Рішення № 83204204, 23.04.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2019 р. Справа № 903/68/18

Господарський суд Волинської області у складі: головуючої судді Слободян О.Г., суддів Костюк С.В., Дям`як В.М.,

за участю секретаря судового засідання Хвищук Н.В.,

представників позивача: Кондратюка В.В., Носовського А.Г.

представника відповідача: Кушнірука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фірми "InterTrade" (Інтер Трейд)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Брума”

про визнання договорів недійсними

встановив: 05.02.2018р. позивач - фірма "InterTrade" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ТОВ "Брума", в якому просить визнати недійсними договори від 10.01.2014р. та від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 р., укладені між Фірмою “Naumann-Mashinenen & Paletten” (“Науман-Машини і Палети”), правонаступником якої є фірма "InterTrade", м. Хейльбронн та ТОВ “Брума”, с. Доротище Ковельського району. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позов обґрунтований відсутністю в договорах від 10.01.2014р. та від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р. волевиявлення фірми “Науман-Машини і Палети”, що є підставою для визнання цих договорів недійсними.

Позивач зазначає, що представник Фірми “Naumann-Mashinenen & Paletten” (“Науман-Машини і Палети”) Науманн- ОСОБА_1 .Г. не підписував таких договорів. Зміст договорів від 10.01.2014р. та від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р. керівнику Фірми «Науман-Машини і Палети» і факт їх існування до першого їх пред`явлення були не відомі, жодні переговори щодо їх укладення з ним не проводились, договорів з таким змістом керівник позивача не укладав і не підписував ніяким способом.

На думку позивача, договори є підробленими шляхом внесення тексту із змістом умов договорів до аркушів, на яких раніше були нанесені реквізити сторін, призначених для специфікацій до Контракту.

Вказує, що під час розгляду арбітражним судом Промислової палати регіону Хайльбронн- Франкен (ФРН) спору між Фірмою «Науман-Машини і Палети» і ТОВ «Брума» щодо виконання контракту №01 від 06.02.2012 року про співпрацю, стороною відповідача, в листі адресованому арбітражному суду від 13.11.2016 року, було заявлено про наявність Договорів від 10.01.2014 року та від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року. Про це зазначено арбітражним судом Промислової палати регіону Хайльбронн-Франкен (ФРН) в остаточному рішенні від 26.11.2016 року (п.61 рішення). Однак самих Договорів від 10.01.2014 року та від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року арбітражному суду відповідач не надіслав.

Лише під час розгляду Ковельським міськрайонним судом клопотання Фірми «Науман-Машини і Палети» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в січні - лютому 2016 року, товариством «Брума» суду було представлено письмовий Договір від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року.

Договір від 10.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р. було вилучено слідчим лише 27.03.2015 року в ході розслідування кримінального провадження №12014030110000774 від 29.08.2014 року за ст. 191 4.1, ч.1 ст.358, ч.2 ст. 382 КК України.

Оригінали цих Договорів про внесення змін знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12014030110000774 за ст. 191 ч.1, ч.1 ст.358, ч.2 ст. 382 КК України, яке розслідується СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області.

Ухвалою суду від 09.02.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь позивача відповідач зазначає, що позивач не довів фактів відсутності волевиявлення фірми “Науман машини та палети” на укладення оскаржуваних договорів, а з позовних вимог не вбачається порушень чинного законодавства при укладенні таких договорів, тому просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує, що твердження ОСОБА_2 про те, що він не підписував оскаржуваних договорів спростовується висновком експерта № 598 від 24.12.2015р. про результати проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно якої підписи на Договорі від 11.01.2014р. виконані ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Така обставина, як невилучення документа слідчим згідно ухвали Луцького міськрайонного суду від 16.03.2015р. у відповідача, не є підставою для визнання договору недійсним. Також використання позивачем старої адреси після її зміни, не свідчить про недійсність оспорюваних договорів.

Відповідач зазначає, що 10.01.2014р., коли ОСОБА_2 перебував в Україні, був підписаний оскаржуваний договір про внесення змін та доповнень до контракту № 01 від 02.06.2012р. На наступний день ОСОБА_2 дійсно виїхав за межі України, проте в режимі телефонного зв`язку запропонував укласти ще договір від 11.01.2014р. Він особисто склав його текст і надіслав на електронну пошту товариства «Брума». Директор погодив усі умови і по телефону була досягнута згода на підписання такого договору. Водночас, через певний період ОСОБА_2 повернувся до України і передав свій, уже підписаний примірник договору директору ТОВ «Брума», який також скріприв його підписом та печаткою. Про той факт, що договір датований 11.01.2014р. ОСОБА_2 запевнив усіх, що все буде добре, адже він особисто підписав цей договір, а відтак договір набув юридичної сили.

Крім того, посилання позивача на висновок експерта про підробку відповідачем протоколів загальних зборів, не відображає реальних обставин та правовідносин, які склались між сторонами спору. На спростування доводів про можливість підробки зазначає, що вказаний висновок проведений щодо неналежного документа, який не створював для сторін прав та обов`язків.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано заяву про застосування строків позовної давності, в якій відповідач заявляє про застосування строків позовної давності до вимог фірми “Інтер Трейд” та просить суд відмовити в позові.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що навіть на час розгляду справи арбітражним судом Промислової палати регіону Хайльбронн-Франкен (ФРН) позивач не міг ознайомитись із текстом оспорюваних договорів від 10.01.2014р. та від 11.01.2014р.

Лише в січні 2016 року, під час розгляду Ковельським міськрайонним судом клопотання Фірми «Науман-Машини і Палети» про надання дозволу на примусове виконання проміжного рішення іноземного суду від 13.07.2015р., позивач міг знати про наявність Договору від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року і з цього часу почався перебіг строку позовної давності за вимогою про визнання цього договору недійсним.

Договір від 10.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року вилучено слідчим 27.03.2015 року, а знати про його наявність та ознайомитись з ним позивач міг лише в березні 2016 року, а тому щодо вимог про визнання недійсним цього Договору перебіг строку позовної давності розпочався в березні 2016 року.

Після винесення слідчим першої постанови від 29.02.2016 року про закриття кримінального провадження №12014030110000774 та оскарження цієї постанови представник позивача зміг ознайомитись із матеріалами кримінального провадження і з наявними в них Договорами від 10.01.2014 року і від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року.

Відтак заява про застосування строку позовної давності до вирішення даного спору до задоволення не підлягає.

Також позивач вказує, що наведені у відзиві обставини не відповідають дійсності та просить суд врахувати наведене у відповіді при вирішенні спору.

Ухвалою суду від 22.03.2018р. продовжено строк підготовчого провадження до 10.05.2018р.

Також, ухвалою суду від 22.03.2018р. про витребування доказів, витребувано у СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області оригінали оспорюваних договорів (матеріали кримінального провадження №12014030110000774 за ст. 191 ч.1, ч. 1 ст. 358, ч.2 ст. 382 КК України).

Ухвалою суду від 26.04.2018р. було призначено судово-технічну експертизу документів, а саме: договору від 10.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту №01 від 06.02.2012р. та договору від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту №01 від 06.02.2012р.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату експертизи покладено на позивача - Фірму "InterTrade". На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи виконано текст умов Договору від 10.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, який розпочинається словами: “Договор о внесении изменений и дополнений к Контракту №01 от 06.02.2012р. г. Ковель 10.01.2014р. ООО “Брума” в лице, директора общества ОСОБА_4 . с одной стороны ....” і закінчується словами: “ .... Все предшествующие поправки контракта, в т.ч. подписаные предидущим директором общества “Брума” ОСОБА_5 считаются недействительными и отменяются.” шляхом його додрукування (внесення) до вже існуючого тексту з реквізитами сторін договору?

2) Чи виготовлено текст Договору від 10.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, який розпочинається словами: “Договор о внесении изменений и дополнений к Контракту №01 от 06.02.2012р. г. Ковель 10.01.2014р. ООО “Брума” в лице, директора общества ОСОБА_4 . с одной стороны ....” і закінчується словами: “ .... Все предшествующие поправки контракта, в т.ч. подписаные предидущим директором общества “Брума” ОСОБА_5 считаются недействительными и отменяются.” та інша частина тексту договору з реквізитами сторін на одному або двох різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?

3) Чи виготовлено (виконано) частини (фрагменти) тексту Договору від 10.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, який розпочинається словами: “Договор о внесении изменений и дополнений к Контракту №01 от 06.02.2012р. г. Ковель 10.01.2014р. ООО “Брума” в лице, директора общества ОСОБА_4 . с одной стороны ....”і закінчується словами: “ .... Все предшествующие поправки контракта, в т.ч. подписаные предидущим директором общества “Брума” ОСОБА_5 считаются недействительными и отменяются.” та інша частина тексту договору з реквізитами сторін різною фарбою, у різний час, та в час яким датовано цей Договір?

Яка частина договору від 10.01.2014р. про внесення змін та доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р. (основний текст чи реквізити сторін) надрукована раніше?

4) Чи виконано текст умов Договору від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, який розпочинається словами: “Договор о внесении изменений и дополнений к Контракту №01 от 06.02.2012г. г. Ковель 11.01.2014 ООО “Брума” в лице директора общества ОСОБА_4 . с одной стороны ....” і закінчується словами: “...Торгово-промышленной палате Украины в соотвествии с регламентом коммерческого арбитража, решение которого обязательны и окончательны для обеих сторон” шляхом його додрукування (внесення) до вже існуючого тексту з реквізитами сторін договору?

5) Чи виготовлено текст умов Договору від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, який розпочинається словами: “Договор о внесении изменений и дополнений к Контракту №01 от 06.02.2012г. г.Ковель 11.01.2014 ООО “Брума” в лице директора общества ОСОБА_4 . с одной стороны ....” і закінчується словами: “...Торгово-промышленной палате Украины в соотвествии с регламентом коммерческого арбитража, решение которого обязательны и окончательны для обеих сторон.” та інша частина тексту договору з реквізитами сторін на одному або двох різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?

6) Чи виготовлено (виконано) частини (фрагменти) тексту умов Договору від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, який розпочинається словами: “Договор о внесении изменений и дополнений к Контракту №01 от 06.02.2012г. г.Ковель 11.01.2014 ООО “Брума” в лице директора общества ОСОБА_4 . с одной стороны ....” і закінчується словами: “...Торгово-промышленной палате Украины в соотвествии с регламентом коммерческого арбитража, решение которого обязательны и окончательны для обеих сторон.” та інша частина тексту договору з реквізитами сторін різною фарбою, у різний час, та в час яким датовано цей договір?

Яка частина договору від 11.01.2014р. про внесення змін та доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р. (основний текст чи реквізити сторін) надрукована раніше?

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

19.06.2018р. на адресу суду надійшов лист заступника директора Київського НДІСЕ Голікової Т.Д. від, 11.06.2018р. №9138/18-34 Про направлення клопотання експертів, в якому повідомлено суд, що згідно ухвали суду від 26.04.2018р. в інституті заведено експертні провадження №9138/18-34 (в частині технічного дослідження матеріалів документів) та №9139/18-33/9849/9850/18-33 (в частині технічного дослідження реквізитів документів). У зв`язку із значною поточною завантаженістю фахівців інституту та у зв`язку з тим, що призначена експертиза по суті є комплексною і потребує поетапного дослідження з декількох судово-експертних спеціальностей, призначена експертиза може бути виконана у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.

Також до листа додано клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому вони просять суд надати дозвіл на вирізання знаків друкованого тексту у досліджуваних документах, оскільки вирішення питань ухвали суду в частині дослідження матеріалів документів - із встановлення родової належності фарбової речовини друкованого тексту (тонеру) у досліджуваних документах потребує вирізання по 10-15 знаків друкованого тексту в різних частинах (фрагментах) обох досліджуваних договорів, а саме: основного тексту та реквізитів. Зазначають, що вирізані знаки друкованого тексту будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, що не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження. Вирізання проводиться після попереднього збереження зовнішнього виду документів на електрофотографічних копіях, які додаються до висновку експерта.

15.06.2018р. та 19.06.2018р. Господарським судом Волинської області було направлено листи Слідчому відділу Ковельського ВП ГУНП у Волинській області з проханням надати відповідь щодо погодження умов проведення судово-технічної експертизи реквізитів документів №9139/18-33/9849/9850/18-33 та судово-технічної експертизи матеріалів документів №9138/118-34.

27.06.2018р. на адресу суду надійшов лист – відповідь ст.слідчого СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Сметюх Н.П., в якому він повідомляє, що у задоволенні клопотання судових експертів щодо здійснення вирізання знаків друкованого тексту у досліджуваних документах категорично заперечує, оскільки дані документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014030110000774 від 29.08.2014р. та не заперечує у задоволенні клопотання судових експертів про надання дозволу на застосування методу вологого копіювання під час проведення судово-технічної експертизи за умови гарантування збереження кількості досліджуваного матеріалу, незмінності штрихів, унеможливлення змін у його складі, кольорі і т.д.

Ухвалою суду від 09.07.2018р. провадження у справі №903/68/18 поновлено та призначено розгляд клопотань судових експертів на 19.07.2017р.

Ухвалою суду від 19.07.2018р. погоджено умови проведення судово-технічної експертизи документів №9139/18-33/9849/9850/18-33 у справі №903/68/18; скеровано позивачу Фірмі "InterTrade" копію рахунку №13853 від 04.06.2018р. на оплату експертизи на суму 8008грн.; в задоволенні клопотання судових експертів Київського НДІСЕ (супровідний лист від 11.06.2018р.) щодо надання необхідних матеріалів (погодження умов) для проведення судово-технічної експертизи матеріалів документів №9138/18-34 - відмовлено; провадження у справі на час проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.04.2018р. до одержання експертного висновку зупинено.

04.03.2019р. на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №9139/18-33/9849/98/50/18-33 від 25.02.2019р. у справі №903/68-18.

Ухвалою суду від 06.03.2019р. поновлено провадження у справі та призначено колегіальний розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 07.03.2019р. прийнято справу до розгляду в колегіальному складі суду зі стадії підготовчого провадження та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 18.03.2019р.

Ухвалою суду від 20.03.2019р. підготовче засідання призначено на "04" квітня 2019р.

Ухвалою суду від 04.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "17" квітня 2019 р.

В судовому засіданні 17.04.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги; представник відповідача заперечив проти позову.

17.04.2019р., з урахуванням закінчення робочого дня, за згодою представників сторін було оголошено перерву до 23.04.2019р. відповідно до ч.ч.2, 3 ст.216 ГПК України, про що повідомлено останніх під розписку.

23.04.2019р. представник позивача подав клопотання (вх.№01-57/4724/19) про приєднання доказів.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про залишення клопотання без розгляду та про неприйняття до розгляду поданих доказів.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч.ч.2, 8 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на те, що клопотання про долучення доказів та пояснення ТОВ Фірми "InterTrade" подано з порушенням вимог ст.80 ГПК України та без визнаних судом поважних причин неподання таких доказів у підготовчому провадженні, суд залишає таке клопотання без розгляду.

Керівник Фірми "InterTrade" - Носовський А.Г. у судовому засіданні 23.04.19 підтвердив, що він особисто не підписував такі тексти додаткових договорів від 10.01.2014р. та 11.01.2014р. Зазначив, що зміст оспорюваних договорів і факт їх існування до першого пред`явлення йому були не відомі, жодні переговори щодо їх укладення з ним не проводились та договорів з таким змістом керівник позивача не укладав і не підписував ніяким способом. Пояснив, що бланки з реквізитами сторін, підписами та печатками передбачалися для виготовлення специфікацій до укладеного контракту. Проте відповідач використав такі бланки для виготовлення оспорюваних договорів, всупереч волевиявлення позивача. Також, зазначив, що відповідач неодноразово здійснював підробку документів, а саме протоколів загальних зборів, договорів, намагаючись привласнити майно позивача, що підтверджується рішеннями судів України у корпоративних спорах у справах №903/1074/14 від 11.12.2014р. та №903/1059/15 від 11.11.2015р. Просив задоволити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в позові, зазначивши в судовому засіданні, що ніякими нормативними актами не передбачено виготовлення сторінок документів на одному приладі. Крім того, ОСОБА_2 особисто склав текст договору і надіслав на електронну пошту ТОВ "Брума", а через певний період передав свій уже підписаний примірник договору директору товариства, який також скріпив його підписом та печаткою.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Фірма "InterTrade" («ІнтерТрейд») зареєстрована відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччини і знаходиться за адресою Унтерландштрассе,7 м.Хейльбронн (ФРН) та є правонаступником фірми "Naumann-Mashinenen & Paletten" (“Науман-Машини і Палети”) внаслідок зміни назви останньої, що підтверджується повідомленням про реєстрацію фірми від 02.01.2017р. (а.с.10-12).

06.02.2012р. між позивачем - фірмою «Науман-Машини і Палети» (Інвестор) та відповідачем - ТОВ «Брума» (Виробник) було укладено контракт №01 про співпрацю (а.с.13-15).

Згідно п.2.1 Контракту Інвестор надає Виробнику станки та машини, далі Товар, згідно Специфікації на поставку обладнання від 06.02.2012р., а Виробник виготовляє і продає Інвестору продукцію по домовлених цінах, що виготовляється на обладнанні Інвестора.

Відповідно до п.2.4 Договору надане Інвестором обладнання є власністю Інвестора, яку він має право вилучити у випадку виникнення яких небудь розбіжностей між учасниками Контракта. При цьому Виробник зобов`язується забезпечити доступ і не має права витребовувати орендну плату або яких небудь інших компенсацій за знаходження обладнання у нього.

Виробник зобов`язується продавати товар виключно Інвестору на ексклюзивних умовах. Виключається продаж товару іншим покупцям напряму, як і третім учасникам ринку. У разі порушення цього пункту Контракту Інвестор має право пред`явити Виробнику штрафні санкції у розмірі не менше 15% від вартості проданого товару (п.2.8 Контракту).

Згідно п.4.2 Контракту умови, об`єм, ціна та строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в окремих додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

У випадку виникнення спірних ситуацій сторони повинні намагатися домовитися шляхом дружніх переговорів, у випадку неможливості справа передається на розгляд в Арбітражний суд за місцем знаходження позивача у відповідності з регламентом комерційного арбітражу, рішення якого обов`язкові і остаточні для обох сторін (п.12.1 Контракту).

2012 року Фірма “Науманн Машінен і Палеттен” виступила співучасником товариства з обмеженою відповідальністю “БРУМА” з розміром вкладу в статутному капіталі Товариства 2 798 479, 29 грн., що складало 50% від загального статутного капіталу. Іншим учасником Товариства виступила громадянка України ОСОБА_6 , яка вклала в статутний капітал ТОВ “БРУМА” 2798479,29 грн., що складало відповідно 50% в статутному капіталі товариства.

Дані обставини встановлені рішеннями Господарського суду Волинської області від 11.12.2014р. у справі №903/1074/14 та від 11.11.2015р. у справі №903/1059/15, не заперечуються сторонами та, в силу статті 75 ГПК України, не потребують доказування.

У зв`язку із виникненням конфлікту між учасниками ТОВ «Брума», ОСОБА_7 15.08.2014р. було надіслано на адресу співучасника ТОВ «Брума» ОСОБА_8 заяву про вихід із складу співучасників ТОВ «Брума» до 15.11.2014р. та вилученні своїх інвестицій у вигляді обладнання до зазначеного часу (а.с.74).

Згідно копії довідки про зміну прізвища відділу реєстрації актів цивільного стану міста Бад-Фрідріхсгалль, 02.09.2016р. ОСОБА_9 ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_10 (а.с.42-43).

Як вбачається з ухвали Ковельського міськрайоного суду Волинської області від 19.02.2016р. у справі №159/4966/15-ц (а.с.54), 13 липня 2015 року Арбітражний суд Торгово-Промислової палати Хайльбронн-Франкен та Німецького інституту арбітражу (DIS) виніс арбітражне проміжне рішення в Арбітражному розгляді № DIS-SV-HN-1/14, яким забезпечив вимоги Фірми «Науманн Машини і Палети» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брума» шляхом накладення арешту на всі активи останнього, заборони розпоряджатись наданим Фірмою «Науманн Машини і Палети» технічним обладнанням і установками, а також заборони продавати/передавати/відвантажувати вироблені ТзОВ «Брума» піддони третім особам. Фірма «Науманн Машини і Палети» звернулась до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання вказаного рішення. Ухвалою суду від 02 жовтня 2015 року, відповідно до ч.1 ст.394 ЦПК України, суд попередньо вжив заходи забезпечення позову.

Під час розгляду Ковельським міськрайонним судом клопотання Фірми «Науман-Машини і Палети» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в січні - лютому 2016 року, ТОВ "Брума» було представлено суду письмовий Договір від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, згідно з яким, сторони домовились, зокрема, пункт 12.1 викласти в наступній редакції: «в случае возникновения спорных ситуаций стороны должны пытаться прийти к соглашению путём дружеских переговоров, в случае невозможности дело передаётся на рассмотрение в Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово-промышленной палате Украины в соответствии с регламентом коммерческого арбитража, решения которого обязательны и окончательны для обеих сторон».

З висновку судової експертизи № 59 від 24.12.2015 року, проведеної у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2015 року за № 12014030110000774, підпис, розміщений в графі «Інвестор» та підпис, розміщений в графі «Der «Investor» в Договорі про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року, від 11.01.2014 виконані ОСОБА_2 .

Про наявність договору від 10.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р., позивачу стало відомо під час вилучення слідчим 27.03.2015 року документів у відповідача в ході розслідування кримінального провадження №12014030110000774 від 29.08.2014 року за ст. 191 ч.1, ч.1 ст.358, ч.2 ст. 382 КК України.

Як вбачається з даного договору, сторони домовилися внести зміни до контракту №01 від 02.06.2012р., зокрема, пункт 2.4 викласти в наступній редакції: «оборудование, которое передано Инвестором на общество является собственностью общества и не подлежит возврату».

ОСОБА_11 Носовський заперечує щодо підписання ним договорів від 10.01.2014р. та від 11.01.2014р. в поданій відповідачем редакції та зазначає, що договори є підробленими.

На дату підписання договору від 11.01.2014р. в місті Ковелі, він не перебував на території України, що підтверджується довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.09.2014р.(а.с.36).

Під час досудового кримінального провадження №12014030110000774 за ст. 191 ч.1, ч.1 ст.358, ч.2 ст. 382 КК України 16.03.2015 року, слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення (проведення виїмки) в ТОВ «Брума» оригіналів усіх без винятку документів контракту від 06.02.2012 року №1 з усіма наявними до нього додатками. На виконання цієї ухвали, договір від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту директором товариства ОСОБА_4 видано не було, про що свідчить Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 27.03.2015р. (а.с. 38).

Наведене підтверджує ту обставину, що станом на 27.03.2015 року текст Договору від 11.01.2014 року був відсутній.

Відповідач не надав Договору від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту і під час розгляду 12.11.2015р. Апеляційним судом Волинської області апеляційної скарги ТОВ «Брума» на ухвалу Ковельського міськрайонного суду про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у справі №159/4966/15-ц.

Під час розгляду арбітражним судом Промислової палати регіону Хайльбронн- Франкен (ФРН) спору між Фірмою «Науман-Машини і Палети» і ТОВ «Брума» щодо виконання контракту №01 від 06.02.2012 року про співпрацю, стороною відповідача також не було надано Договорів від 10.01.2014 року та від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року.

Позивач зазначає, що відповідачем вже складались документи - протоколи учасників ТОВ «Брума» №7, №8 із зазначенням участі в них учасника товариства ОСОБА_12 - ОСОБА_2 , що не відповідало дійсності, оскільки останній в цей час знаходився за межами України та підписи на протоколах від імені ОСОБА_13 виконані не ним, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Дані обставини встановлені рішеннями Господарського суду Волинської області від 11.12.2014 року у справі №903/1074/14 та від 11.11.2015 року у справі № 903/1059/15, що свідчить про неодноразове виготовлення відповідачем підроблених документів.

Керівник Фірми "InterTrade" - Носовський А.Г. в судовому засіданні пояснив, що він особисто не підписував такі тексти додаткових договорів від 10.01.2014р. та 11.01.2014р. Зміст оспорюваних договорів і факт їх існування до першого пред`явлення йому були не відомі, жодні переговори щодо їх укладення з ним не проводились та договорів з таким змістом керівник позивача не укладав і не підписував ніяким способом. Пояснив, що бланки з реквізитами сторін, підписами та печатками передбачалися для виготовлення специфікацій до укладеного контракту. Проте відповідач використав такі бланки для виготовлення оспорюваних договорів, всупереч волевиявлення позивача.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним та настання відповідних наслідків: відповідність змісту правочину вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, правоздатність сторін правочину, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За клопотанням позивача судом було витребувано у СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області оригінали документів: договору від 10.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту №01 від 06.02.2012р.; договору від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту №01 від 06.02.2012р. та довідку Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України, відповідно до якої ОСОБА_14 виїхав за межі України 10.01.2014р. та призначено судово-технічну експертизу вказаних договорів.

В розпорядження експертів надано: оригінал договору від 10.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту №01 від 06.02.2012р. та оригінал договору від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до контракту №01 від 06.02.2012р.

Згідно висновку експерта №9139/18-33/9849/98/50/18-33 від 25.02.2019р., що надійшов на адресу суду у даній справі встановлено:

1-3. У Договорі від 10.01.2014 про внесення змін і доповнень до Контракту № 01 від 06.02.2012 основний текст, який починається словами «Договор о внесении...» і закінчується — «...считаются недействительньными и отменяются», та текст, котрий містить реквізити сторін від імені «Инвестор» і «Производитель» виконані не за один друкуючий цикл та за допомогою різних друкуючих пристроїв з лазерною технологією друку, а саме основний текст, який починається словами «Договор о внесении...» і закінчується - «... считаются недействительньными и отменяются», був додрукований до тексту, що починається словами «Инвестор» Компания...», «Der«Investor» і закінчується наступними словами «Директор ОСОБА_4 », «Direktor Wjatscheslav Petrovitsch Tarasyuk ОСОБА_15 . ОСОБА_16 », з наявними підписами та відтисками печаток сторін. Отже, Договір від 10.01.2014 про внесення змін і доповнень до Контракту № 01 від 06.02.2012 виготовлений шляхом монтажу з використанням аркушу паперу з наявними на ньому текстом, котрий містить реквізити відповідних сторін, підписами та відтисками печаток.

Встановити різницю у часі виконання тексту Договору від 10.01.2014, який починається словами «Договор о внесении...» і закінчується - «...считаются недействительными и отменяются», та тексту, котрий містить реквізити сторін, не виявляється можливим з причини того, що відсутня в даний час впроваджена у судово-технічну експертну практику України методика по встановленню конкретного часу виконання друкованих текстів документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку.

4-5. У Договорі від 11.01.2014 про внесення змін і доповнень до Контракту № 01 від 06.02.2012 основний текст, який починається словами «Договор о внесении...» та закінчується — «... и окончательный для обеих сторон», та текст, котрий містить реквізити сторін від імені «Инвестор» і «Производитель», виконані не за один друкуючий цикл та за допомогою різних друкуючих пристроїв з лазерною технологією друку, а саме основний текст, який починається словами «Договор о внесении...» і закінчується - «...и окончательный для обеих сторон», був додрукований до тексту, що починається словами «Инвестор» Компания...», «Der«Investor» і закінчується наступними словами «Директор ОСОБА_4 », «Direktor Wjatscheslav Petrovitsch Tarasyuk ОСОБА_15 . ОСОБА_16 », з наявними підписами та відтисками печаток сторін. Отже, Договір від 11.01.2014 про внесення змін і доповнень до Контракту № 01 від 06.02.2012 виготовлений шляхом монтажу з використанням аркушу паперу з наявними на ньому текстом, котрий містить відповідні реквізити сторін, підписами та відтисками печаток.

Встановити різницю у часі виконання тексту Договору від 11.01.2014, який починається словами «Договор о внесении...» і закінчується - «...и окончательный для обеих сторон», та тексту, котрий містить реквізити сторін, не виявляється можливим з причини того, що відсутня в даний час впроваджена у судово-технічну експертну практику України методика по встановленню конкретного часу виконання друкованих текстів документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку.

Отже, проведеною експертизою встановлено, що оспорювані договори були виготовлені шляхом додруковування основного тексту до одного і того ж фрагменту документів з аналогічним змістом, розділу із зазначенням реквізитів сторін. Тобто в наданих документах розділ із зазначенням реквізитів сторін виконаний раніше ніж основний текст, не за один друкуючий цикл, за допомогою різних друкуючих пристроїв з лазерною технологією друку. Надані досліджувані документи виготовлені шляхом монтажу з використанням аркушів паперу з наявними на них відповідних реквізитів (друкованого тексту, підписами та відтисками печаток).

Зазначене свідчить, що оспорювані договори не були складені у формі єдиного документу, а виготовлені шляхом монтажу.

Оскільки ОСОБА_2 10.01.2014р. знаходився в межах України і міг підписати договір від 10.01.2014р., то примірник договору мав би бути складений у формі єдиного документа, який усі сторони підписують одночасно, проте експертизою встановлено зворотнє.

Факт підпису ОСОБА_2 в договорі від 11.01.2014р., коли останній був за межами України, відповідач пояснює погодженням умов Договору в телефонному режимі між сторонами, надісланням тексту договору на електронну пошту ТОВ "Брума", і в подальшому, коли ОСОБА_2 прибув в Україну, було підписано оригінал Договору від 11.01.2014р.

Вказане також спростовується висновками проведеної судом експертизи, оскільки експертизою було встановлено, що основний текст договору був нанесений пізніше та поверх реквізитів, підписів та відтисками печаток обох сторін.

Оскільки договори були виготовлені шляхом монтажу, у суду відсутні підстави вважати, що дата їх укладення відповідає даті їх підписання.

Не може залишитися поза увагою суду і та обставина, що згідно п. 2.4 Контракту в редакції оспорюваного договору від 10.01.2014р., обладнання , що передане Інвестором товариству є власністю товариства і не підлягає поверненню.

Отже, враховуючи внесені зміни до укладеного між сторонами Контракту, випливає, що такі умови змінюють власника поставленого обладнання позивачем. Тобто право власності на поставлене обладнання, що було надане Фірмою “Науман-Машини і Палети” переходить у власність ТОВ "Брума". Такі зміни до Контракту ставлять під сумнів волевиявлення позивача на вчинення таких дій.

Про те, що ОСОБА_2 не знав про існування договору від 10.01.2014р. свідчить також його лист від 15.08.2014р. до співучасника ТОВ «Брума» ОСОБА_8 , в якому ОСОБА_14 повідомив про вихід із складу співучасників ТОВ «Брума» та вилучення своїх прямих інвестицій у вигляді устаткування, в той час, як згідно п. 2.4 Контракту в редакції оспорюваного договору від 10.01.2014р. обладнання, що передане Інвестором товариству є власністю товариства і не підлягає поверненню.

Суд також звертає увагу на те, що в оспорюваних договорах від 10.01.2014 року і від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до контракту зазначено реквізити банківського рахунку, номер телефону та адресу Фірми «Науман-Машини і Палети» які вже були не актуальними на січень 2014 року. Зокрема в договорах про внесення змін вказано адресу фірми: Хейльброн, Макс-Планк-Штрассе 18/7. Але з липня 2013 року адреса позивача змінилась на місто Хейльброн, Вайперштрасе 8-10. Також в Договорах від 10.01.2014 року і від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до контракту зазначено номер телефону Фірми «Науман-Машини і Палети» НОМЕР_1 (0) НОМЕР_2 , але з липня 2013 року, в зв`язку із зміною адреси позивача, змінився і номер телефону на НОМЕР_3 , що підтверджується дублікатом про реєстрацію зміни адреси та контактних телефонів позивача.

Отже, відповідачем були використані бланки з заповненими раніше і вже застарілими і не актуальними на січень 2014 року відомостями про адресу, номер телефону та написання банківського рахунку Фірми «Науман-Машини і Палети», які передбачались для виготовлення специфікацій до укладеного Контракту.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що в оспорюваних договорах відсутнє волевиявлення ОСОБА_17 , оскільки викладені умови Контракту , в редакції оспорюваних договорів, позбавляють позивача права власності на передане ним обладнання товариству, а також ускладнюють для позивача можливість розгляду спору між сторонами в Арбітражному суді за місцезнаходженням позивача, що дає підстави суду для визнання цих договорів недійсними в силу ч.3 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, враховуючи відсутність волевиявлення позивача щодо укладення оспорюваних договорів , суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та задоволення позову.

Водночас, відповідачем було заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність визначена у ст. 256 ЦК України як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до положень ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з дати оспорюваних договорів, вони були укладені сторонами 10.01.2014р. та 11.01.2014р.

Водночас, про наявність договору від 10.01.2014р. позивач дізнався після вилучення слідчим 27.03.2015р. документів в ході розслідування кримінального провадження №12014030110000774 від 29.08.2014 року за ст. 191 4.1, ч.1 ст.358, ч.2 ст. 382 КК України, що підтверджується ухвалою Луцького міськрайонного суду від 16.03.2015р. у справі №161/3383/15-к та Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 27.03.2015р. (а.с.37-38).

Про наявність договору від 11.04.2014р. позивачу стало відомо лише під час розгляду Ковельським міськрайонним судом клопотання Фірми «Науман-Машини і Палети» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в січні - лютому 2016 року, що підтверджується ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2016р. у справі №159/49/66/15-ц (а.с.54-56).

Лише після винесення слідчим першої постанови від 29.02.2016 року про закриття кримінального провадження №12014030110000774 та оскарження цієї постанови (копія постанови луцького міськрайонного суду від 24.03.2016 року додається) представник позивача зміг ознайомитись із матеріалами кримінального провадження і з наявними в них Договорами від 10.01.2014 року і від 11.01.2014 року про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012 року.

Отже, про укладення оспорюваних договорів у 2014році позивач не знав і не міг знати.

З позовною заявою до господарського суду позивач звернувся 05.02.2018р. (а.с.3).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов заявлено в межах строків позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем під час розгляду справи у суді.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та витрати за проведення судової експертизи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 10.01.2014р. про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р., укладений між Фірмою “Naumann-Mashinenen & Paletten” (“Науман-Машини і Палети”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Брума”.

3. Визнати недійсним договір від 11.01.2014р. про внесення змін і доповнень до Контракту №01 від 06.02.2012р., укладений між Фірмою “Naumann-Mashinenen & Paletten” (“Науман-Машини і Палети”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Брума".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Брума” на користь Фірми “Inter Trade” 3524грн. витрат по сплаті судового збору та 8008грн. витрат за проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 26.04.2019р.

Головуюча суддя О. Г. Слободян

Судді С.В. Костюк

В.М. Дям`як