15 год. 00 хв. включно.

Залишити раніше визначений розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самими обвинуваченим та і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: з`являтись на виклики до старшого слідчого СВ Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області, не відлучатись за межі населеного пункту, де він проживає.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 години 00 хвилин 22 вересня 2019 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора м. Полтави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» для долучення до матеріалів особової справи.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області на підставі рішення Конституціного Суду України від 13.06.2019р. по справі № 3-208/2018(2402/18)

Суддя О. І. Михайлюк