Постанова № 8323394, 12.10.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1 -п-268/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Новик В.П.

при секретарі: Погорілій О.М.

з участю прокурора: Сукача О.О.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши кримінальну справу № 78-00085 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Хмельницької області, українки, громадянки України, освіта вища, розлученої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст. 212 ч. 2 КК України, та направлену до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 згідно наказу № 23-К від 17.02.2000 р. призначена на посаду головного бухгалтера АТВТ «Жуляни». Починаючи із вказаної дати ОСОБА_2 приступила до виконання службових обов'язків головного бухгалтера АТВТ «Жуляни».

АТВТ «Жуляни» (код ЄДРПОУ 04012170) зареєстровано Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва за № 12170 від 03.02.1995 p., перереєстровано Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва за №3201 від 01.10.2001 р. Юридична адреса: м. Київ, вул. Якутська, 9, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 25.03.2002 р. за № 260.

Будучи службовою особою підприємства, ОСОБА_2 виконувала організаційні і адміністративно-господарські функції. Згідно п.6, п. 7 ст. 8 Закону України №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами та доповненнями на ОСОБА_2 покладалися обов'язки: здійснення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, складення та надання в установлені законом строки фінансової звітності, організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Згідно п.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами та доповненнями, на ОСОБА_2 була покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх фінансово-господарських операцій в первинних документах, збереження документів, регістрів і звітності впродовж встановленого строку, однак не менше 3 років.

ОСОБА_2 в період часу з вересня 2003 року по січень 2004 року в порушення пп. 4.1.1 п. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків і державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», достовірно знаючи про завищену вартість товару - «мембрани іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат-іонів», з метою умисного ухилення від сплати податків, шляхом мінімізації сплати до Державного бюджету України податку на додану вартість, для формування податкового кредиту АТВТ «Жуляни» незаконно використала в бухгалтерському та податковому обліку АТВТ «Жуляни» наступні документи: договори купівлі-продажу № 03/07-ОЗМ від 01.07.2003 p., №25/08-03M від 25.08.2003 р. та №32/09-03М від 30.09.2003 р. між ТОВ «Печора Тур» (продавець) та АТВТ «Жуляни» (покупець). За умовами зазначених договорів ТОВ «Печора-Тур» продало, а АТВТ «Жуляни» придбало мембрани іоноселективного електрода для визначення високо зарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-1-2003, а саме: згідно договору №03/07-03М від 01.07.2003 р. в кількості 150 штук за ціною 2010 грн. за одну одиницю, на загальну суму 361 800 грн. (в тому числі ПДВ 60 300 грн.); згідно договору № 25/08-03-М від 25.08.2003 р. в кількості 175 штук за ціною 2010 грн. за одну одиницю, на загальну суму 422 100 грн. (в тому числі ПДВ 70 350 грн.); згідно договору № 32/09-ОЗМ від 30.09.2003 р. в кількості 200 штук за ціною 2010 грн. за одну одиницю, на загальна суму 482 400 грн. (в тому числі ПДВ 80 400 грн.).

Податкові накладні №72 від 30.07.2003 р. на суму 361 800 грн. (в т.ч. ПДВ 60 300 грн.), № 104 від 29.08.2003 р. на суму 422 100 грн. (70 350 грн.) та №205 від 02.10.2003 р. на суму 482 400 грн., в т.ч. 80 400 грн., отримані від ТОВ «Печора Тур», які ОСОБА_2 внесла до книги придбання (товарів, робіт, послуг) АТВТ «Жуляни», тим самим незаконно збільшила податковий кредит з податку на додану вартість АТВТ «Жуляни».

Також з метою застосування «нульової» ставки з податку на додану вартість по операціям з експорту мембран ОСОБА_2 незаконно використала наступні документи:

- договори комісії № 25/07/ОЗК від 28.07.03 та № 29/08/ОЗК від 27.08.2003 р. між АТВТ «Жуляни» (комітент) та ПП «Детройд» (комісіонер). За умовами даних договорів ПП «Детройд» прийняв на себе зобов'язання по реалізації товару, який належить АТВТ «Жуляни», за межами митної території України від свого імені, за рахунок комітента. Відповідно до вищезазначених договорів АТВТ «Жуляни» передано ПП «Детройд» на комісію мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат- іонів ТУ У 33.2-30190933-31-2003 в кількості 325 одиниць мембран на загальну суму 659 775 грн.;

- договір комісії № 02/10-ОЗК від 01.10.2003 р. між АТВТ «Жуляни» та ТОВ «Торговий дім «Укрмісцепром плюс» (комісіонер). За умовами даного договору ТОВ «Торговий дім «Укрмісцепром плюс» прийняв на себе зобов'язання по реалізації товару, який належить АТВТ «Жуляни», за межами митної території України від свого імені, за рахунок комітента. Згідно вищевказаного договору АТВТ «Жуляни» передано на комісію мембрани іоноселективного електрода для визначення високо зарядних фосфат іонів в кількості 200 одиниць, на загальну суму 406 200 грн.

В результаті відображення операцій з купівлі-продажу мембран іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат іонів в податковому обліку АТВТ «Жуляни» головним бухгалтером ОСОБА_2 незаконно сформовано податковий кредит, а саме за вересень 2003 р. - в сумі 61 098, 99 грн.; за жовтень 2003 р. - в сумі 71 095, 55 грн.; за січень 2004 року в сумі 67704, 97 грн.

Достовірно знаючи, що згідно пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду, а також те, що при експорті товару за митну територію України податок на додану вартість обліковується за «нульовою» ставкою, з метою заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість відобразила в податковому обліку реалізацію товару - «мембрани іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат іонів», таким чином своїми умисними діями, направленими на ухилення від сплати податків, занизила податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме за вересень 2003 р. - в сумі 61 098, 99 грн.; за жовтень 2003 р. - в сумі 71 095, 55 грн.; за січень 2004 р. в сумі 67 704, 97 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 будучи службовою особою - головним бухгалтером АТВТ «Жуляни», в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.6.І.І. п.6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість за вересень 2003 р. - в сумі 61 098, 99 грн.; за жовтень 2003 р. - в сумі 71 095, 55 грн.; за січень 2004 р. в сумі 67 704, 97 грн., в результаті чого до державного бюджету не надійшло податків на загальну суму 199 899, 51 грн., що більше ніж в 3000 раз перевищує встановлений неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є великим розміром.

10.08.2009 р. ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

У судовому засіданні встановлено, що зазначений злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, з дня вчинення вищезазначеного злочину минуло більше як три роки, а також, що ОСОБА_2 не заперечує щодо її звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 2 ст. 212 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинила злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також те, що з дня вчинення злочину минуло більше як три роки та ОСОБА_2 не заперечує проти закриття справи з цієї нереабілітуючої (такої, що не виправдує) підстави, тому справа відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 248 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 2 ст. 212 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальну справу про її обвинувачення за даною статтею провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Речові докази по справі - документи, вилучені згідно протоколів виїмки та огляду від 15.02.2005 р. (т. 4 а.с. 17-38), 24.09.2004 р. (т. 2, а.с. 133-167), 09.09.2004 р. (т. 2, а.с. 2-131) зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Апеляція на постанову суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення через Святошинський районний суд м. Києва.