Рішення № 83268392, 12.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3138/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа Ужгородська районна Державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

20.03.2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа Ужгородська районна Державна нотаріальна контора, про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , побудували житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями. Право особистої власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано за батьком позивачки ОСОБА_3 В 1991 році батько позивачки ОСОБА_3 помер. Мати позивачки ОСОБА_2 на час смерті чоловіка постійно проживала в спірному будинку і таким чином фактично прийняла спадщину, що відкрилась після смерті чоловіка, у вигляді житлового будинку із господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проживаючи в спірному будинку ОСОБА_2 оформила право власності на земельну ділянку, на якій побудований будинок. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, однак при житті не встигла оформити право власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами на своє ім`я. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй при житті майно. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 Державний нотаріус видав позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді земельної ділянки, однак відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок на ім`я ОСОБА_2 . З огляду на викладене позивачка вимушена звернутися до суду із цим позовом.

В судове засідання позивачка не з`явилась, надала заяву, згідно якої просила суд розглянути справу в її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутність.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутністі.

Суд, дослідивши надані докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із виписки рішення №121 від 09.08.1989 року виконавчого комітету Ужгородської районної ради (а.с. 11), рішення №121 від 09.08.1989 року виконавчого комітету Ужгородської районної ради (а.с. 12-13) прийнято рішення про видання свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 .

Згідно додатку до рішення №121 від 09.08.1989 року виконавчого комітету Ужгородської районної ради (а.с. 14) ОСОБА_5 знаходиться у списку громадян на оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .

Згідно копій інвентаризаційної справи № 159 (а.с. 15- 21) житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с. 22) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і цей день є днем відкриття спадщини після його смерті.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (а.с. 23-24) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.09.1956 року, актовий запис № 18.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с. 52) ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 (а.с. 25) ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_4 (а.с. 25) ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 та прийняла прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».

Згідно виписки із рішення Оноківської сільської ради №579 від 04.11.2015 року (а.с. 26), інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 27-28), технічної документації із землеустрою (а.с. 29-51) земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 , загальною площею 0,123 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 .

Згідно заповіту від 18.05.2017 року (а.с. 55-57) ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.09.2018 року (а.с. 58), витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 59-60), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 61) ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 , загальною площею 0,123 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та оформила право власності на вказану земельну ділянку.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2018 року (а.с. 63) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 із-за відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Із довідки виконавчого комітету Оноківської сільської ради №2300 (а.с. 64) видно, що за життя ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України (в ред. 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Враховуючи, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3 , то відповідно вона являється спадкоємицею першої черги після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) вказується, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 , проживаючи на час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 фактично прийняла спадщину, у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що за життя належала спадкодавцю - ОСОБА_5 .

Згідно ст. 548 ЦК України (в ред. 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Беручи до уваги, що ОСОБА_2 не відмовилася від прийняття спадщини, суд вважає, що вона належним чином прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 12.10.1991 року у вигляді спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування, суд вважає, що є усі правові підстави для того, щоб вважати, що у ОСОБА_2 виникло право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і тому з огляду на викладене суд вважає, що позивачка, будучи визначеною у заповіті, має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Враховуючи те, що судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , та була повноцінною власницею цього будинку, суд вважає, що спірний житловий будинок входить до складу спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Враховуючи, що ОСОБА_1 у визначений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , не відмовилась від спадщини, суд вважає, що вона належним чином прийняла спадщину після смерті матері.

З огляду на викладене суд доходе висновку, що є усі правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

На підставі та керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 1218, 1222, 1223, 1268-1270 ЦК України, ст. 13 ЗУ «Про власність», ст. 13, 76, 81, 89, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов