Ухвала суду № 83212567, 24.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"24" липня 2019 р. справа № 300/1542/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Німак Микола Ярославович до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2019/000085/2 від 31.01.2019, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), 19.07.2019 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2019/000085/2 від 31.01.2019.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчаючи позовну заяву та додані до неї матеріали суддею встановлено таке.

У відповідності до вимог частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем не долучено до позовної заяви документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, визначених законом.

Судові витрати, за змістом частин 1 та 2 статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон №3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону №3674-VI).

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 за №2629-VIII, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1 921,00 гривня.

Із змісту позовних вимог слідує, що ОСОБА_1 просить прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2019/000085/2 від 31.01.2019, прийняте Івано-Франківською митницею ДФС.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Суддя зазначає, що рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, наслідком чого є необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.

Зважаючи на вказане, на переконання судді, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2019/000085/2 від 31.01.2019 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведена позовна вимога за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.

Така позиція судді відповідає висновку Верховного Суду в ухвалі від 04.12.2018 по справі №815/913/18 (К/9901/63097/18).

Стосовно розміру судового збору за подання позивачем до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суддя вважає за необхідне зазначити.

Так, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 коментованого Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1 %.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок судді відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі №826/5126/18 (К9901/983/19).

Згідно зі змістом матеріалів позовної заяви, митна вартість товару, визначена позивачем складає 118 956,71 гривень (3 750,00EUR х 31,72179 гривень за 1EUR), а визначена відповідачем - 181 652,24 гривень (5 700,00EUR х 31,86881500 гривень за 1EUR), відтак різниця показників митної вартості товару становить 62 695,53 гривень (181 652,24 - 118 956,71).

З огляду на вказаний розрахунок, один відсоток ціни позову складає 626,95 гривень.

Таким чином, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру в розмірі 768,40 гривень.

Поряд з вказаним вище суддя відзначає, що у відповідності до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно зі змістом статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Разом з цим, положеннями статті 1312 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 161 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Предметом даної позовної заяви є оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, та не охоплюється приписами частини четвертої статті 1312 Конституції України.

Разом з цим, згідно зі змістом частини 6 статті 12 КАС України, адміністративна справа, предметом розгляду якої є оскарження рішень митного органу, не належить до справ незначної складності.

Виходячи із наведеного, та у відповідності до положень підпункту 11 пункту 161 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, починаючи з 01.01.2019 представництво, зокрема, фізичних осіб у судах першої інстанції здійснюється виключно прокурорами та адвокатами.

Частиною 4 статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з частиною 2 цієї ж статті КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Тобто, повноваження адвоката як представника, в тому числі щодо підписання позовної заяви від імені клієнта чи довірителя, підтверджуються виключно нотаріально посвідченою довіреністю або ордером.

Натомість, до позовної заяви, на підтвердження повноважень представника позивача долучено лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №831 від 30.12.2011 і копію договору про надання правової допомоги №018/19 від 02.02.2019.

При цьому, до матеріалів позовної заяви не подано ні ордеру, ні нотаріально посвідченої довіреності.

Будь-яких документів на підтвердження того, що представник позивача (адвокат Німак Микола Ярославович), який в силу виданого ним (адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням) ордеру або на його ім`я нотаріально посвідченої довіреності, і засвідчують повноваження адвокат на надання правової допомоги в суді, до матеріалів позовної заяви не долучено.

Суддя зазначає, що з огляду на вищенаведені положення Конституції України та КАС України, ОСОБА_2 не підтвердив повноваження належного представника, уповноваженого на представництво у суді інтересів позивача - ОСОБА_1 .

Вказані обставини свідчать про недотримання позивачем вимог, встановлених частиною 2 статті 160 КАС України

Зважаючи на таке, позовну заяву подано без додержання вимог частини 2 статті 160 та частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 коментованого Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 2 статті 160 та частиною 3 статті 161 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Німак Микола Ярославович, до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2019/000085/2 від 31.01.2019, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 2 статті 160 та частиною 3 статті 161 КАС України:

3.1. Необхідно надати до позовної заяви:

- квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору в розмірі 768,40 гривень;

- ордер або нотаріально посвідчену довіреність на підтвердження повноваження адвоката як представника, в тому числі щодо підписання позовної заяви від імені клієнта чи довірителя.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.