Ухвала суду № 83257759, 26.07.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12327/19

Провадження № 2-з/161/27/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 року Луцький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П. при секретарі судового засідання Загоровській І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

в с т а н о в и в :

25.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити позов про визнання недійсним вчиненого Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» правочину, спрямованого на примусове, без його згоди, звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або передачу квартири у заставу третім особам у будь-який спосіб, проведення у квартирі робіт з її перепланування та реконструкції, та заборони Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України здійснювати реєстрацію будь-яких юридично значимих дій щодо цієї квартири до набрання рішенням суду у справі законної сили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Виходячи із змісту ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.11.2016 року у справі № 161/7017/15-ц, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 801 925 (два мільйони вісімсот одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 68 копійок та 42 028 (сорок дві тисячі двадцять вісім) гривень 88 копійок судового збору.

На виконання вищевказаного рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Вивчивши заяву, додані до неї матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити, оскільки здійснюється виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області В.П. Пушкарчук