Рішення № 83247713, 24.07.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/733/19

Провадження № 2/550/184/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

24 липня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Антонова А.А., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому вказує, що 15.02.2016 р. між Банком та Відповідачем був укладений договір № б/н, згідно якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3, 6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своє зобов`язання по поверненню кредиту Відповідач повністю не виконав та має заборгованість в розмірі 12 059 грн. 66 коп., яку просять стягнути з Відповідача, а також стягнути судові витрати.

Представник Позивача надав клопотання, в якому позов підтримав і просив його задовольнити, а справу розглянути у відсутності представника Банку та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Зі згоди представника Позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи у відсутності Відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 15.02.2016 р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, згідно якого Банк надав Відповідачу кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3, 6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своє зобов`язання по поверненню кредиту Відповідач повністю не виконав та, згідно розрахунку Позивача, має заборгованість в розмірі 12 059 грн. 66 коп., що складається з 1 814 грн. 90 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 8 387 грн. 53 коп. заборгованості за пенею, 806 грн. 77 коп. заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу та 1 050 грн. 46 коп. штрафу (фіксована частина в розмірі 500 грн. та процентна складова в розмірі 550 грн. 46 коп.).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідності. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, за пенею та за пенею за несвоєчасність сплати боргу за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд зауважує наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

За положеннями ст. 61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме - пп.1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час згідно з пп. 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховного Суду України у постановах від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15 та від 11.10.2017 р. № 347/1910/15-ц.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафів в розмірі 1 050 грн. 46 коп.: фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 550 грн. 46 коп.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи. Враховуючи, що сума заборгованості за основним боргом становить 1 814 грн. 90 коп., а розмір неустойки (пені), яку просить стягнути Банк, становить 8387 грн. 53 коп., що значно перевищує основну суму боргу, суд приходить до висновку, що розмір несплаченої неустойки (пені) за кредитом слід зменшити та визначити сумою у 1 814 грн. 90 коп., яка є рівною розміру збитку - заборгованості за тілом кредиту.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 551, 610-612, 626, 627, 629, 1048-1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, 4 436 грн. 57 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, 706 грн. 74 коп. витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити рішення суду до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення (в порядку ст. 354 ЦПК України).

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, заочне судове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. А. Антонов