Рішення № 83235306, 26.06.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

26.06.2019 Єдиний унікальний номер 205/4807/19

Єдиний унікальний номер 205/4807/19

Провадження № 2/205/2095/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання розірвання шлюбу фіктивним та анулювання актового запису про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 4 червня 2019 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної РАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання розірвання шлюбу фіктивним та анулювання актового запису про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки із дотриманням ч. 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 05 червня 2019 року позивачем подано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2019 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позивач у своєму позові посилалася на те, що 15 лютого 1986 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. 05 лютого 1992 року шлюб між ними було розірвано. Підставою розірвання шлюбу стала наявність боргових зобов`язань відповідача та погроз кредитора. Після розірвання шлюбу сторони продовжили сумісне проживання та ведення господарства. Факт фіктивності розірвання шлюбу підтверджується народженням спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сумісним відпочинком та закордонними поїздками, а також приватизацією квартири АДРЕСА_1 . Просила визнати розірвання шлюбу фіктивним та анулювати актовий запис про розірвання шлюбу. У своїй заяві до суду справу просила розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у підготовчому засіданні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у своїй заяві до суду справу просив розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає, просить їх задовольнити у підготовчому засіданні.

Третя особа Соборний районний у м. Дніпрі ВДРАЦС свого представника у судове засідання не направила, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, надала суду заяву, у якій просила справу розглядати без участі свого представника, письмових пояснень на позов надано не було, проти позовних вимог не заперечувала.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 1986 року, який було зареєстровано відділом ЗАГСу виконкому Черкаської міської ради народних депутатів, актовий запис № 359 (а.с. 5).

05 лютого 1992 року у зв`язку із наявністю боргових зобов`язань та погроз з боку кредитора шлюб було розірвано відділом РАГС Жовтневого райвиконкому м. Дніпропетровська (а.с. 6).

Після розірвання шлюбу сторони продовжували вести спільне господарство та сумісно проживали.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_5 , батьком якої є ОСОБА_2 (а.с. 7).

24 червня 2008 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_6 приватизували квартиру АДРЕСА_1 (а.с.14).

ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1 з 22 січня 1990 року (а.с. 15).

Також у період часу з 2014 року по 2018 рік ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мали постійні сумісні закордонні відпустки (а.с. 8-13).

Відповідач у своїй заяві від 25 червня 2019 року позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 108 СК України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім`єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації цивільного стану.

Таким чином, позовна заява є обґрунтованою, оскільки наведені докази свідчать про наявність у кожного з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин, що підтверджується не тільки фактом їх спільного проживання, але і активним веденням спільного господарства, спільними витратами, спільними закордонними відпустками, спільними правами та обов`язками, спрямованими на підвищення благоустрою сім`ї, а також народження спільної дитини після реєстрації розірвання шлюбу, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням того, що відповідачем позовні вимоги було визнано під час підготовчого засідання відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу з державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп. (1 536 гривень 80 коп. х 50 % = 768 гривень 40 коп.).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом було задоволено, позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 768гривень 40 коп. (1 536 гривень 80 коп. х 50 % = 768 гривень 40 коп.), оскільки 50 % сплаченого судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108 СК України, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 200, ст. ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати розірвання шлюбу між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), зареєстроване відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого райвиконкому м. Дніпропетровська 05 лютого 1992 року фіктивним.

Анулювати актовий запис за № 87 від 05 лютого 1992 року зроблений в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу Відділом ЗАГС виконкому Жовтневої райради народних депутатів м. Дніпропетровська та свідоцтва серія НОМЕР_3 ТОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), яке видано 05 лютого 1992 року Відділом ЗАГС виконкому Жовтневої райради народних депутатів м. Дніпропетровська.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Новокодацькому районі м. Дніпра повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп. за квитанцією № ПН 186107 від 04 червня 2019 року в АТ «Таскомбанк».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя