Рішення № 83258438, 25.07.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2019 Справа № 920/305/19Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/305/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» (61204, м. Харків, пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975),

до відповідача: Обласного комунального підприємства Центральна районна аптека № 35 Буринського району (41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Лесі Українки, буд. 1, код ЄДРПОУ 01979428),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління Майном Сумської обласної ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 21107251),

про стягнення 202797,01 грн. заборгованості за договором поставки № 11 від 02.01.2016, укладеного між сторонами,

представники сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить стягнути з відповідача 202797,01 грн. заборгованості за договором поставки від 02.01.2016 № 11, укладеного між сторонами, з яких: 146686,36 грн. основний борг, 12104,75 грн. пеня, 44005,90 грн. штраф, а також судові витрати в сумі 3041,96 грн., пов`язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 11 від 02.01.2016, укладеного між сторонами щодо поставки товару, а саме: медикаментів, лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/305/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2019 з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 23.04.2019 у справі № 920/305/19 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з 27.05.2019 до 26.06.2019 та відкладено підготовче засідання на 28.05.2019 з повідомленням учасників справи.

Від позивача до суду надійшло клопотання № 37 від 15.05.2019 (вх. № 1388к від 16.05.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/305/19, в якому позивач просить суд забезпечити участь у судовому засіданні 28.05.2019 о 10:50 у даній справі в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення відеоконференції Господарський суд Харківської області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 8-й під`їзд, м. Харків, 61022).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі № 920/305/19 судом постановлено відмовити в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні 28.05.2019 о 10 год. 50 хв. в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Харківської області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 8-й під`їзд, м. Харків, 61022) у зв`язку з відсутністю технічної можливості для забезпечення відеоконференцзв`язку.

Ухвалою від 28.05.2019 у справі № 920/305/19 постановлено відкласти підготовче засідання на 25.06.2019 з повідомленням учасників справи; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління Майном Сумської обласної ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 21107251); зобов`язати позивача надіслати копію позовної заяви разом з доданими до неї документами на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, докази надсилання надати суду в наступне судове засідання; зобов`язати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача надати суду у строк до 24.06.2019 відзив на позовну заяву в обґрунтування його позиції у справі стосовно позовних вимог позивача.

Від позивача до суду надійшло клопотання № 39 від 30.05.2019 (вх. № 1646к від 31.05.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/305/19, в якому позивач просить суд забезпечити участь у судовому засіданні 25.06.2019 об 11:30 у даній справі в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення відеоконференції та визначити: Апеляційний суд Харківської області (61050, м. Харків, м-н Руднєва, 36), або Харківський апеляційний адміністративний суд (61064, м. Харків, вул. Володарська, 46, корп. 1), або Харківський апеляційний господарський суд (61058, м. Харків, пр-т Правди, 13), або Харківський окружний адміністративний суд (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6), або Господарський суд Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, 8-й під`їзд), або Дзержинський районний суд (61202, м. Харків, пр-т Перемоги, 52-В), або Жовтневий районний суд (61052, м. Харків вул. Полтавський шлях, 45), або Київський районний суд (61168, м. Харків вул. Блюхера, 7-Б), або Комінтернівський районний суд (61068, м. Харків, пров. Брянський, 5), або Ленінський районний суд (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20), або Московський районний суд (61005, м. Харків, пр-т 50 річчя ВЛКСМ, 38Є), або Орджонікідзевський районний суд (61007, м. Харків, пр-т Орджонікідзе, 7), або Фрунзенський районний суд (61099, м. Харків бул. Б. Хмельницького, 32/38), або Червонозаводський районний суд (61001, м. Харків, майдан Руднєва, 36) відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.06.2019 у справі № 920/305/19 судом постановлено задовольнити клопотання позивача про участь у судовому засіданні 25.06.2019 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції та доручити Харківському окружному адміністративному суду (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6) забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/305/19, яке відбудеться 25.06.2019 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6) за участю представника позивача.

24.06.2019 від позивача до суду надійшло клопотання № 45 від 20.06.2019 (вх. № 5019 від 24.06.2019), відповідно до якого, позивач надав суду докази надсилання копії позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу третьої особи.

Ухвалою від 25.06.2019 у справі № 920/305/19 судом постановлено відкласти підготовче засідання на 16.07.2019 о 12:40.

27.06.2019 від позивача до суду надійшло клопотання № 48 від 26.06.2019 (вх. № 1974к від 27.06.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/305/19, в якому позивач просить суд забезпечити участь у судовому засіданні 16.07.2019 о 12:40 у даній справі в режимі відеоконференції та визначити відповідальним за проведення відеоконференції та визначити: Апеляційний суд Харківської області (61050, м. Харків, м-н Руднєва, 36), або Харківський апеляційний адміністративний суд (61064, м. Харків, вул. Володарська, 46, корп. 1), або Харківський апеляційний господарський суд (61058, м. Харків, пр-т Правди, 13), або Харківський окружний адміністративний суд (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6), або Господарський суд Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, 8-й під`їзд), або Дзержинський районний суд (61202, м. Харків, пр-т Перемоги, 52-В), або Жовтневий районний суд (61052, м. Харків вул. Полтавський шлях, 45), або Київський районний суд (61168, м. Харків вул. Блюхера, 7-Б), або Комінтернівський районний суд (61068, м. Харків, пров. Брянський, 5), або Ленінський районний суд (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20), або Московський районний суд (61005, м. Харків, пр-т 50 річчя ВЛКСМ, 38Є), або Орджонікідзевський районний суд (61007, м. Харків, пр-т Орджонікідзе, 7), або Фрунзенський районний суд (61099, м. Харків бул. Б. Хмельницького, 32/38), або Червонозаводський районний суд (61001, м. Харків, майдан Руднєва, 36) відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.07.2019 у справі № 920/305/19 судом постановлено задовольнити клопотання позивача про участь у судовому засіданні 16.07.2019 о 12 год. 40 хв. в режимі відеоконференції та доручити Господарському суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6) забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/305/19, яке відбудеться 16.07.2019 о 12 год. 40 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6) за участю представника позивача.

15.07.2019 від третьої особи до суду надійшов відзив на позов № 01-12/673 від 15.07.2019, відповідно до якого третя особа зазначає, що відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями перед третіми особами, в тому числі і щодо погашення заборгованості.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд ухвалою від 16.07.2019 у справі № 920/305/19 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судове засідання 30.07.2019 о 12:10.

Проте ухвалою від 23.07.2019 у даній справі судом постановлено виправити описку в пункті 2 резолютивної частини ухвали від 16.07.2019 у справі № 920/305/19, виклавши її в наступній редакції: «Призначити справу до судового розгляду по суті на 25.07.2019 о 14:20»; виправити описку в пункті 3 резолютивної частини ухвали від 16.07.2019 у справі № 920/305/19, виклавши її в наступній редакції: «Доручити Господарському суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 6) забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/305/19, призначене на 25.07.2019 о 14 год. 20 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 6). У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» (61204, м. Харків, пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79)».

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав.

Копії ухвали про відкриття провадження у справі № 920/305/19 від 27.03.2019 року та ухвал від 23.04.2019, від 28.05.2019, від 25.06.2019, від 01.07.2019 у даній справі, що направлялась судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відповідачем у договорі поставки № 11 від 02.01.2016, а саме: 41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Лесі Українки, буд. 1, повернута відділенням поштового зв`язку на адресу Господарського суду Сумської області з відмітками: «не існує», «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 20.03.2019 відповідач - Обласне комунальне підприємство Центральна районна аптека № 35 Буринського району (код ЄДРПОУ 01979428) знаходиться за адресою: 41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Лесі Українки, буд. 1.

Крім наведеного, судом було надіслано копію ухвали від 23.04.2019 у справі № 920/305/19 на адресу Управління Майном Сумської обласної ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 21107251), яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.03.2019, є засновником відповідача.

Проте Управління Майном Сумської обласної ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 21107251) листом № 01-12/415 від 10.05.2019 повернуло на адресу суду вищезазначену ухвалу як помилково надіслану на його адресу.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

З огляду на те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався на стадій проведення підготовчого провадження у зв`язку з нез`явленням представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов та не повідомлення суду поважності причин неявки в судове засідання, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача на підставі частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

В судовому засіданні 25.07.2019 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

02 січня 2016 року між сторонами укладено договір поставки № 11 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язується систематично поставляти і передати у власність відповідача лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та структурні підрозділи, згідно переліку, затвердженого наказом МОЗ України, (далі - товар), а відповідач зобов`язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно із пунктом 2 договору сторони домовились, що формування асортименту і об`єму поставки здійснюється на підставі усного, письмового або в електронному вигляді замовлення. Передача товару від позивача відповідачеві здійснюється на підставі супровідних документів (накладної, акта). Підпис на супровідних документах матеріально відповідальної особи, яка одержала товар, посвідчується печаткою відповідача згідно довіреності на приймання та підписання накладних при прийманні товару.

Відповідно до пункту 3 договору, загальна сума договору складається із суми всіх накладних за даним договором. Ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід`ємною частиною даного договору. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством. При порушенні розрахункової дисципліни позивач вправі припинити поставку товару.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018. якщо після закінчення терміну дії даного договору, сторони продовжують співпрацювати по предмету договору, і не було пропозицій про зміну його умов, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов договору позивач в період з 20.09.2019 по 27.12.2018 здійснював на користь відповідача поставки товару згідно підписаних та скріплених печатками сторін товарно-транспортних накладних (а.с. 15-45) на загальну суму 146686,36 грн. Зі сторони позивача зобов`язання щодо поставки та передачі у власність відповідача товару виконані в повному обсязі, що підтверджується вищезазначеними накладними, проте відповідачем в порушення вимог договору щодо оплати отриманого товару не виконані в повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 146686,36 грн.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10.09.2018 у справі № 908/24/18.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару на суму 146686,36 грн. за період з 20.09.2018 по 27.12.2018 підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін, а саме: № 276561 від 20.09.2018 на суму 25554,28 грн., № 279491 від 22.09.2018 на суму 49518,14 грн., № 288964 від 02.10.2018 на суму 7299,14 грн., № 334841 від 13.11.2018 на суму 338,81 грн., № 334842 від 13.11.2018 на суму 15832,59 грн., № 334844 від 13.11.2018 на суму 271,47 грн., № 349678 від 24.11.2018 на суму 6990,95 грн., № 349679 від 24.11.2018 на суму 1228,15 грн., № 373075 від 15.12.2018 на суму 324,48 грн., № 373167 від 15.12.2018 на суму 12444,99 грн., № 378157 від 20.12.2018 на суму 652,98 грн., № 378158 від 20.12.2018 на суму 12836,65 грн., № 377965 від 20.12.2018 на суму 3052,74 грн., № 384359 від 27.12.2018 на суму 10340,99 грн.

Щодо належного оформлення господарських операцій у даній справі, суд зазначає наступне.

Копії вищезазначених первинних документів долучено судом до матеріалів даної справи. Зазначені первинні документи містять відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість, ціну та підписані представниками сторін.

За статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що при оформленні накладних на отримання товару відповідачем не зазначено посади, прізвища, ім`я по-батькові представника відповідача який отримав товар. Разом з тим такі накладні містять такі обов`язкові реквізити як дату її складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис уповноважених осіб сторін (підписи яких були засвідчені відтиском печатки товариств), а також реквізити довіреності на підставі якої ці особи діяли від імені відповідача.

Відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі відповідача, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17.

Відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких заперечень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов договору поставки № 11 від 02.01.2016, укладеного між сторонами, та вимог статей 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача за прострочення грошового зобов`язання пеню в сумі 12104,75 грн. та штрафу в сумі 44005,90 грн. суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру пені та штрафу позивачем додано до позовної заяви обґрунтований розрахунок суми штрафних санкцій (а.с. 46-49).

Згідно пункту 6 договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, Якщо порушення строків оплати понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від загальної вартості несплаченого товару.

Відповідно до частини другої статті 193 та частини першої статі 216 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.09.2018 у справі № 908/24/18 та від 10.09.2018 у справі № 908/20/18.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Пеня та інші нарахування у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, з якої сплачується судовий збір у встановленому законом розмірі. Розрахунок відповідної суми може бути викладений у позовній заяві або доданий до неї.

Частина шоста статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені та 30 % штрафу передбачені пунктом 6 договору, а тому позивач має право вимагати від відповідача сплатити пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості та штраф у розмірі 30 % від вартості неоплаченого в строк товару. Пеня нараховується за весь період прострочення з дати закінчення строку оплати кожного відповідного рахунку до моменту повної оплати відповідачем ціни договору. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Відповідно до доданого позивачем до позовної заяви обґрунтованого розрахунку пені та штрафу, станом за загальний період з 20.12.2018 по 19.03.2019 сума пені складає 12104,75 грн., 30 % штрафу від вартості неоплаченого в строк товару за загальний період з 20.09.2018 по 26.01.2019 складає 44005,90 грн.

На підставі наведеного, встановивши, що відповідач своє зобов`язання з оплати товару не виконав, врахувавши період прострочення такого прострочення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 12104,75 грн. та 30 % штрафу в сумі 44005,90 грн. за вищезазначені періоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі положень статей 536, 549-552, 629 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 3041,96 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства Центральна районна аптека № 35 Буринського району (41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Лесі Українки, буд. 1, код ЄДРПОУ 01979428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» (61204, м. Харків, пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975) заборгованість в сумі 146686,36 грн., пеню в сумі 12104,75 грн., штраф в сумі 44005,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3041,96 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26 липня 2019 року.

СуддяС.В. Заєць