Ухвала суду № 83238232, 25.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 липня 2019 року м. Київ № 640/8971/19

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019р. адміністративний позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та було запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.

13.06.2019р. до суду представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В поданій заяві зазначено, що після звернення в жовтні 2014р. позивачем до ГУ ДМС України в м. Києві із заявою про обмін посвідки у зв`язку із досягненням 45-річного віку позивач неодноразово зверталась до уповноважених осіб під час особистих прийомів та цікавилась станом розгляду її заяви, проте кожний раз їй повідомлялось, що документи перебувають на розгляді і жодних рішень не прийнято. З огляду на що уклала 13.09.2018р. договір з адвокатом про надання правової допомоги. Звернувшись до відповідача через представника з адвокатськими запитами з метою отримання інформації про чинність посвідки на постійне проживання в Україні та дозволу на імміграцію отримала відповідь лише в кінці квітня та дізналась про оскаржуване рішення. Вищевикладене на думку позивача дає підстави для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Проаналізувавши вищезазначені підстави для поновлення строку, суд приходить до висновку про те, що фактично такі підстави не є іншими від тих на які позивач посилалась в адміністративному позову, і яким в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019р. вже була надана правова оцінка, як таким, що визнані неповажними для поновлення строку, проте, суд вважає за необхідне повторно зазначити таке.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Також, суд враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Як зазначає позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду, після звернення в жовтні 2014р. позивачем до ГУ ДМС України в м. Києві із заявою про обмін посвідки у зв`язку із досягненням 45-річного віку позивач неодноразово зверталась до уповноважених осіб під час особистих прийомів та цікавилась станом розгляду її заяви, проте кожний раз їй повідомлялось, що документи перебувають на розгляді і жодних рішень не прийнято.

Однак, жодних доказів на підтвердження факту звернення до уповноважених органів до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи позивача в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду про те, що "втомившись від такого відношення і постійного годування обіцянками позивач звернулась до адвоката" не можуть вважатись такими, що підтверджують наявність підстав для поновлення строку, оскільки фактично, причини з яких позивач не зверталась до відповідача та суду за наявності, на її думку, триваючого грубого порушення її прав, з метою отримання відповіді на свою заяву з жовтня 2014р. по принаймні по вересень 2018р. (тобто до моменту звернення до адвоката за правовою допомогою) до суду не надано.

Отже, звернення до суду через 5 років з моменту винесення оскаржуваного рішення, може слугувати підставою лише для висновку про нехтування позивачем своїми правами, в тому числі і правом оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Більше того, суд повторно наголошує, що представником позивача повністю проігноровані вимоги суду в частині надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів, оскільки "інших", тобто нових підстав з наданням доказів на підтвердження їх існування до суду не надано, більше того навіть не повідомлено про такі підстави.

Таким чином, ознайомившись адміністративним позовом, доданими до нього документами та заявою про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, а відтак позов підлягає поверненню.

Відповідно до 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що підстави вказані позивачем у заяві є неповажними, жодних доказів відсутності реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав до суду не надано.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з неповажних причин та підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні, з огляду на що, суд повертає позовну заяву позивачу.

Керуючись ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.

3. Ухвалу про повернення позовної заяви разом із доданими матеріалами повернути позивачу супровідним листом шляхом їх направлення рекомендованим поштовим відправленням із зворотнім повідомленням про вручення.

4.Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І. Добрянська