Ухвала суду № 83216761, 22.07.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.07.2019 Справа № 908/1924/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємеця Висоцької Валентини Григорівни про скасування судового наказу від 28.09.2018 у справі №908/1924/18

Стягувач: Концерн "Міські теплові мережі" (юрид. адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69076, м.Запоріжжя, вул.Василя Сергієнка, 7);

Боржник: Фізична особа-підприємець Висоцька Валентина Григорівна ( АДРЕСА_1 );

про стягнення 21420,50 грн.

УСТАНОВИВ

24.09.2018 до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" із заявою № 06/67-юр від 24.09.2018 (вх. 2075/08-07/18 від 24.09.2018) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Висоцької Валентини Григорівни заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді в розмірі 21420,50 грн. по договору № 390 від 01.10.2002 на відпуск теплової енергії в гарячій воді за період з лютого 2017 по квітень 2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 заяву (вх. 2075/08-07/18 від 24.09.2018) про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

28.09.2018 видано копію судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Висоцької Валентини Григорівни на користь стягувача - Концерну "Міські теплові мережі" 21420 грн. 50 коп. заборгованість за договором № 390 від 01.10.2002 на відпуск теплової енергії в гарячій воді та 176,20 грн. судового збору, який надіслано Фізичній особі-підприємцю Висоцькій Валентині Григорівні (боржнику) разом з копією заяви стягувача.

15.11.2018 після набрання судовим наказом законної сили (26.10.2018) видано відповідний судовий наказ по справі № 908/1924/18 з зазначенням дати набрання судовим наказом законної сили.

18.07.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Висоцької Валентини Григорівни про скасування судового наказу господарського суду Запорізької області від 28.09.2018 по справі № 908/1924/18.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про скасування судового наказу від 28.09.2018 у справі №908/1924/18 передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Одночасно із заявою про скасування судового наказу на адресу суду від боржника надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі № 908/1924/18.

Розглянувши зазначену заяву господарський суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Статтею 156 ГПК України визначено порядок надіслання боржникові копії судового наказу.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ГПК України, днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№6912401558110), копію судового наказу від 28.09.2018 по справі №908/1924/18 боржнику вручено 27.11.2018.

Заява Фізичної особи-підприємця Висоцької Валентини Григорівни про скасування судового наказу господарського суду Запорізької області від 28.09.2018 по справі №908/1924/18 надійшла на адресу суду 18.07.2019, тобто після закінчення встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі № 908/1924/18 боржник зазначає наступні обставини.

26.02.2019 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про арешт майна боржника від 26.02.2019 року та постанову про арешт коштів боржника від 26.02.2019 у виконавчому провадженні № 58251877. Через арешт коштів ФОП Висоцька В.Г. не мала можливості здійснювати підприємницьку діяльність. Також, заарештовано пенсійний рахунок заявника в АТ КБ "Приватбанк". Тому, тільки в червні ФОП Висоцька В.Г. звернулась до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою подання до суду заяви про скасування судового наказу. У зв`язку з зазначеними обставинами просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі №908/1924/18.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі № 908/1924/18 суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно зі ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.7 ст. 119 ГПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

У судовому наказі по справі № 908/1924/18 судом роз`яснено, що боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Скрутне матеріальне становище боржника судом не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду з відповідною заявою, оскільки заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних в заяві обставин.

Крім цього, суд звертає увагу боржника, що судовий наказ у справі №908/1924/18 виданий 15.11.2018, а з заявою про його скасування ФОП Висоцька В.Г. звернулася 18.07.2019, отже майже ніж через 8 місяців. Проте, заявник не довела, що зазначені нею обставини існували на протязі всього цього періоду часу.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).

Важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).

При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справ «Пономарьов проти України»), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа «Мельник проти України»).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі №908/1924/18, оскільки боржником належними доказами не доведено жодної поважної причини для пропуску цього строку. Боржник, своєчасно отримала копію судового наказу, про що свідчить штрих код на повідомленні про вручення поштового відправлення від 27.11.2018. Порядок оскарження чітко роз`яснений в судовому наказі, тому суд дійшов висновку, що боржник пропустив строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 158 ГПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі № 908/1924/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись ст.ст. 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Висоцькій Валентині Григорівні в поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу .

2.Заяву Фізичної особи-підприємця Висоцької Валентини Григорівни про скасування судового наказу від 28.09.2018 у справі №908/1924/18 з додатками до неї повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2019.

Додаток заявнику: заява про скасування судового наказу з додатками на 2 арк., в тому числі платіжне доручення №46 від 18.07.2019; клопотання про поновлення про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 28.09.2018 по справі № 908/1924/18 на 1 арк.

Суддя Н. Г. Зінченко