Рішення № 83271899, 18.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2019Справа № 910/4822/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спеценергоюг";До Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури"; Простягнення 1 246 123,57 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивачане з`явився; Від відповідача Лях К.М. - адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спеценергоюг" звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця в особі філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" 1 152 896,86 грн. заборгованості з оплати робіт, виконаних за договором від 20.12.2018 № ЦДЗІ-18/59, 80 734,37 грн. пені, 6 727,86 грн. 3 % річних, 5 764,48 грн. інфляційних втрат за час прострочення розрахунку. Оскільки найменування відповідача станом на час розгляду справи є Акціонерне товариство "Українська залізниця", при виготовленні рішення суд керується найменуванням, що відповідає відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю захисту порушених майнових прав позивача з огляду на порушення відповідачем строків оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/4822/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2019, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

27.05.2019 до суду надійшла заява позивача від 23.05.2019 про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявленими до стягнення з відповідача є 576 448,43 грн. основного боргу, 127 703,07 грн. пені, 10 707,73 грн. 3 % річних, 16 192,44 грн. інфляційних втрат за час прострочення розрахунку. Уточнення позовних вимог обумовлене частками погашення боргу відповідачем та збільшенням періодів нарахування договірної неустойки та міри відповідальності за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також 27.05.2019 позивач подав заяву про стягнення додаткових судових витрат (професійна правова допомога адвоката) в сумі 5 000,00 грн.

В установлений процесуальний строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, оскільки 16.05.2019 відбулося часткове погашення боргу, а також через неправильне визначення позивачем дати для відрахування періоду прострочення розрахунку за виконані роботи.

31.05.2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ухвали від 04.06.2019 підготовче засідання було відкладено на 18.06.2019.

14.06.2019 відповідач подав до суду заперечення на заяви про уточнення позовних вимог та стягнення додаткових судових витрат.

18.06.2019 станом на час проведення підготовчого засідання від позивача до суду надійшла заява від 12.06.2019 про уточнення позовних вимог, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спеценергоюг" просить стягнути з відповідача 163 240,85 грн. пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, вказуючи, що 10.06.2019 відповідач погасив решту свого боргу. При цьому, до такої заяви позивачем було приєднано розрахунок своїх вимог без суми основного боргу на суму 172 870,85 грн.

Також 18.06.2019 від позивача надійшла заява про стягнення додаткових судових витрат (професійна правова допомога адвоката) в сумі 21 000,00 грн.

У підготовчому засіданні 18.06.2019 судом було оголошено перерву до 04.07.2019.

01.07.20019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з викладеними мотивами незгоди з правовою позицією Публічного акціонерного товариства "Українська" по суті спору.

Також 01.07.2019 судом було отримано заперечення відповідача на заяви про уточнення позовних вимог та стягнення додаткових судових витрат із зустрічним розрахунком позовних вимог.

У підготовчому засіданні 04.07.2019, вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд на місці постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.07.2019.

08.07.2019 від позивача надійшла заява про стягнення додаткових судових витрат (професійна правова допомога адвоката) в сумі 38 250,000 грн.

11.07.2019 відповідач подав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 11.07.2019 під час розгляду спору по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 12.06.2019, посилаючись на порушення відповідачем обов`язку зі своєчасної оплати виконаних за його замовленням та прийнятих ним робіт.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи на погашення боргу за договором підряду та невірний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, проведений позивачем. Також відповідач клопотав про зменшення судових витрат в частині оплати.

У судовому засіданні 11.07.2019 заслухавши пояснення представників сторін по суті спору, дослідивши докази та заслухавши виступи у судових дебатах, оголосив перерву у засіданні до 18.07.2019.

12.07.2019 позивачем подано до суду заяву про проведення судового засідання 18.07.2019 за відсутності представника.

18.07.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця в особі філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" в якості замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спеценергоюг" в якості підрядника уклали договір підряду № ЦДЗІ-18/59, за яким підрядник зобов`язався за завданням замовника виконати роботи по реконструкції мереж зв`язку з улаштуванням оптоволоконного зв`язку в будівлі Одеського центру діагностики, розташованій за адресою: м. Одеса, пров. Вокзальний, 2 код ДК 021:2015 45310000-3 Електромонтажні робот, а замовник зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи (надалі по тексту - договір).

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 договору вартість робіт згідно з кошторисом становить 1 540 040,011 грн. та може бути змінена (зменшена) за взаємною згодою сторін..

Порядок приймання виконаних робіт був встановлений у розділі 5 договору, де передбачено, що:

- роботи мають бути розпочаті з дня підписання договору та завершені не пізніше 31.12.2018 (п. 5.1, п. 5.2);

- роботи виконуються за робочим проектом № 11348-М3, який замовник надає підряднику до початку виконання робіт (5.4);

- роботи приймаються шляхом оформлення акта форми КБ-2а та довідки форми КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є підставою для проведення розрахунків (5.5);

- дата підписання акту приймання виконаних робіт вважається датою закінчення виконання робіт (п. 5.6);

- за погодженням сторін роботи можуть бути виконані достроково (п. 5.7)

Погоджені сторонами умови оплати передбачали, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України (п. 4.1).

Розрахунки проводяться замовником по факту 100% виконання робіт протягом 30 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по виконаним послугам, які підлягають реєстрації і Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені чинним законодавством строки (п. 4.2).

Підрядник надає замовнику форму КБ-2в та КБ-3 до 25 числа звітного місяця, а документи (накладні, рахунки), що підтверджують фактичну вартість використаних матеріальних ресурсів - за 5 днів до надання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В. вартість використаних матеріальних ресурсів перевіряється замовником протягом п`яти робочих днів (п. 4.3).

Строк дії договору було встановлено у п. 9.1, де вказується, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання.

Спір у справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за договором.

Після відкриття провадження у справі відповідач оплати заявлену до стягнення суму основного боргу.

З наявних у матеріалах справи належних і допустимих доказів судом встановлено, що 29.12.2018 сторонами було документально оформлено (підписано та скріплено печатками) акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року форми КБ-2в на суму1 152896,86 грн., а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року форми № КБ-3 на суму 1 152 896,86 грн.

Станом на 01.01.2019 позивач та відповідач провели звірення розрахунків, про що було складено акт звірки взаєморозрахунків на суму 1 152 896,86 грн. (заборгованість замовника робіт).

На виконання п. 4.2 договору податкова накладна була зареєстрована 14.01.2019.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З умов договору сторін слідує, що між ними виникли правовідносини з договору підряду, які підпадають під правове регулювання як загальних положень про зобов`язання, так і глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вказувалося вище, оплата виконаних підрядних робіт була проведена відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом і відкриття провадження у справі, чому також і передувало надіслання позивачем відповідачеві претензії про оплату робіт від 19.02.2019. Оплата була здійснена на суму 576 448,43 грн. за платіжним дорученням від 16.05.2019 № 1841320 та на таку ж суму за платіжним дорученням від 07.06.2019 № 1901984.

Отже, відповідач є таким, що порушив грошове зобов`язання за договором підряду від 20.12.2018 № ЦДЗІ-18/59, а тому позовні вимоги про стягнення 1 152 896,86 грн. є такими, що заявлені правомірно, проте, у зв`язку з сплатою боргу після відкриття провадження у справі, спір у справі між сторонами в цій частині позовних вимог є таким, що відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За наведених обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 152 896,86 грн. підлягає закриттю.

Крім позовних вимог про стягнення основного боргу, позивачем були заявлені вимоги про стягнення 144 975,68 грн. пені 11 702,73 грн. 3 % річних та 16 192,44 грн. інфляційних втрат за період з 28.01.2019 по 10.06.019.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Обов`язок сплати договірної неустойки у вигляді пені за порушення строків оплати за виконані роботи сторони погодили у п. 7.2 договору, де вказується, що у разі несвоєчасної оплати робіт замовником, підрядник має право стягнути з замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Зважаючи на викладені норми законодавства та договору, враховуючи факт прострочення відповідача, вимоги про стягнення договірної неустойки та 3 % річних є правомірними та такими, що можуть бути задоволені.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд встановив, що позивачем було невірно визначено дату прострочення відповідача, яка за умовами п. 4.2 договору становить 13.02.2019 (30-ть банківських дні з урахуванням перенесень робочих днів, святкових і вихідних днів), а не 28.01.2019, як визначив позивач. У зв`язку з цим, нарахування договірної неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат має відбуватися з 14.02.2019.

Відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом з урахуванням періодів прострочення відповідача, сума пені становить 57 502,70 грн. (одна облікова ставка НБУ), 3 % річних - 9 665,39 грн., інфляційні втрати 27 883,33 грн. Нарахування проводилися судом на суму 1 152 896,86 грн. з 14.02.2019 по 15.06.2019 та на суму 576 448,43 грн. з 16.05.2019 по 06.06.2019.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються частково, а тому судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за вирахуванням суми судового збору за розгляд справи в частині стягнення основного боргу, який підлягає поверненню позивачу, оскільки спір у цій частині позовних вимог по суті не розглядався і провадження у справі було закрито.

При розрахунку такої пропорції судом враховано, що позивачем недоплачено судовий збір при збільшенні позовних вимог у розмірі 27,79 грн. і така сума покладається на нього.

Розподіляючи між сторонами судові витрати в частині професійної правничої допомоги суд враховує, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 38 250,00 грн. і на підтвердження таких витрат було надано договір про надання правничої допомоги від 04.04.2019 № 12\19, укладений з Адвокатом Зудовою Вікторією Володимирівною, розрахунок до договору (витрачений робочий час адвоката) та суму 7 000,00 грн., виписка з рахунку про оплату гонорару адвоката в сумі 7 000,00 грн., розрахунок до договору (витрачений робочий час адвоката) на суму 9 000,00 грн., рахунок-фактуру від 10.06.2019 на суму 9 000,00 грн., виписка з рахунку про оплату гонорару адвоката в сумі 9 000,00 грн., розрахунок до договору (витрачений робочий час адвоката) на суму 10 000,00 грн., виписка з рахунку про оплату гонорару адвоката в сумі 10 000,00 грн., розрахунок до договору (витрачений робочий час адвоката) на суму 5 000,00 грн., виписка з рахунку про оплату гонорару адвоката в сумі 5 000,00 грн., розрахунок до договору (витрачений робочий час адвоката) на суму 7 250,00 грн., рахунок-фактуру від 05.07.2019 на суму 7 250,00 грн., виписка з рахунку про оплату гонорару адвоката в сумі 7 250,00 грн.

Пропорційне задоволення позовних вимог передбачає зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до 36 004,81 грн., проте, на переконання суду така сума не відповідає складності спору. Крім того, Відповідач подав заперечення щодо суми судових витрат в частині професійної правничої допомоги, посилаючись на їх неспіврозмірність.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши опис наданих послуг у решті розрахунку на суму 11 000,00 грн., приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Враховуючи викладене, визначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, належним чином не обґрунтованими та можуть становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 231, 232, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 152 896,86 грн. закрити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 13, ідентифікаційний код 41303988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спеценергоюг" 57 502 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот дві) грн. 70 коп. пені, 27 883 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 9 665 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 39 коп. 3% річних, 1 398 (одну тисячу триста дев`яносто вісім) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору та 20 000 (двадцять тисяч) 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спеценергоюг" з Державного бюджету України частину сплаченого за платіжним дорученням № 131 від 24.04.2019 судового збору у сумі 17 293 (сімнадцять тисяч двісті дев`яносто три) грн. 45 коп., оригінал якого знаходяться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.07.2019.

Суддя О.В. Мандриченко