
Дата документу 22.07.2019
Справа № 320/4796/19
Провадження №1-кс/320/3871/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2019 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., за участі секретаря – Піщевої А.Ю., розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Саляк А.Б., погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних проваджень, підслідних ДБР, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях ГПУ Масаловим П.В. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 62019080000000100 від 13.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Саляк А.Б. звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі перебувають матеріали кримінального провадження № 62019080000000100 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що наказом заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України № 136-к від 28.03.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство». розташовано за адресою: Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравнева, 7.
ОСОБА_1 , обіймаючи вказану посаду, являється службовою особою, працівником правоохоронного органу.
У середині лютого 2019 року ОСОБА_2 , являючись директором ТОВ «Д ОСОБА_3 », яке займається купівлею - продажем деревини, звернувся до директора ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» ОСОБА_1 з пропозицію придбання ділової деревини в обсязі близько 600 м3 для потреб очолюваного ним підприємства. Під час зустрічі, яка відбулась між зазначеними особами на початку березня 2019 року на території Водянського лісового господарства ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», ОСОБА_1 показав ОСОБА_2 , наявну у його підприємства ділову деревину соснових порід, повідомивши ОСОБА_2 , що зможе продати її, у разі надання йому неправомірної вигоди, у необхідній кількості під, виглядом «паливної деревини». За такі дії, на вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , повинен був передавати йому особисто неправомірну вигоду у розмірі не менше 500 грн. з кожного кубічного метра реалізованої продукції. При цьому офіційна вартість одного проданого кубічного метра деревини за контрактом буде коштувати для ТОВ «Д.Р.В.О.» 648 грн.
Реалізуючи умови своєї злочинної діяльності, 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 , як директор ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» уклав з ТОВ «Д.Р.В.О.» в особі директора ОСОБА_2 договір № 4 про продаж ДП «Камянсько-Дніпровське лісове господарство» на користь ТОВ «Д.Р.В.О.» 600 м3 дров`яної деревини 2 групи (сосна). Вартість одного м3 за контрактом склала 648 грн.
Продовжуючи виконувати свої злочинні дії, директор ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», ОСОБА_1 діючи умисно, являючись службовою особою, діючи умисно 09 квітня 2019 року близько 20 год 30 хв. знаходячись у салоні службового автомобіля CHEVROLET NIVA д/н НОМЕР_1 , розташованого поруч з автовокзалом у м. Енергодарі, на вул. Молодіжній, 12 вимагав та отримав від директора ТОВ «Д.Р ОСОБА_4 В.О» ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди у сумі 15,5 тис. грн. за продаж вказаному підприємству ділової деревини у розмірі 30,8 м3, яка знаходиться на балансі очолюваного ним державного підприємства, під виглядом паливної деревини. Вказану деревину, відповідно до товарно-транспортних накладних, поставлено на користь ТОВ «Д.Р.В.О» 10.04.2019 зі складів Іванівського та Водянського лісництв ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство».
Продовжуючи свою злочинну діяльність директор ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», ОСОБА_1 , являючись службовою особою, діючи умисно 10 липня 2019 року близько 16 год 15 хв. знаходячись у салоні службового автомобіля CHEVROLET NIVA д/н НОМЕР_1 , розташованого поруч з готелем «Аліса» за адресою: м. Енергодар, вул. Козацька, 35, вимагав та отримав від директора ТОВ «Д.Р ОСОБА_4 В.О» ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди у сумі 13 тис. грн. за продаж вказаному підприємству ділової деревини у розмірі 30 м3, яка знаходиться на балансі очолюваного ним державного підприємства, під виглядом паливної деревини. Вказану деревину, відповідно до товарно-транспортних накладних, поставлено на користь ТОВ «Д.Р.В.О» 10.07.2019 зі складів ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство».
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої йому влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення 11.07.2019 повідомлено обґрунтовану підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформаційної довідки № 173944071 від 16.07.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.к. № НОМЕР_2 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26075323).
Діяння передбачене ч. 3 ст. 368 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна в тому числі допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна
З огляду на вище викладене, слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_1 .
Від слідчого на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання про накладення арешту на майно без його участі, просить задовольнити клопотання в повному обсязі.
Від підозрюваного ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Від захисника підозрюваного – адвоката Самофал Ю.В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Технічна фіксація судового засідання відповідно до вимог ст.107 КПК України не здійснювалась, відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, надані докази, встановив, що Першим слідчим відділом слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, внесеному Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000100 від 13.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Аналіз змісту ст.168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті; затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 цього Кодексу; обшуку; огляду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця події, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 167, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Саляк А.Б., погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних проваджень, підслідних ДБР, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях ГПУ Масаловим П.В. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 62019080000000100 від 13.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно належне на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.к. № НОМЕР_2 , а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26075323).
Ухвалу для виконання направити до Запорізької філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 40.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Слідчий суддя Мелітопольського
міськрайонного суду: О.В. Редько
Судове рішення № 83256706, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 22.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/4796/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: