Рішення № 83222645, 18.07.2019, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/816/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.19 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Стрільця Я.С.,

за участю секретаря судових засідань - Барабащук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 13.08.2009 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та інші платежі на умовах, передбачених договором.

Станом на 30.04.2018 року відповідач порушує умови договору, не сплачує заборгованість по кредиту, відсоткам, комісії, всупереч умов кредитного договору та допустив заборгованість у розмірі 19231,83 грн, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2828,85 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 13460,99 грн, за пенею - 1550 грн, штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 964,57 грн.

Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів, однак вимоги щодо повернення кредитних коштів згідно кредитного договору нею виконані не були. З цих підстав просить стягнути з відповідачв на його користь заборгованість по кредитному договору б/н від 13.08.2009 року у вказаному розмірі.

Представник позивача Кіріченко Р.А. в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, від останнього до суду надійшла заява, згідно якої він просив справу розглянути у його відсутності та відсутності відповідачки. Позовні вимоги не визнають в повному обсязі, у їх задоволенні просили відмовити, з підстав вказаних у письмових поясненнях на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин справу розглянуто без участі сторін та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що 13.08.2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні кредитного договору сторони керувались частиною першої статті 634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк (термін) відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормами, пункту 3.2, пункту 3.3 «Умов та правил надання банківських послуг», що були чинними на час укладення кредитного договору передбачалося, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (а.с. 12).

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що догвір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. У разі якщо одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору він автоматично лонгується на такий же строк (а.с. 15).

У даній справі сторони погодили, що строк дії договору відповідає строку дії картки.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За приписами пунктів 3, 6 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі статті 41 Закону України «Про Національний банк України» та частин 1, 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566 (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 чинної на час виникнення правовідносин Постанови №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» визначено, що інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Згідно з пункту 5.4. Положення № 254, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, пунктом 5.6 зазначеного Положення визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку позичальника, згідно з якою на протязі тривалого часу проводилися операції щодо зняття коштів та погашення заборгованості, видно, що останній раз відповідач погашав заборгованість 02.09.2015 року.

З огляду на викладене, встановлено, що відповідачем дійсно порушувались умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, правильність нарахування якої має бути перевірена на предмет відповідності нормам матеріального права.

Наданим банком розрахунком, випискою за картковим рахунком, визначено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 30.04.2018018 року складає 19231,83 грн, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2828,85 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 13460,99 грн, за пенею - 1550 грн, штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 964,57 грн.

Факт порушення умов договору відповідачем не спростовано.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний погашати заборгованість по укредиту, процентам та його використання, за перездійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені в умовах кредитного договору (у розмірі 7 % від суми заборгованості). Погашення заборгованості по кредитному ліміту провадиться як шляхом внесення коштів на карту, так і шляхом списання коштів із дебетної карти.

Вирішуючи питання про обсяг задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, розрахунком заборгованості, випискою за картковим рахунком доведено, що станом на 30.04.2018 року заборгованість за тілом кредиту становить 2828,85 грн і вона підлягає стягненню з відповідача.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки правильність їх нарахування матеріалами справи не спростована, а тому заборгованість за відсотками у розмірі 13460,99 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені та штрафів відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 549, 550, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України). Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання.

Отже, пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

Також слід зазначити, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (стаття 266, частина 2 статті 258 ЦК України).

Відповідно до довідки про умови кредитування з використання кредитки (а.с. 10) пеня за не своєчасне погашення заборгованості розраховується за формулою: базова процентна ставка за договором (2,5%) поділена на 30 ( нараховується за кожен день прострочення) +1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць (нараховується 1 раз на місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше) .

Позивач звернувся з позовом до суду 22.05.2018 року.

З огляду на викладене, на користь банку підлягає стягненню заборгованість з пені за період з 22.05.2017 року по 21.05.2018 року, що визначається за формулою: сума простроченого кредиту помножена на 2,5%/30 та помножена на кількість днів.

Виходячи із вказаної формули нарахування пені, з відповідача на користь банку підлягає стягненню пеня за період з 22.05.2017 року по 21.05.2018 року у розмірі 860,44 грн.

Щодо вимог банку про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» штрафів: 500 грн (фіксована частина) та 891,99 грн (процентна складова), то підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

З урахуванням вказаного з відповідачки на корристь позивача належить стягнути заборгованість по кредитному договору б/н від 13.08.2009 року в розмірі 17150 (одинадцяти тисяч дев`ятиста тридцяти шести) гривень 28 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2828,85 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 13460,99 грн.; пені - 860,44 грн.

У відповідності до ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а саме в розмірі 89,17%, то суд вважає, що з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, належить стягнути судовий збір в розмірі 1571, 17 грн.

На підставі викладеного ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору б/н від 13.08.2009 року в розмірі 17150 (одинадцяти тисяч дев`ятиста тридцяти шести) гривень 28 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2828,85 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 13460,99 грн.; пені - 860,44 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1571 (однієї тисячі п`ятиста сімдесяти однієї) гривні 17 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11-30 годину 01.08.2019 року в залі судових засідань №2 Заставнівського районного суду Чернівецької області, який розташований в м. Заставна Чернівецької області, вул. Незалежності, 95.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 17-00 години 23.07.2019 року включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2019 року.

Суддя Я.С. Стрілець