Рішення № 83213034, 16.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/889/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 липня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Богуцького Д.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати відмову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області, викладену в листі № 80 від 25.03.2015 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у забезпеченні санаторно-курортним лікуванням..

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 жовтня 1985 року з ним стався нещасний випадок на виробництві. У квітні 2005 року було проведено розслідування нещасного випадку, та 19 квітня 2005 року складені акт про нещасний випадок на виробництві, акт розслідування нещасного випадку на виробництві, на підставі яких позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою - 35 %, а також встановлена необхідність у додаткових видах допомоги: палиця, санаторно-курортне лікування опорно-рухового апарату.

Позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області із листом, в якому просив забезпечити його санаторно-курортним лікуванням.

Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області № 80 від 25.03.2015 року позивачу було відмовлено у наданні путівки на санаторно-курортне лікування опорно-рухового апарату з посиланням на те, що він не підпадає під дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року в редакції від 01 січня 2015 року в частині забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а підпадає під дію Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Позивач таку відмову вважає протиправною, оскільки вона видана з перевищенням повноважень та порушує норми Законів України, так як потреба в санаторно-курортному лікуванні визначається виключно МСЕК.

Позивач зазначає, що акт про нещасний випадок на виробництві, акт розслідування нещасного випадку на виробництві від 19 квітня 2005 року, рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва, акт огляду МСЕК № 1967 від 07 грудня 2005 року, на підставі якого видано довідку про потребу ОСОБА_1 , у санаторно-курортному лікуванні, не скасовувалися.

З огляду на вказане та посилаючись на те, що відповідачем порушено вимоги частини 5 статті 34 Закону України № 1105-ХІV, Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, позивач просить визнати відмову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області у наданні санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 , протиправною, та скасувати її.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі із викликом (повідомленням) учасників справи.

25.04.2019 року відповідач подав відзив на даний адміністративний позов, в якому зазначив, що Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Положенням про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 49 від 31.10.2007 року чітко визначено коло осіб, котрі мають право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням (потерпілі, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання), та перелік документів, які надають право потерпілому на отримання санаторно-курортного лікування (висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно- курортному лікуванні та медична довідка лікувальної установи за формою № 070/о).

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , за власним бажанням з 14.02.2008 року змінив категорію інвалідності з групи інвалідності "трудового каліцтва" на інвалідність "загального захворювання", відповідно до Інструкції про встановлення груп інвалідності, що підтверджується листом Хмельницької обласної медико-соціальної комісії № 412 від 20.09.2012 року, та відсутністю документів визначених п.2.5 Положення, у відділення Фонду немає правових підстав для надання санаторно-курортного лікування позивачу, так як внаслідок зміни категорії інвалідності він не підпадає під дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а підпадає під дію Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Відповідно до цього Закону, інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Згідно абзацу 6 пункту 3 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 22.02.2006 року, - осіб, інвалідність яких пов`язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, забезпечує путівками Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.

Відповідно до пункту 5 Порядку путівки видаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок. Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою N 070/о.

Положенням пункту 9 Порядку передбачено, що інваліди загального захворювання та інваліди з дитинства забезпечуються путівками в порядку черговості в міру надходження путівок.

Тобто, враховуючи викладене керуючись пунктом 3 Порядку для можливості отримання путівки ОСОБА_1 , як інваліду другої групи внаслідок загального захворювання необхідно за зареєстрованим місцем проживання перебувати на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування.

З врахуванням викладених обставин відповідач у задоволенні позову просить суд відмовити.

03.05.2019 року позивач подав відповідь на відзив в даній адміністративній справі, в якій він повністю не погоджуюється із обгрунтуванням відповідачем відзиву.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення згідно обставин викладених в позові, та у відповіді на відзив на даний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення посилаючись на обставини викладені у відзиві на даний адміністративний позов.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно акту розслідування нещасного випадку від 19.04.2005 року та акту про нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом від 19.04.2005 року вбачається, що 29 жовтня 1985 року з ОСОБА_1 , який працював старшим контролером-ревізором у фінансовому управлінні Славутської РДА, стався нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Згідно довідки серії МСЕ № 068093 від 07.12.2005 року, при повторному огляді ОСОБА_1 , встановлено другу групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва довічно.

Як вбачається з довідки серії 2-18 АИ № 054613 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 07.12.2005 року, Хмельницькою міжрайонною травматолого - офтальмологічною медико - соціально комісією ОСОБА_1 , встановлено ступінь втрати професійної працездатності 35% довічно, у зв`язку з виробничою травмою від 29.10.1985 року. В даній довідці зазначено, що позивач потребує додаткові види допомоги - палиця, санаторно-курортне лікування опорно-рухового апарату.

Згідно витягу з акта огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ № 124407 від 14.02.2008 року, в результаті переогляду ОСОБА_1 з 14.02.2008 року встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання довічно.

Як вбачається з листів комунального закладу обласної ради "Хмельницький обласний центр медико -соціальної експертизи" № 412 від 20.09.2012 року, № 360 від 24.09.2014 року, ОСОБА_1 , рішенням Хмельницької травматолого - офтальмологічної МР МСЕК від 07.12.2005 року визнаний інвалідом ІІ групи "трудове каліцтво" та встановлено 35% втрати професійної працездатності. 14.02.2008 року позивач оглядався Хмельницькою обласною МСЕК по питанню зміни категорії інвалідності (за власним бажанням) з "трудового каліцтва" на "загальне захворювання". За результатами огляду була підтверджена ІІ група інвалідності та встановлена категорія інвалідності "загальне захворювання" довічно. Також було підтверджено 35 % втрати професійної працездатності.

Позивач в 2015 році звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області із зверненням, в якому просив забезпечити його санаторно-курортним лікуванням.

Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області № 80 від 25.03.2015 року позивачу було відмовлено у наданні путівки на санаторно-курортне лікування опорно-рухового апарату.

В обгрунтування відмови відповідач зазначив, що позивач за власним бажанням з 14.02.2008 року змінив категорію інвалідності з групи інвалідності "трудового каліцтва" на "інвалідність загального захворювання" відповідно до Інструкції про встановлення груп інвалідності, що підтверджується листом Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 412 від 20.09.2012 року, тому відділення Фонду немає правових підстав для надання позивачу санаторно-курортного лікування.

Також зазначено, що залишаючись потерпілим на виробництві, позивач являється інвалідом ІІ групи загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК № 124407 від 14.02.2018 року.

Змінивши категорію інвалідності позивач не підпадає під дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року № 1105-XIV в редакції від 01.01.2015 року в частині забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а підпадає під дію Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Вказано, що відповідно до цього Закону за наявності медичних показань інваліди мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Порядок та умови забезпечення інвалідів санаторно-курортними путівками визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктом 9 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 22.02.2006 року, визначено, що органи соціального захисту населення забезпечують відповідно до цього Порядку безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості, зокрема осіб з інвалідністю загального захворювання та осіб з інвалідністю з дитинства забезпечують путівками строком на 18-21 день в порядку черговості.

Враховуючи викладене позивачу рекомендовано звернутись для отримання путівки з заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області.

Позивач не погодившись із даною відмовою звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, що діяла з 01.01.2015 року і на момент виникнення спірних правовідносин), потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 49 від 31.10.2007 року (далі - Положення), це Положення визначає механізм забезпечення виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннями в районах та містах обласного значення потерпілих, які стали інвалідами (далі-потерпілі) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, санаторно-курортним лікуванням.

Згідно пунктів 2.6, 2.2, 2.5 Положення, потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме: інваліди I групи щороку; інваліди II групи один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації; інваліди III групи один раз на три роки, один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації.

Підставою для забезпечення потерпілих санаторно-курортним лікуванням є документи, зазначені в пункті 2.5 цього Положення, та висновок медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), індивідуальна програма реабілітації інваліда (у разі наявності). Для взяття на облік для санаторно-курортного лікування потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів такі документи: заяву за встановленою формою (додаток 1); висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні; медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о.; індивідуальну програму реабілітації (у разі наявності).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана інвалідом однієї групи і лише з однієї причини.

Суд зазначає, що та обставина, що 14.02.2008 року, за згодою позивача, йому змінено категорію (причину) інвалідності та встановлено, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання, не встановлює втрати права позивача на отримання додаткових видів допомоги, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зокрема, санаторно-курортного лікування, яке надається потерпілим, які стали інвалідами унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки акт про нещасний випадок на виробництві, та акт розслідування нещасного випадку від 19.04.2005 року не скасовані, позивач перебуває на обліку у відповідача, продовжує отримувати страхові виплати від Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, та до 2012 року забезпечувався відповідачем путівками на санаторно-курортне лікування.

Також суд зазначає, що згідно рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва, акт огляду МСЕК № 1967 від 07 грудня 2005 року, на підставі якого видано довідку про потребу ОСОБА_1 , у санаторно-курортному лікуванні, не скасовувалися, і є чинними.

Водночас суд зазначає, що позивач, як інвалід ІІ групи внаслідок загального захворювання, також має право на додаткові види допомоги передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Порядок та умови забезпечення інвалідів санаторно-курортними путівками визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно пунктів 2, 3, 5, 9 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 22.02.2006 року (далі - Порядок), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських рад забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів інвалідів усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінсоцполітики.

Особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, повинні за зареєстрованим місцем проживання перебувати на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування.

Осіб, інвалідність яких пов`язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, забезпечує путівками Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.

Путівки видаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається заява та медична довідка закладу охорони здоров`я за формою N 070/о.

Інваліди загального захворювання та інваліди з дитинства забезпечуються путівками строком на 18-21 день в порядку черговості.

З пояснень представників сторін судом встановлено, що обстеження МСЕК на предмет санаторно-курортного лікування за Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" позивач не проходив, хоча мав на та не право.

Згідно пункту 2.3 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 49 від 31.10.2007 року якщо потерпілий одночасно має право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та іншими нормативно-правовими актами, йому надається право вибору за однією з підстав.

Списки потерпілих, які мають право на санаторно-курортне лікування за іншими актами чинного законодавства, двічі на рік письмово звіряються з установами та організаціями, до компетенції яких належить забезпечення осіб санаторно-курортним лікуванням.

З врахуванням викладеного суд вважає, що позивач правомірно звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області із заявою щодо забезпечення його санаторно-курортним лікуванням, а відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області протиправно листом № 80 від 25.03.2015 року відмовило позивачу у забезпеченні санаторно-куротним лікуванням, тому суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі Хмельницької області, викладену в листі № 80 від 25.03.2015 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у забезпеченні санаторно-курортним лікуванням.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 липня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (вул. Проскурівська, 18, Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 41316723)

Головуючий суддя В.К. Блонський