Ухвала суду № 83209873, 19.07.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/2546/19

Провадження №2-з/0203/65/2019

УХВАЛА

19 липня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви,

у с т а н о в и в:

1. 17 липня 2019 року заявник до подання позову звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів. Подану заяву заявник обґрунтував тим, що він планує звернутися до суду з позовом до АТ «Банк Кредит Дніпро», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В.М. про визнання неправомірними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (паркувальні місця). Для належного доказування факту порушення нотаріусом процедури реєстрації права власності заявникові необхідні копії документів, що були подані останньому для реєстрації права власності на спірне майно за АТ «Банк Кредит Дніпро», які він і просить витребувати від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В.М.

2. Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заява не підлягають задоволенню з таких підстав.

3. Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

4. Згідно з частинами 5, 6, 11 статті 118 ЦПК за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

5. Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що заява про забезпечення доказів як до подання позову, так і після цього, підлягає задоволенню винятково в разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

6. Між тим, подана заява взагалі не містить відповідних доводів щодо наявності для заявника будь-яких ризиків втрати засобів доказування або утруднення їх подання у майбутньому.

7. З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення поданої у справі заяви.

8. Керуючись статтями 116, 118, 258 – 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя М.О. Католікян