Рішення № 83238284, 25.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2019 року № 826/14956/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 р. № 0002404001, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач/ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі-відповідач/ГУ ДФС у м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 р. № 0002404001.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків контролюючого органу щодо вина газованого напівсолодкого білого «Сатюте Фраголіно» 0,75 л міцністю 11-12,5 % об., оскільки мінімальна роздрібна ціна, визначена Постановою Кабнету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», не застосовується під час реалізації «вин газованих».

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав про відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якої є роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач (на момент виникнення спірних правовідносин) мала право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, відповідно до ліцензії серії НОМЕР_1 від 28.12.2017 р., термін дії якої з 09.01.2018 р. по 08.01.2019 р.

З 15.03.2018 р. по 23.05.2018 р. посадовими особами ДФС у м. Києві проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ , проп . Лісовий, 6, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, за результатами якої встановлено, що в магазині здійснюється реалізація напоїв, а саме вино газоване напівсолодке біле «Сатюте Фраголіно» 0,75 л міцністю 11-12,5 % об., за ціною 66,50 грн. за пляшку, тобто реалізація здійснюється за цінами нижчими за мінімальну роздрібну ціну, що є порушенням вимог Постанови Кабнету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та ст. 18 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 23.05.2018 р. № 2048/26-15-40-01/ НОМЕР_2 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 р. № 0002404001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення від 06.08.2018 р. № 11531/Т/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу-без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст.1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно ст. 18 № 481/95-ВР , Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957).

Відповідно до Додатку «Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» до Постанови № 957, на вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л, код виробів 2204 10 згідно УКТЗЕД, роздрібна ціна становить 79,19 грн.

Відповідно до Додатку до Закону України «Про Митний тариф», розділ 4, група 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» у товарній під позиції 2204 10 термін «ігристі вина» означає вина в закритих посудинах, що мають надлишковий тиск 3 бар або більше при температурі 20 С.

В системі вимірювання тиску 1 бар = 100 кПа (1 кПа=0,01 бар).

Згідно п.п. 17-18 с. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино», «визначення основних термінів» зазначено:

вино газоване - вино, піняста властивість якого набута внаслідок його штучного насичення діоксидом вуглецю

вино ігристе - вино, піняста властивість якого набута внаслідок його насичення діоксидом вуглецю ендогенного походження, що утворюється під час бродіння сусла або вторинного бродіння виноматеріалів у герметично закритих посудинах.

Статтею 10 Закону України «Про виноград та виноградне вино» передбачено, що Тиск діоксиду вуглецю в пляшках з готовою продукцією в ігристих винах повинен становити не менш як 300 кПа, «Шампанського України» - не менш як 350 кПа, газованих - від 100 до 250 кПа при 20 град. С.

Виноматеріали для виробництва вин шампанських та ігристих виготовляються з винограду певних сортів, визначених технологічними інструкціями та стандартами.

Вина газовані виготовляються із сухих виноматеріалів, які підсолоджуються концентратом виноградного соку, консервованим неспиртованим суслом.

Відтак, технологія виробництва «вина газованого» та тиск діоксину вуглецю в пляшках з готовою продукцією відрізняють їх від категорії «вина ігристі», для яких мінімальний розмір роздрібної ціни встановлений Постановою № 957.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач не надав суду доказів, що реалізована позивачем продукція належить до коду УКТЗЕД 2204 10, а отже і не доведено, що позивачем порушено вимоги Постанови №957.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність порушень норм чинного законодавства під час реалізації пляшки вина за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, які зазначені в акті перевірки, у зв`язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 р. № 0002404001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність свого рішення, у зв`язку із чим адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.06.2018 р. № 0002404001.

Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко