Рішення № 83192235, 22.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2019 року № 640/6526/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Тананакін О.В., від відповідача - Шаповал А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0276831212,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі - позивач/ ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №0276831212.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що невчасна сплата грошового зобов`язання виникла не з вини позивача, оскільки зумовлена арештом банківських рахунків згідно ухвали слідчого судді.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», результати якої оформлені актом від 06.03.2019 №1209/26-15-12-12-12/40203427 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» термінів сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року - фактична дата сплати 06.02.2019 (граничний термін сплати - 19.11.2018).

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №0276831212, яким до позивача, на підставі ст. 122,126 Податкового кодексу України, за затримку на 79 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1739710 грн., застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 347942 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

За визначенням пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, своєчасна сплата податків та зборів є безумовним обов`язком платника податків.

Згідно акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем термінів сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в декларації з податку на прибуток терміном на 79 календарних днів затримки, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи позивач факт несвоєчасної сплати ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток не заперечував, доказів на спростування цих фактів не надав, проте, позивач зазначає про неправомірність застосування штрафних санкцій відносно останнього, з огляду на те, що несвоєчасна сплата зобов`язання зумовлена арештом банківських рахунків позивача.

Так, позивач посилається на наявність досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12018100070004441 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, в рамках якого ухвалою слідчого судді накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», що, на думку позивача, унеможливлювало своєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача про те, що прострочення сплати грошового зобов`язання відбулось не з вини позивача і тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно ст.126 ПК України, з огляду на наступне.

Так, до матеріалів справи позивачем надано копію ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28.01.2019 у справі №758/69/19, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2018 на банківські рахунки ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група».

Отже, арешт рахунків позивача, як обставина, на яку посилається позивач як таку, що унеможливлювала своєчасну сплату грошового зобов`язання, мав місце вже після спливу граничного терміну сплати зобов`язання, арешт накладений на рахунки ухвалою від 21.11.2018, тоді як граничний термін сплати зобов`язання - 19.11.2018.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що остання є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Таким чином, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Так, згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Блокування діяльності підприємства суд розцінює як негативні результати ведення господарської діяльності які є власними ризиками позивача, що не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.04.2019 №0276831212 про застосування штрафу за порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Європейська кредитна група" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 23.07.2019.

Суддя С.К. Каракашьян