Рішення № 83218337, 18.07.2019, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/495/19

Номер провадження № 2/315/282/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2019 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області позовну заяву Акціонерного Товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2019 року до суду звернулося Акціонерне Товариство "АКЦЕНТ-БАНК" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові посилалися на те, що відповідно до укладеного договору №ANWЗF444502473 від 27.01.2017 року відповідач отримала кредит в розмірі 26776,65 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, відповідач підтвердив свою згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які викладені на сайті банку, Тарифами є кредитно-заставним договором, посилався на ч.1 ст.634, ст.1054 ЦК України, відповідач неналежно виконував обов`язок щодо повернення кредиту, процентів за користування, передбаченого умовами договору внаслідок чого склалася заборгованість станом на 29.11.2018 року в сумі 28841,87 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 13396,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8,68 грн., заборгованість за комісією в сумі 9371,80 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в сумі 4215,38 грн., а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 1349,61 грн., прохав стягнути заборгованість за договором №ANWЗF444502473 від 27.01.2017 року станом на 29.11.2018 року в сумі 28841,87 грн. та судові витрати в сумі 1921 грн., справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

06.05.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судове засідання на 13.06.2019 року.

13.06.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області розгляд справи відкладено на 18.07.2019 року в зв`язку з відсутністю інформації щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи судом.

18.07.2019 року належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, відзив на позов суду не надав.

Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, так як належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, та проти заочного розгляду справи не заперечує представник позивача, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, так як розгляд справи здійснювався судом у відсутність всіх учасників справи.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

27.01.2017 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг № ANWЗF444502473, який складається заяви позичальника, Умов та правил надання банківських, тарифів банку, що підтверджується копією заяви позичальника, Умов та правил надання банківських, тарифів банку.

Відповідач повертав кошти несвоєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд, задовольняючи позов частково, керується наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами по договору надання банківських послуг, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами договору №ANWЗF444502473 від 27.01.2017 року, який складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських, тарифів банку.

Відповідно ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, керуючись ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяв учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом, а саме надав можливість відповідачу надати відзив на позов, а також надати суду всі наявні у учасників судового процесу докази.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування та пені.

Висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 26776,66 грн., перерахувавши за відповідача за придбаний ним товар ці кошти, останній зобов`язався їх повернути в строк з 27.01.2017 року по 26.01.2019 року включено щомісячним платежем в розмірі 1117,11 грн., з 30.10.2017 року в розмірі 2054,29 грн., період сплати з «25» по «29» число кожного місяця, та сплатити щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 937,18 грн. з відсотковою ставкою 0,12 % річних, що підтверджується копією договору.

Відповідач вносив кошти несвоєчасно і в неналежному розмірі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач, зобов`язаний згідно договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту, нарахованим відсоткам, порушив зобов`язання по його поверненню частинами, відсотків за його користування, так як сплачував його несвоєчасно та не в повному розмірі, чим допустив неналежне виконання зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник неналежним чином виконав свій обов`язок щодо повернення позики, відсотків за її користування, комісії та пені.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене договором про надання банківських послуг: повернення позики, відсотків за її користування, комісії, порушене відповідачем внаслідок його неналежного виконання обов`язку, передбаченого договором, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення кредиту, відсотків за його користування, комісії та неустойки у виді пені.

Суд, відмовляючи у задоволенні вимоги в частині стягнення штрафів, виходить з того, що неустойка у виді пені нараховувалась позивачем відповідно до п.2.6.1.5.2 Умов та правил надання банківських послуг за кожен день прострочки, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зважаючи на те, що штраф і пеня відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України є різновидом неустойки, а судом встановлено, що позивачем за кожне порушення грошового зобов`язання нараховувалась неустойка у виді пені відповідно до умов договору, то вимога про стягнення з відповідача неустойки у виді штрафу за теж саме порушення грошового зобов`язання суперечить вимозі, передбаченій ст.61 Конституції України, а тому є вимогою, що не ґрунтується на законі і в задоволенні останньої необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково на суму 26992,26 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1797,81 грн. та стягує їх з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-6, 10-13, 89, 141, 263-266, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, договором №ANWЗF444502473 від 27.01.2017 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного Товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "АКЦЕНТ-БАНК» р/р № 29090829000010 МФО 307770 ЄДРПОУ 14360080 заборгованість за договором №ANWЗF444502473 від 27.01.2017 року станом на 29.11.2018 року в сумі 26992,26 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 13396,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8,68 грн., заборгованість за комісією в сумі 9371,80 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в сумі 4215,38 грн., а також судовий збір на р/р № 64994919400001 МФО 307770 ЄДРПОУ 14360080 в сумі 1797,81 грн., а всього 28790,07 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.