Рішення № 83212569, 18.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. справа № 809/1078/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Біньковської Н.В.,

суддів: Микитюка Р.В., Григорука О.Б.;

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Стельмах Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Ухвалою суду від 19.06.2019 відкрито провадження про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2019 розгляд вказаної заяви призначено до судового розгляду у складі колегії суддів та замінено відповідача Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Заява про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 за № 1-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Заявник зазначає, що оскільки вказане рішення Конституційного Суду України є остаточним, у нього наявне гарантоване законодавством право на перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня відповідного року, згідно ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на адресу суду надано відзив, згідно якого заперечує щодо задоволення заяви. Зазначає, що фактично в результаті ухвалення Конституційним Судом України рішення, змінено положення ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Звертає увагу, що рішення не містить положень щодо порядку його виконання. Вважає, що оскільки Пенсійний Фонд України листом від 06.05.2019 звернувся до Міністерства соціальної політики України з питань набуття відповідними особами права на обчислення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.59 зазначеного Закону заява про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду є передчасною. Звертає увагу, що під час розгляду справи в суді правове регулювання було іншим, управління діяло в межах правового поля і керувалось чинним положеннями законодавства.

Заявник подав суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач у своїх припущеннях протиправно робить застереження Конституційному Суду України, а твердження відповідача про відсутність у рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 порядку його виконання є безпідставними.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали подану заяву, просять задовольнити із зазначених у ній підстав, скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у зв`язку із виключними обставинами.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечила з підстав, зазначених у відзиві. Просить у задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши подану заяву, додані до неї матеріали, інші надані суду по суті її розгляду заяви, матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії зі статусом інваліда війни, що підтверджується копіями посвідчень серії НОМЕР_1 , виданого 28.08.2012, та серії НОМЕР_2 виданого 29.10.2012 Управлінням праці та соціального захисту населення Снятинської РДА.

01.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017, а також виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією із 01.10.2017 до моменту належного перерахунку.

11.06.2018 Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом № 89/С-15 повідомило позивача, що згідно матеріалів пенсійної справи підстав для проведення перерахунку відповідно до статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» немає. Норми статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюються на осіб, які мали статус військовослужбовця.

Вважаючи відмову Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, позивач звернувся до суду та просив: визнати відмову у перерахунку пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 протиправною; зобов`язати відповідача невідкладно перерахувати та виплачувати пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017, позивачу, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії зі статусом інваліда війни із 01 жовтня 2017, із врахуванням виплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Підставою для відмови в задоволенні позову позивача були висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відповідно до довідки Територіального управління МНС України в Івано-Франківській області за №205 від 20.08.2012 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 18.07.1986 по 03.09.1986, проте строкову службу позивач проходив в рядах Радянської армії з 03.11.1974 по 13.11.1976, а отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 18.07.1986 по 03.09.1986 позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а був призваний на військові збори. Таким чином, суд першої інстанції встановив, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби. А тому, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

25.04.2019 рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, вимога частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи лише під час проходження дійсної строкової служби, втратила чинність з 25.04.2019.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

В примітці до вказаної статті зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

У період перебування позивача на військових зборах діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII "Про загальний військовий обов`язок". Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов`язаними.

Таким чином, суд вважає, що з 25.04.2019 особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, будучи військовослужбовцями під час проходження військових зборів, і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, має бути здійснений перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за умови, якщо такі особи висловили бажання про таке обчислення пенсії.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідно до частини 1 пункту 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 є виключною обставиною для перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №809/1078/18.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 в цій справі встановлено, що позивач в період з 03.11.1974 по 13.11.1976 проходив строкову військову службу в Радянській армії. В період з 18.07.1986 по 03.09.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і у цей період не перебував на дійсній строковій службі, а був призваний на військові збори. Вказані обставини встановлені і не заперечувалися сторонами. 01.06.2018 позивач подав до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України заяву про перерахунок пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017.

Враховуючи зазначені обставини, рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019, з 25.04.2019 позивачу як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження військових зборів як військовослужбовцем, і внаслідок цього стала особою з інвалідністю, враховуючи висловлене позивачем заявою від 01.06.2018 бажання щодо обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, має бути здійснений перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що право позивача на перерахунок пенсії виникло лише з 25.04.2019, а тому дії Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії, оформлені листом від 11.06.2018 за №89/С-15, є правомірними.

Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, підлягає скасуванню, що є наслідком для ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

Суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 25.04.2019 у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно висловлених позивачем у заяві про перегляд рішення суду від 25.07.2018 за виключними обставинами тверджень про відмову від позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними при перерахунку пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2018 відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 та зміну позовної вимоги, викладеної у пункті 2 прохальної частини позову суд зазначає, що не заперечує диспозитивне право позивача щодо відмови від позову, передбачене статтями 47, 189 КАС України, в той же час звертає увагу позивача на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості зміни позовних вимог під час перегляду судового рішення за виключними обставинами, чи можливості прийняття судом заявленої позивачем відмови від попередньо заявлених позовних вимог. При цьому суд звертає увагу, що вимогу стосовно визнання протиправними дій відповідача позивачем підтримано у відповіді на відзив.

Суд вказує, що в силу норм частини 5 статті 361 КАС України переглядає судове рішення у зв`язку з виключною обставиною, якою є встановлена Конституційним Судом України неконституційність окремого положення закону, тому суд саме в цих межах здійснює перегляд судового рішення, окрім цього, суд вказує на виключні повноваження, визначені суду при перегляді судових рішень за виключними обставинами, передбачені статтею 369 КАС України.

Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки судом не присуджено до стягнення конкретної суми пенсії.

Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, - задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі № 809/1078/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) пенсію з 25.04.2019 у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: /підпис/ Біньковська Н.В.

суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

суддя /підпис/ Григорук О.Б .

Рішення складене в повному обсязі 23.07.2019.