Ухвала суду № 83202398, 23.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28876/19

Провадження № 2-з/761/454/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

в с т а н о в и в :

23.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся із вказаною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що він має намір звернутись із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на цінні папери ПАТ Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» та зобов`язання внести зміни до відповідних реєстрів щодо переліку акціонерів ПАТ Страхова Компанія «ІНТЕР-ПОЛІС», в тому числі, зобов`язання внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підставами позову, які викладені ОСОБА_1 в обґрунтуванні вказаної заяви, є невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу цінних паперів.

При цьому, у заяві про забезпечення позову заявник просить суд: заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь- які реєстраційні дії щодо Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНТЕР-ПОЛІС", код ЄДРПОУ 19350062, в тому числі щодо державної реєстрації створення або припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу, а також проведення реєстраційних дій, передбачених законом до набрання законної сили рішенням у даній судовій справі.

Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також зазначено, про те, що позивачу стало відомо про призначення позачергових загальних зборів ПАТ Страхова Компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» з порядком денним до якого внесено, в тому числі, питання внесення змін до Статуту. Зазначено, що в результаті таких зборів до Статуту акціонерного товариства будуть внесені зміни, які передбачають інший порядок набуття права на акції цього акціонерного товариства. А зміни, які будуть прийняті по факту скликання зборів, призведуть до того, що позивач, який у законний спосіб придбав акції, не зможе реалізувати своє право власності, і подальший захист прав позивача значно ускладниться або взагалі стане неможливим.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, враховуючи невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави майбутнього позову, суд прийшов до висновку, що заявлені види забезпечення не є співмірними із зазначеними позовними вимогами, вказаний вид забезпечення позову не є відповідним позовним вимогам. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову до відповідача ОСОБА_2 , а тому заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст складений 23.07.2019.

Суддя: