Ухвала суду № 83212908, 24.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003735

У Х В А Л А

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

24 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Клименко О.М., розглянувши в письмовому порядку заяву представника позивача про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.003735 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бор-Торг» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бор-Торг» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №3255 від 29.05.2019 року начальника Головного управління ДФС у Львівській області Кондро І.В. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Бор-Торг» (код ЄДРПОУ 41379088) з урахуванням наказу №4263 від 17.07.2019 року ГУ ДФС у Львівській області про поновлення перевірки ТОВ «Бор-Торг» призначеної наказом №3255 від 29.05.2019 року.

Одночасно із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію наказу №3255 від 29.05.2019 року начальника Головного управління ДФС у Львівській області Кондро І.В. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Бор-Торг» (код ЄДРПОУ 41379088) з урахуванням наказу №4263 від 17.07.2019 року ГУ ДФС у Львівській області про поновлення перевірки ТОВ «Бор-Торг» призначеної наказом №3255 від 29.05.2019 року – до набрання законної сили рішенням у справі;

- заборонити відповідачу ГУ ДФС у Львівській області вчиняти дії на виконання наказу №3255 від 29.05.2019 року про проведення планової документальної перевірки ТОВ «Бор-Торг» (код ЄДРПОУ 41379088).

Подана заява обґрунтована тим, що наказом №3255 від 29.05.2019 року начальника Головного управління ДФС у Львівській області Кондро І.В. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Бор-Торг» призначено перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС з 19 червня 2019 року тривалістю 10 робочих днів. На думку позивача, існують очевидні ознаки протиправності наказу №3256 від 29.05.2019 року, оскільки встановлено, що ТОВ «Бор-Торг» станом на 22 грудня 2018 року було включено в план графік проведення документальних перевірок платників податків на жовтень 2019 року, однак відповідно до коригованого плану графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік, який опублікований 12.06.2019 року на офіційному веб-сайті ДФС України в Розділі 1 плану-графіку «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» зазначено про включення ТОВ «Бор-Торг» до плану графіку перевірок на червень 2019 року.

Позивач вважає, що Податковим Кодексом України не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану графіка проведення перевірок, а відповідачем у своїх відповідях на адвокатські запити не надано документів, які доводили б необхідність коригування плану графіку з відповідним обґрунтуванням підстав включення платника податків до такого графіка.

Зазначає, що оскільки на момент прийняття наказу №3255 від 29.05.2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки у відповідача не існувало плану графіка на 2019 рік, до якої було б включено ТОВ «Бор-Торг» з терміном перевірки – червень 2019 року, позивач заперечує законність такої перевірки у зв`язку з відсутністю в контролюючого органу правових підстав для її проведення.

Також позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову йому буде завдано значної шкоди, адже до завершення розгляду справи відповідач зможе провести планову перевірку ТОВ «Бор-Торг» на підставі незаконного та протиправного наказу, у зв`язку з чим буде здійснено необґрунтоване коригування задекларованого податкового кредиту позивача, нарахування податкових зобов`язань контрагентам підприємства на підставі податкових повідомлень-рішень, які позивач буде змушений оскаржувати, що також завдасть матеріальних витрат, а для відновлення попереднього становища необхідно буде докласти значних зусиль.

Із урахуванням наведеного просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

При вирішенні даної заяви суд враховує наступне.

Згідно з ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Аналіз наведених норм вказує, що забезпечення адміністративного позову — це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд, оцінивши доводи представника позивача про необхідність забезпечення позову, зазначає наступне.

Предметом розгляду у даній справі є наказ №3255 від 29.05.2019 року виданий начальником Головного управління ДФС у Львівській області Кондро І.В. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Бор-Торг» (код ЄДРПОУ 41379088) з урахуванням наказу №4263 від 17.07.2019 року ГУ ДФС у Львівській області про поновлення перевірки ТОВ «Бор-Торг».

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач покликається лише на очевидну протиправність спірного наказу, однак суд зазначає, що встановлення правомірності/неправомірності оскаржуваного наказу та його оцінка можливі лише за наслідками судового розгляду справи по суті та з урахуванням, зокрема, положень частини другої статті 2 КАС України.

Тому судом не встановлено підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Щодо наведених у заяві про забезпечення позову доводів позивача, що без вжиття заходів забезпечення позову йому буде завдано значної шкоди, адже до завершення розгляду справи відповідач зможе провести планову перевірку ТОВ «Бор-Торг» на підставі незаконного та протиправного наказу, у зв`язку з чим буде здійснено необґрунтоване коригування задекларованого податкового кредиту позивача, нарахування податкових зобов`язань контрагентам підприємства на підставі податкових повідомлень-рішень, які позивач буде змушений оскаржувати, що також завдасть матеріальних витрат, а для відновлення попереднього становища необхідно буде докласти значних зусиль, суд зазначає, що такі твердження позивача є лише припущеннями, жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам та інтересам, яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі його прийняття на користь позивача останнім не надано.

За таких обставин та, з огляду на імперативні приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №3255 від 29.05.2019 року начальника Головного управління ДФС у Львівській області Кондро І.В. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Бор-Торг» (код ЄДРПОУ 41379088) з урахуванням наказу №4263 від 17.07.2019 року ГУ ДФС у Львівській області про поновлення перевірки ТОВ «Бор-Торг» призначеної наказом №3255 від 29.05.2019 року – до набрання законної сили рішенням у справі та заборони відповідачу - ГУ ДФС у Львівській області вчиняти дії на виконання наказу №3255 від 29.05.2019 року про проведення планової документальної перевірки ТОВ «Бор-Торг» (код ЄДРПОУ 41379088) - слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 23.07.2019 року - відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 24.07.2019 року.

Суддя Клименко О.М.