Рішення № 83258185, 17.07.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 рокуСправа № 912/1316/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні Кравченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1316/19

за позовом: Державного підприємства "Спецагролізинг", 01004,м. Київ, вул. Горького, 11

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Слабоспіцького Анатолія Миколайовича, АДРЕСА_1

про визнання недійсними договорів

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Патрікан О.М., ордер від 04.06.2019, договір про надання правової допомоги №2 від 04.06.2019.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державне підприємство "Спецагролізинг" (надалі - ДП "Спецагролізинг", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фізичної особи-підприємця Слабоспіцького Анатолія Миколайовича (надалі - ФОП Слабоспіцький А.М. , відповідач) про визнання недійсними з моменту укладення договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки від 04.04.2016, від 01.06.2016, від 02.06.2016 та від 29.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні договори суперечать ст. 2, ч. 4 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому підлягають визнанню недійсними згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1316/19. Згідно даної ухвали відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.06.2019, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи. Крім того, даною ухвалою частково задоволено клопотання ДП "Спецагролізинг" про витребування від ФОП Слабоспіцького А.М. доказів.

Після відкриття провадження у справі від ДП "Спецагролізинг" надійшли заяви про колегіальний розгляд справи та про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону (а.с. 57-70).

На виконання ухвали суду від 22.05.2015 ФОП Слабоспіцьким А.М. подано витребувані докази, які долучено до матеріалів справи (а.с. 75-93).

В межах встановленого строку від ФОП Слабоспіцький А.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з наступних підстав: предметом оспорюваних договорів є різні комбайни та договори не є тотожними; позивач є державним підприємством, яке здійснює свою діяльність на комерційній основі, а тому застосування передбаченої Законом України "Про здійснення державних закупівель" процедури закупівлі за спірними договорами не вимагалось (а.с. 96-97).

Крім того, відповідачем подано заперечення на заяви позивача про колегіальний розгляд справи та про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону (а.с. 98-101).

10.06.2019 до початку підготовчого засідання у справі від ФОП Слабоспіцький А.М. надійшло клопотання про витребування у ДП "Спецагролізинг" копії статутів (а.с. 110).

10.06.2019 суд розпочав підготовче засідання.

В підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, згідно якої у задоволенні заяви ДП "Спецагролізинг" про передачу справи на розгляд колегії відмовлено; клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково та від позивача витребувано засвідчену копію статуту в редакції станом на момент укладення оспорюваних договорів; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.07.2019.

01.07.2019 від ДП "Спецагролізинг" надійшла заява про неможливість подати доказ, який витребує суд (а.с. 122123).

04.07.2019 судом продовжено підготовче засідання у справі, в якому постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2019.

12.07.2019 позивачем подано до матеріалів справи копію статуту ДП "Спецагролізинг", який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.07.2018 № 336 (а.с. 151-165).

Враховуючи, що вказана редакція статуту є у відкритому доступі, суд долучає такий статут до матеріалів справи та враховує його при розгляді справи.

17.07.2019 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судове засідання 17.07.2019 представник ДП "Спецагролізинг" не з`явився, натомість на адресу суду 16.07.2019 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В засіданні суду 17.07.2019 судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ДП "Спецагролізинг" про відкладення розгляду справи.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як було встановлено судом та що зазначено в ухвалі від 17.07.2019, позивачем до клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодного доказу на підтвердження причин неможливості явки в судове засідання 17.07.2019 представника ДП "Спецагролізинг". З підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не повідомлено дійсні причини неявки представника та не підтверджено їх поважність.

Суд також враховує, що при визначенні дати судового засідання з розгляду справи по суті судом було погоджено таку дату з обома учасниками справи, представники яких приймали участь в підготовчому засідання 04.07.2019.

Враховуючи наведене, викладення за змістом клопотання "не може забезпечити явку представника" без зазначення конкретних обставини такої неможливості та без надання будь-яких доказів, не є повідомленням про причини неявки представника позивача в судове засідання.

У поданому клопотанні позивачем також зазначено, що якщо суд дійде висновку про неможливість відкладення судового розгляд на іншу дату з огляду на обставини, що суд вважає істотними, ДП "Спецагролізинг" просить розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в справі доказами.

З підстав викладеного, а також враховуючи заперечення представника відповідача щодо відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 17.07.2019 за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 17.07.2019 представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог на підставах, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 17.07.2019 судом досліджено докази, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, дослідивши підстави позову та заслухавши пояснення представника відповідача з приводу заперечень проти задоволення позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДП "Спецагролізинг" в особі директора ОСОБА_4 (Замовник) та ФОП Слабоспіцький А.М. (Виконавець) 4 квітня 2016 року та 1, 2, 29 червня 2016 року укладено договори про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки (надалі - Договори, а.с. 12-13, 18-19, 22-23, 25-26).

Вказані Договори є ідентичними за своїм змістом та згідно їх умов відповідач прийняв на себе зобов`язання надати позивачу послуги з перевезення, проведення діагностики, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки (далі - Техніки) та їх складових частин, в тому числі з використання матеріалів (запасних частин), як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем.

Згідно Договорів надані послуги надаються стосовно наступної сільськогосподарської техніки:

зернозбирального комбайну КЗС-812СХ, зав. номер 338 - за Договором від 04.04.2019;

зернозбирального комбайну КЗС-812СХ, зав. номер 234 - за Договором від 01.06.2019;

зернозбирального комбайну КЗС-812СХ, зав. номер 252 - за Договором від 02.06.2019;

зернозбиральних комбайнів КЗС-812СХ, зав. номер 261, 275, 307, 336, 343, 345 - за Договором від 29.06.2019.

До вказаних Договорів між сторонами складено Акти прийому-передачі наданих послуг, за змістом яких надано послуги наступної вартості:

за Договором від 04.04.2016 - в розмірі 89 000,00 грн згідно акту від 27.05.2016, в розмірі 50 000,00 грн згідно акту від 03.07.2016, в розмірі 41 815,50 грн згідно акту від 04.07.2016 (а.с. 15-17);

за Договором від 01.06.2016 - в розмірі 20 000,00 грн згідно акту від 07.07.2016, в розмірі 29 800,00 грн згідно акту від 02.08.2016 (а.с. 20-21);

за Договором від 02.06.2016 - в розмірі 50 000,00 грн згідно акту від 01.08.2016 (а.с. 24);

за Договором від 29.06.2016 - в розмірі 16 500,00 грн згідно акту від 01.07.2016, в розмірі 15 500,00 грн згідно акту від 08.07.2016, в розмірі 31 000,00 грн згідно акту від 11.07.2016, в розмірі 31 000,00 грн згідно акту від 14.07.2016 (а.с. 28-31).

Як зазначає позивач, спірні Договори як такі, що охоплюються одним предметом і втілюють єдине волевиявлення сторін на укладання правочину загальною вартістю 1 015 715 грн, суперечать ст. 2, ч. 4 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції на день укладання спірних Договорів), а тому підлягають визнанню недійсними.

Обґрунтовуючи наведені підстави, позивач зазначає, що між ДП "Спецагролізинг" та ФОП Слабоспіцький А.М. протягом періоду часу з 25.11.2015 по 01.09.2016 було укладено шість схожих за своїм змістом та складом учасників відносин договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки на загальну суму 1 015 715 грн, в тому числі оспорюваних в даній справі, які стосувались одного і того самого типу комбайнів. Дослідження змісту та способу виконання таких правочинів доводить, що сторони висловили єдине волевиявлення щодо мети вчинення правочину, але оформили їх різними документами з єдиною метою ухилитися від виконання передбачених законом процедур закупівель за участю державного підприємства. За висновком позивача, наявні ознаки порушення публічного порядку під час укладання правочину, який складається з декількох тотожних договорів.

Згідно обґрунтувань позивача, істотним для з`ясування дійсних намірів сторін є відсутність заздалегідь погодженої ціни кожного окремого договору та їх систематичне обмеження саме пороговим вартісним показником. Як правило "новий договір" укладався між сторонами після досягнення передпорогового вартісного показника отриманих позивачем послуг. Систематичність таких дій переконує в єдності волевиявлення сторін на приховування фактів перевищення встановлених законом порогових значень вартості закупівлі.

Позивач вказує, що спрямованість волевиявлення сторін і його спрямування на вчинення одного правочину, окрім іншого, вбачається із систематичного виходу сторонами за межі предмета кожного конкретного договору під час складання виконавчих документів до конкретного договору. Зокрема, значна кількість актів прийому-передачі виконання стосуються комбайнів, які не зазначені сторонами в тексті конкретного договору (перехресне актування для різних комбайнів). Крім того, наявні випадки, коли один і той самий комбайн обслуговувався на підставі двох договорів, які були одночасно чинними, але критерії для документування такого виконання за певним договором відсутні.

Позивач звертає увагу, що укладання та виконання договорів відбувалось лише в той період часу, коли виконання обов`язків директора позивача було покладено на ОСОБА_4 і припинилось у зв`язку з його звільненням з посади. Тобто, наступний керівник позивача усвідомлював протиправність порушення встановлених законом процедур укладання договорів державним підприємством.

У поданому позові позивач повідомляє про укладення між сторонами 21.12.2015 договору про надання послуг, згідно з яким відповідач зобов`язався надати послуги щодо комбайнів зернозбиральних КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводські номери 323, 289, 324, 300. Повідомляє, що відповідач вдався до фальсифікації договору, датованого 25.11.2015, укладення якого не визнається позивачем та оспорюється в господарському суді у справі №912/2647/18. Зазначає, що за розрахунком відповідача, загальна вартість наданих відповідачем послуг за договором про надання послуг від 25.11.2015 передбачає також обслуговування комбайну із заводським номером 234, щодо кого укладено Договір від 01.06.2016.

Також звернуто увагу, що Договір від 02.06.2016 та Договір від 29.06.2016 укладено з приводу одного й того самого предмету - комбайну із заводським номером 252.

З підстав вищенаведеного в сукупності, та у зв`язку з порушенням законодавчо визначеної процедури закупівлі, ДП "Спецагролізинг" просить визнати недійсними оспорювані у даній справі Договори.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що згідно положень частин 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до частини 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Цивільним кодексом України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договору з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання такого договору недійсним.

З 19.02.2016 набрав чинності Закон України "Про публічні закупівлі", яким установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Одночасно, пунктом 1 Прикінцевих та Перехідних положень наведеного Закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію:

з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;

з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.

Пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" визнано такими, що втратив чинність з 1 серпня 2016 року, але не раніше дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про здійснення державних закупівель".

За Законом України "Про здійснення державних закупівель" (тут і надалі в редакції, яка діяла на день укладення оспорюваних Договорів):

договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;

замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

послуги - будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-технічні (експериментальні) розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п.п. 4, 9, 20 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.

В силу приписів ч. 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 40 названого Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

ДП "Спецагролізинг" створено на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 05.05.2010 № 225.

Згідно статуту ДП "Спецагролізинг" в редакції станом на 12.07.2018, позивач є державним підприємством, заснованим на державній власності та входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і підзвітний йому.

В пункті 3.1. названого статуту закріплено, що підприємство створене з метою здійснення господарської діяльності на комерційній основі для задоволення державних, суспільних та власних потреб, а саме з метою сприяння матеріально-технічному забезпеченню аграрно-промислового комплексу України, реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробникам на умовах лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу, з метою отримання прибутку та реалізації положень Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 648 (із змінами та доповненнями) тощо.

Предметом діяльності ДП "Спецагролізинг" є, зокрема, фінансовий лізинг.

Згідно Закону України "Про фінансовий лізинг" у чинній редакції за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 1 Закону) .

Лізингові платежів можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 N 648 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу (надалі - Порядок №648 від 28.07.2010, Порядок).

Згідно пункту 1 Порядку №648 від 28.07.2010, цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу" (далі - бюджетні кошти), для забезпечення суб`єктів господарювання (далі - лізингоодержувачі) племінними нетелями та коровами, а також вітчизняною сільськогосподарською технікою і обладнанням (далі - техніка). Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики, одержувачем бюджетних коштів - державне підприємство "Спецагролізинг" (далі - лізингодавець).

Слід відмітити, що згідно п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Пунктом 3 Порядку визначено, що бюджетні кошти надаються на поворотній основі на підставі угод між Мінагрополітики і лізингодавцем. Закупівля техніки, племінних нетелей та корів за бюджетні кошти здійснюється в установленому законом порядку.

Згідно з пунктом 4 Порядку Мінагрополітики на підставі договору про надання безвідсоткової позики перераховує бюджетні кошти із свого реєстраційного рахунка, відкритого у Казначействі, на рахунок 3712 "Рахунки інших клієнтів Казначейства", відкритий лізингодавцем у Казначействі. Лізингодавець використовує бюджетні кошти для проведення розрахунків з постачальниками на підставі договорів поставки. Повернення бюджетних коштів здійснюється шляхом перерахування частини лізингових платежів від лізингоодержувачів до лізингодавця на підставі договорів фінансового лізингу.

За пунктом 5 Порядку лізингоодержувачі відповідно до умов договору фінансового лізингу вносять плату (лізингові платежі), що складається із сум відшкодування частини вартості предмета лізингу та сум винагороди лізингодавця за техніку, племінних нетелей та корів, що передаються на умовах фінансового лізингу, яка становить 5 відсотків річних невідшкодованої вартості предмета лізингу. Лізингові платежі в частині відшкодування вартості техніки, племінних нетелей та корів вносяться лізингоодержувачами на рахунок лізингодавця, відкритий в органах Казначейства. Казначейство перераховує зазначені кошти протягом трьох робочих днів на рахунки, відкриті в органах Казначейства для обліку надходжень державного бюджету відповідно до законодавства. Кошти, що надходять як комісія за передані в лізинг техніку, племінні нетелі та корови, використовуються лізингодавцем згідно із затвердженим фінансовим планом.

Частиною 9 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що державні унітарні підприємства, до яких відноситься позивач, діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Згідно визначення, наведеного в ч. 1 ст. 74 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 75 Господарського державне комерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік (ч. 1). Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів (ч. 2). Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів (ч. 9).

Отже, ДП "Спецагролізинг" є державним комерційним підприємством та здійснює свою діяльність на комерційній основі, що передбачає одержання прибутку.

ДП "Спецагролізинг" утворене з метою здійснення господарської діяльності на комерційній основі для задоволення як державних, суспільних, так і власних потреб.

ДП "Спецагролізинг", згідно Порядку №648 від 28.07.2010, є одержувачем бюджетних коштів за програмою "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу", за рахунок яких здійснюється закупівля, зокрема, техніки, з подальшою її передачею на умовах фінансового лізингу в установленому законом порядку суб`єктам господарювання.

Порядок №648 від 28.07.2010 передбачає наступний розподіл лізингових платежів: в частині відшкодування вартості предмета лізингу - кошти повертаються до бюджету; в частині суми винагороди лізингодавця - зараховуються на рахунок позивача та використовуються останнім згідно із затвердженим фінансовим планом.

Суд зазначає, що згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.05.2014 діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо).

Між тим, позивач не доводить того, що його діяльність по наданню техніки на умовах фінансового лізингу не передбачає отримання останнім прибутку, тобто не спростовує здійснення такої діяльності (фінансовий лізинг) на комерційній основі.

За наявними матеріалами справи позивач не обґрунтовує та не доводить, що послуги за оспорюваними Договорами є такими, що забезпечують саме потреби держави, а не власні потреби ДП "Спецагролізинг", зокрема з метою створення мережі технічного сервісу чи для здійснення інших видів господарської діяльності підприємства, які передбачають одержання доходу.

Так, позивачем не надано доказів того, що кошти, які витрачено за оспорюваними Договорами, здійснено з бюджетних коштів, що надані за програмою "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу". Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо обставин придбання та мети використання техніки, стосовно якої укладено оспорювані Договори.

Разом з цим, згідно преамбули Закону України "Про здійснення державних закупівель" цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Позивач не повідомляє та не доводить, що послуги згідно оспорюваних Договорів було придбано за рахунок коштів державного бюджету, тоді як оспорювані Договори та складені до них Акти прийому-передачі наданих послуг не містять посилань про закупівлю відповідних послуг за рахунок одержаних державних коштів.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для розповсюдження сфери дії Закону України "Про здійснення державних закупівель" на правовідносини сторін при укладенні оспорюваних Договорів.

З огляду на вказане, суд відхиляє посилання та твердження позивача, що укладення інших договорів свідчить про єдине волевиявлення сторін договорів щодо мети правочину та підтверджує перевищення встановленого ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" вартісного показника предмета закупівлі.

В силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем не доведено підстав для застосування при укладенні оспорюваних Договорів вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", підстави для визнання таких Договорів недійсними через порушення наведеного Закону, на які вказує позивач, в порядку ст. 215 Цивільного кодексу України, відсутні.

З приводу заяви позивача про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону, господарський суд зазначає наступне.

Згідно поданої заяви позивач просить визнати недійсним повністю пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону - договорів між сторонами, датованими 25.11.2015, 21.12.2015 (а за твердженням відповідача - 25.11.2015), 04.04.2016, 01.06.2016, 02.06.2016, 29.06.2016. Так, позивач вважає, що всі спірні договори, які наведено вище, складають єдиний правочин, який є явно і очевидно незаконним.

Частиною 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Між тим, позивачем не доведено наявність зазначених у вказаній нормі умов, а саме: пов`язаність договорів, причини не включення відповідної вимоги до позовної заяви у даній справі.

Більш того, як повідомляє відповідач та що підтверджується даними реєстру судових рішень і не спростовується позивачем, ДП "Спецагролізинг" подано до господарського суду позовні заяви про визнання недійсними договорів від 25.11.2015 та від 21.12.2015, за якими судом відкрито провадження у справах № 912/2647/18 та № 912/3230/18.

З підстав викладеного господарський суд згідно заяви позивача не надає оцінку відповідним договорам під час розгляду даної справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги ДП "Спецагролізинг" про визнання недійсними з моменту укладення Договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки від 04.04.2016, від 01.06.2016, від 02.06.2016 та від 29.06.2016 з підстав порушення ст. 2, ч. 4 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" задоволенню не підлягають.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 145, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Державному підприємству "Спецагролізинг" за адресою: 01004, м. Київ, вул. Горького, 11; Фізичній особі-підприємцю Слабоспіцькому Анатолію Миколайовичу за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 26.07.2019.

Суддя В.В.Тимошевська