Рішення № 83184248, 05.07.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2085/16-ц

Провадження № 2-9/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

справа 372/2085/16ц

за участю представників ОСОБА_1 , Розгон І.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

У серпні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго», відповідач) про відшкодування моральної шкоди. Позовна заява з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та доповнення підстав позову, мотивована тим, що поруч з м. Українка Київської області функціонує Трипільська теплова електрична станція (далі - Трипільська ТЕС) ПАТ «Центренерго», яка у зв`язку з виробничою діяльністю негативно впливає на якість життя позивачів через надмірне забруднення навколишнього природного середовища шкідливими речовинами. Вказують, що Трипільскою ТЕС не дотримуються екологічні і санітарні норми, внаслідок чого природне довкілля у м. Українка Київської області та навколишніх сіл надмірно забруднені шкідливими речовинами, що є небезпечним для життя і здоров`я позивачів. Вказують, що відповідачем внаслідок виробничої діяльності екологічні і санітарні норми системно не дотримуються, як результат природне довкілля у регіоні є небезпечним для життя і здоров`я позивачів, які постійно спостерігають густий чорний дим, що йде з джерел викидів забруднюючих речовин ТЕС, особливо вони потерпають від так званих «пильових» бур складованих золошлаків ТЕС. За таких обставин, вночі з 09.03.2013 року - 10.03.2013 року місцеві жителі с. Дерев`яна були обурені екологічним та санітарним станом природного довкілля, внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелами Трипільської ТЕС, що призвело до виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, забруднення атмосферного повітря викидами сажі та кіптяви, чим зумовлено випадіння темного снігу. З наданої відповіді ГУ Держсанепідемслужби у Київській області вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС складають 82,8% усіх викидів промисловими підприємствами Київської області. Сумарні викиди забруднюючих речовин від Трипільської ТЕС за 2014 рік склали 76918,6 тонн. В атмосферне повітря викинуто 37 найменувань забруднюючих речовин, із них 1 класу небезпеки - свинець та його сполуки (3,47 т/рік), хром та його сполуки - 3,44 т/рік, 2 класу небезпеки - діоксид азоту (11588,97 т/рік), нікель та його сполуки - 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, 3 класу небезпеки - сірки діоксид 44000,49 т/рік, суспендовані тверді частки (зола, сажа, пил) - 20651,32 т/рік. Дані речовини при хронічній інгаляційній дії негативно впливають на органи дихання, центральну нервову систему (свинець). Канцерогенний вплив мають нікель, свинець, хром. Із 77 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 62 організовані джерела, з яких лише 19 обладнані пилегазоочисним устаткуванням, що становить 30,6%. Враховуючи об`єктивні фактори, що для отримання пару з метою виробництва електроенергії використовується вугілля із зольністю 20,9-22,6%, яке в структурі палива складає 99,4%, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС залишаються високими. Димові гази від пиловугільних та газомазутних блоків Трипільської ТЕС викидаються через дві труби висотою 180 м. та діаметром 9,6 м. і 7,2 м. При цьому здійснюється значне розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря і в приземних шарах атмосфери. На Трипільській ТЕС в процесі виробництва електроенергії пари та гарячої води при спалюванні вугілля (99,4%) в структурі палива, мазуту та газу утворюється та гідроподачею подаються на золошлакові промислові відходи (4 класу - золошлаки). Кількість складованих золошлаків на 01 січня 2014 року склала 26505350 тонн. Питання утилізації промислових відходів 4 класу токсичності - скопу та золошлаку не вирішене. Відповідно до інформації, отриманої ПП ЮФ «Імператив Плюс» на запит від Державної екологічної інспекції України (лист Державної екологічної інспекції від 06.11.2015 року за №2/2-10/1381/5) цією структурою у 2013-2015 роках виявлялись факти перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, перевищення нормативів граничнодопустимих скидів в водне середовище, забруднення землі, у зв`язку з чим службові особи Трипільської TEС притягувались до адміністративної відповідальності. Відповідно до інформації, отриманої ПП ЮФ «Імператив Плюс» на запит Центральної геофізичної обсерваторії Державної служби України з надзвичайних ситуацій (лист за №17/10-107 від 22.01.2016 року) вода Канівського водосховища в районі м. Українки забруднена сполуками важких металів, сполуками азоту фенолами. Перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) відмічено за сполуками міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, сполуками азоту фенолами. Середні межі коливань складали за сполуками міді 2-8 ГДК. хрому шестивалентного 4-6 ГДК, сполуками цинку - 1-3 ГДК, мангану - 0.8-4.8 ГДК. Вміст азоту нітритного був у межах 1-3,8 ГДК, азоту амонійного - 0,3 - 2,4 ГДК. фенолів від 0 до З ГДК. Концентрації сполук заліза загального були у межах 0,4-1.5 ГДК. Дослідженнями, які на замовлення ПП ЮФ «Імператив Плюс»| атмосферному повітрю та грунтах у регіоні функціонування Трипільської ТЕС проведені спеціалістами ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз підтверджено понаднормативне забруднення грунтів рядом важких металів (найбільше миш`яком), а також шкідливими речовинами повітря, осособливо технологічним пилом від спалювання золошлаків. Рівень перевищення ГДК по технологічному пилу у всіх відібраних пробах 23 проби) перевищує базовий рівень вмежах від 3 до 20 разів, при цьому по 18 пробах характеризується як дуже небезпечний, по 3 пробам як небезпечний, по 2 пробам, як помірно небезпечний. Позивачі вважають, що дані по технологічному пилу є наслідком с «пильових бурь». Хімічний склад технологічного пилу встановлений Експертним висновком НІСЕ від 25.08.2016 року за №8658. До його складу входять силікати, кремнеземи, кристали сірки, оксиди цирконію зі включенням інших небезпечних речовин. Всі ці речовини є вкрай небезпечними для життя і здоров`я людей. Доданими до експертного висновку протоколів дослідження та картограм підтверджується понад нормативне забруднення грунтів рядом важких металів. Окрім того, позові вимоги мотивовано тим, що виявлено понаднормативне забруднення атмосферного повітря внаслідок господарської діяльності Трипільської ТЕС під час відібрання проб атмосферного повітря та виявлено значне забруднення води після відбору проб з дренажного каналу золошлаковідвалу Трипільської ТЕ С та з джерел децентралізованого водопостачання. Маються і інші підтвердження негативного впливу господарської діяльності Трипільської ТЕС на екологію регіону, в т.ч. надані ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзеєва». Таким чином, доводи позивачів про шкідливий вплив Трипільської ТЕС природне довкілля у регіоні зі створенням реальної небезпеки для життя і здоров`я через понаднормативне забруднення шкідливими речовинами повітря, землі, водних ресурсів об`єктивно підтверджуються. Позивачі стверджують, що у зв`язку з таким станом природнього довкілля регіоні, яке через діяльність Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» є небезпечним для життя і здоров`я, вони відчувають значні душевні страждання. Наведені обставини, на думку позивачів, підтверджують шкідливий вплив Трипільської ТЕС на природне довкілля у регіоні зі створенням реальної небезпеки для їх життя і здоров`я через понаднормативне забруднення шкідливими речовинами повітря, землі та водних ресурсів, внаслідок чого вони відчувають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, пригніченості та переживаннях. Душевними стражданнями позивачам завдано моральну шкоду.

З урахуванням наведеного позивачі просили стягнути з ПАТ «Центренерго» на їх користь спричинену моральну шкоду кожному у розмірі по 576 мінімальних заробітних плат, що становить по 1843200,00 гривень, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної зарплати в Україні, на момент ухвалення рішення суду.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання (т.4 а.с.169).

Ухвалою суду від 27 лютого 2017 року по справі призначено з метою з`ясування наявності шкідливих наслідків для навколишнього середовища від діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» судово інженерно-екологічну експертизу (т.8 а.с.11-12).

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 21 травня 2018 року у справі відновлено провадження в зв`язку з поверненням справи до суду з висновком експерта та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні ( т. 13 а.с. 51).

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 20.07.2018 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду по суті (т.13 а.с.175).

В судових засіданнях представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримував та пояснив, що існує понаднормове забруднення навколишнього природного становища, збільшуються темпи забруднення арсену (мишьяку) ґрунту, пиління золошлакових відвалів, атмосфера забруднена дрібнодисперсним пилом, золошлаковідвали не вкриті водою, відмовились провести спільний аудит, обладнано лише 19 джерел фільтрами, в актах екологічної інспекції є порушення, ПАТ «Центренерго» відпрацювала ресурс, не впроваджують технології очистки, позивачі проживають в екологічно-небезпечній зоні, тому їх права порушені, існує умисел та необережність одночасно, винних осіб не можна індивідуалізувати, оскільки винні і керівництво і адміністрація, посадові особи були притягнені до відповідальності. Відповідно до висновку експерта визначався розмір моральної шкоди, методика А.М.Ерделевського хоч і виключена, але рекомендована експертам. На підтвердження завдання відповідачем моральної шкоди позивачам представник посилався також на комісійні висновки психологів, що подані в якості доказів до матеріалів справи.

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_21 не з`явився, в минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини при розгляді подібних справ, достатньою підставою для задоволення позову є саме порушення екологічних нормативів, оскільки відповідач не дотримався екологічних і санітарних нормативів, позивачі усвідомлюють, що проживають на екологічно забрудненій території і можуть захворіти, забруднені джерела водопостачання, негативний вплив господарської діяльності відповідача на навколишнє природне середовище, моральна шкода полягає у душевних стражданнях позивачів, також завдана шкода позивачам забрудненням городини, існує явна загроза для їх життя, здоров`я, постійні стреси, тривоги, пригніченість, безпорадність, а винуватцем цього є діяльність ПАТ «Центренерго», адже в ході проведення експертизи було встановлено перевищення ГДК, а з 2010 року не здійснювалась перевірка стану фільтрів. На підтвердження завдання моральної шкоди позивачам представник посилався на комісійні висновки психологів, що подані в якості доказів до матеріалів справи.

В судове засідання представник відповідача Грибець В.І. не з`явився, в минулих судових засіданнях проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відсутні докази вини і шкоди, в експертному висновку існують протиріччя та недоліки, основним забруднювачем повітря є інші джерела, норми забруднення не перевищенні, джерело забруднення не ідентифіковано як об`єкти ПАТ «Центренерго», явища пиління золовідвалу на даний час не існує, але пил є, останнім часом викиди ТЕС зменшились, працюють фільтри, іде реконструкція очистки, проводяться ремонтні роботи.

Представник відповідача Потапова О.К. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заперечення на позов, в яких просила у задоволенні позову відмовити посилаючись на безпідставність позовних вимог, непідтвердженість їх належними доказами та невірним застосуванням норм матеріального права і відсутність причинно-наслідкового зв`язку між виробничою діяльністю Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» та вимогами позивачів.

Представник відповідача Розгон І.А. в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог, позовні вимоги не визнала та пояснила, що останнім часом викиди ТЕС зменшились, оскільки зупинена робота, існують і працюють фільтри, на золовідвалі засаджуються трави, здійснюється полив водою, пиління допускається під час роботи автотранспорту на золовідвалі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах цивільної справи докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що місцем постійного проживання позивачів є село Трипілля та місто Українка Обухівського району Київської області, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачі стверджують в позовній заяві, що внаслідок забруднення навколишнього середовища від господарської діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» відповідачем їм заподіяно моральної шкоди.

Згідно з комісійними висновками спеціалістів за результатами психологічного дослідження наявними в матеріалах справи, вбачається, що ситуація за станом природного довкілля у регіоні діяльності Трипільської ТЕС, пов`язана з протиправною діяльністю цього підприємства, з очевидністю була психотравмуючою для позивачів. Глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистості позивачів за обставин, які було піддано дослідженню, є надзвичайними, гіпертрофованими і потенційно небезпечними для їх фізичного і психічного здоров`я. За обставин, які розглянуті в дослідженні позивачам завдано моральної шкоди. Між спричиненою моральною шкодою та психотравмуючими факторами (ситуація зі станом природного довкілля у регіоні діяльності Трипільської ТЕС, в`язана із протиправною діяльністю цього підприємства) вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок. Рекомендований розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам з урахуванням психологічних коефіцієнтів складає 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент ухвалення рішення кожному позивачу.

ПАТ «Центренерго» зареєстрована як юридична особа, а майновий комплекс підприємства складається з будівель, споруд та технологічного обслуговування, а також складів для збереження відходів, серед яких Трипільська теплова електрична, що знаходиться за адресою: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1, яка не має статусу юридичної особи. Вказане підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав, Положенням про Трипільську ТЕС, Відомостями з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, копією Свідоцтва про державну реєстрацію об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки.

Вказаному підприємству Міністерством екології та природних ресурсів України 28 грудня 2012 року наданий Дозвіл № 3223110500-004 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком на п`ять років з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року /т.3 а.с.59/, а Міністреством охорони навколишнього природного середовища України 25.04.2016 року надано дозвіл № 3223110500-25 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з необмеженим терміном дії/т. 8 а.с. 246/. Також підприємство має: спеціальний дозвіл на користування надрами № 4694 від 14 вересня 2015 року виданий Державною службою геології та надр України строком на п`ять років., підприємство також має дозвіл на спеціальне водокористування від 31.12.2015 № 478/14 з терміном дії з 01.01.2016 року до 01.01.2019 року /т. 11 а.с. а.с.242/. Міністерством екології та природних ресурсів України надано дозвіл № 323110500-004 з терміном дії 7 років, з 01.02.2016 по 01.02.2023 року. В матеріалах справи також наявні паспорт місця видалення відходів від 20.07.2000 № 14-3-4 та Сертифікат якості промислових відходів від 12.05.2015 року, 23.12.2016 року /т. 6 а.с. 218 -250, т. 7 а.с.17-18. Окрім того, підприємство має паспорт потенційно небезпечного об`єкта та паспорти установки очистки димових газів від котлоагрегату ТПП-210А. та підприємству видано Свідоцтво про державну реєстрацію об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки від 23.12.2011 року /т. 6 а.с. 179-181/.

Актом Деревянської сільської ради Обухівського району Київської області, складеним депутатами сільської ради, зафіксовано випадіння темного снігу на п`яти вулицях с. Дерев`яни вночі з 09 на 10 березня 2013 року. У зв`язку з вказаним явищем загальними зборами жителів села прийнято рішення про вжиття ряду заходів /т.3 а.с.246-250, т. 4 1-11/. Інформація щодо випадіння снігу чорного кольору в 2013 році в Обухівському районі Київської області була розповсюджена також засобами масової інформації в мережі Інтернет, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. /т.4 а.с. 23-35, т. 12 а.с. 205-214/.

Обухівське міжрайонне управління ГУ Держсанепіднмслужби в Київській області в своєму листі від 17.04.2013 року зазначає, що в ході перевірки на забруднення атмосферного повітря та грунту шкідливими викидами Трипільської ТЕС факти підтвердилися, але викиди здійснюються згідно наданих дозволів, щорічно проводяться моніторинги природного середовища, триває реконструкція блоку № 2 Трипільської ТЕС, згідно відібраних проб у 1012 році перевищень ГДК атмосферного повітря, продовжуються роботи по пилоподавленню пиляння золо відвалу та моніторинг підземних вод навколо нього, згідно яких перевищень ГДК також не виявлено, а в акті перевірки запропоновано заходи по вирішенню проблемних питань по охороні атмосферного повітря від шкідливих викидів / т. 4 а.с. 17-19/

У листі Трипільської ТЕС №04-1932 від 08 квітня 2013 року, зазначено, що спорудження Трипільської ТЕС відбувалося протягом 60-70-х років минулого століття. Електростанція була повністю введена в експлуатацію у 1972 році. Генеральним проектувальником Трипільської ТЕС, Київським відділенням КІ «Енергопроект» (у період будівництва «Теплопроект»), в проект її побудови були закладені рішення універсального проекту пиловугільної ДРЕС з енергоблоками потужністю 300 МВт, розробленого ще у 50-ті роки. Таким чином, питання охорони навколишнього середовища вирішувалося лише шляхом впровадження сучасних на той час методів та заходів. Для Трипільської ТЕС ці заходи полягали у встановленні установок уловлення твердих суспендованих речовин. Інші установки очищення димових газів (від оксидів сірки та азоту) проектом просто не передбачалися.

З огляду на брак коштів модернізація та оновлення обладнання ТЕС практично не проводилось з моменту розпаду Радянського Союзу. І лише в 2005 році відбулася реконструкція електрофільтрів блоку ст. №1А з їх повною зміною, що дало змогу знизити викиди твердих суспендованих речовин до 375 мг/м3 .

Наявні установки очищення димових газів, встановлені ще при спорудженні ТЕС, не в повній мірі задовольняють вимогам чинного законодавства, а саме «Технологічним нормативам допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт», які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 жовтня 2008 року №541. Цей наказ на національному рівні втілює вимоги Директиви 2001/80 ЄС, які наша країна зобов`язалась виконати до 31 грудня 2017 року, приєднавшись до Договору про заснування Енергетичного співтовариства. Разом з тим, враховуючи потребу технічного переозброєння устаткування підприємств енергетичного комплексу, наказом Міністерства палива та енергетики України від 09 жовтня 2008 року затверджений графік реконструкції блоків, яким передбачається іонізація парку переобладнання пилковугільних енергоблоків Трипільської ТЕС, в тому числі оснащення їх газочисним обладнанням відповідного ступеню очистки, в термін до 2020 року. На даний час електростанція впроваджує проект з реконструкції. В матеріалах справи наявні експертні звіти щодо розгляду проектної документації по робочих проектах реконструкції /т. 4 а.с. 14-15, т. 5 а.с.128-131, т. 5 а.с. 219/ .

Згідно відповіді на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації № 10-05-18/787 від 30.01.2018 року надано інформацію про те, що за результатами протоколу проведених випробувань Головним управліням Держпродспоживслужби в Київській області щодо лабораторних досліджень повітря, води та грунту в Обухівському районі встановлено: у відібраних пробах повітря концентрації хімічних речовин в точці № 1 (1000 м з підвітряної (північної) сторони від джерел забруднення, (межа СЗЗ) перевищують ГДК по пилу (зважені речовини) в 1,1 рази, азоту діоксиду в 1,1 рази, вуглецю оксиду в 1,06 рази в точці № 18-300 м з підвітряної (північної) сторони від золо відвалу (меже СЗЗ) перевищують ГДК по пилу (зважені речовини) в 1,1 рази згідно «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць» затверджених Т. в. о. Головного Державного санітарного лікаря України 03.03.2015. В інших точках відбору концентрації хімічних речовин відпові ГДК; Відповідно до протоколу мікробіологічного контролю грунтів в Обухівському районі в чотирнадцяти точках відбору ґрунту перевищені допустимі рівні титру БГКП та ентерококів, що свідчить про його забруднення. За результатами протоколів мікробіологічного дослідження води з колодязів в с. Плюти та в м. Українка по вул. Будівельників виявлено загальні коліформні бактерії та E. coli, що підтверджується відповідними протоколами в матеріалах справи /т. 13 а. с. 116 - 128/.

Згідно відповіді на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації, яка становить публічний інтерес з приводу стану довкілля у зв`язку з діяльністю Трипільської ТЕС до Держсанепідемслужби України за № 2244 від 05.11.2015 року та відповіді на запит №2236 від 5 листопада 2015 року, яка надійшла від Головного управління Держсанепідемслужби у Київській області і доданих до матеріалів справи, вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС складають 82,8% усіх викидів промисловими підприємствами Київської області. Трипільська ТЕС згідно санітарної класифікації відноситься до об`єкту першого класу із санітарно-захисною зоною 1000м., в межах якої розташовано більше 250 будинків приватного сектору с. Стара Українка, що є перешкодою для затвердження генерального плану забудови м. Українка. Сумарні викиди забруднюючих речовин від Трипільської ТЕС за 2014 рік склали 76918,6 тонн. В атмосферне повітря викинуто 37 найменувань забруднюючих речовин, із них 1 класу небезпеки - свинець та його сполуки (3,47 т/рік), хром та йогосполуки - 3,44 т/рік, 2 класу небезпеки - діоксид азоту (11588,97 т/рік), нікель та його сполуки - 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, 3 класу небезпеки - сірки діоксид 44000,49 т/рік, суспендовані тверді частки (зола, сажа, пил) - 20651,32 т/рік. Дані речовини при хронічній інгаляційній дії негативно впливають на органи дихання, центральну нервову систему (свинець). Канцерогенний вплив мають нікель, свинець, хром. Із 77 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 62 організовані джерела, з яких лише 19 обладнані пилегазоочисним устаткуванням (ПГОУ), що становить 30,6%. Враховуючи об 'єктивні фактори, що для отримання пару з метою виробництва електроенергії використовується вугілля із зольністю 20,9-22,6%, яке в структурі палива складає 99,4%), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС залишаються високими. Димові гази від пиловугільних та газомазутних блоків Трипільської ТЕС викидаються через дві труби висотою 180 м. та діаметром 9,6 м. і 7,2 м. При цьому здійснюється значне розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря і в приземних шарах атмосфери. На Трипільській ТЕС в процесі виробництва електроенергії пари та гарячої води при спалюванні вугілля (99,4%) в структурі палива, мазуту та газу утворюється та гідро подачею подаються на і золошлакові промислові відходи (4 класу - золошлаки). Кількість складованих золошлаків на 01 січня 2014 року склала 26505350 тонн. Питання утилізації промислових відходів 4 класу токсичності - скопу та золошлаку не вирішене/т. 3 а.с. 6-16/.

З листів Державної екологічної інспекції у Київській області № 10-31/1962 від 05 листопада 2015 року та Державної екологічної інспекції України № 2/2-10/1389 з/ 1429з від 06.11.2015 року вбачається, що у період з 2012 по 2015 рік проведено 4 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільської ТЕС, 3 планові та 1 позапланова з Київською міжрайонною екологічною прокуратурою. За фактами порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірок винні, особи були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. А саме в 2013 році були встановлені наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; перевищення нормативів ГДС в річку Дніпро з очисних споруд санаторію-профілакторію «Зміна»; забруднення земельної ділянки площею 4,94 кв.м. нафтопродуктами на території електроцеху. В 2014 році та в 2015 році встановлено перевищення нормативу ГДС в річку Дніпро з очисних споруд санаторію-профілакторію «Зміна» / т. 3 а.с. 43-51/.

В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-10-2049 від 11 травня 2016 року повідомляється про здійснену в 2015 році перевірку вод Канівського водосховища у створі м. Києва та виявлення у вересні 2015 року перевищення норм забруднення. Однак у червні, липні, листопадні 2015 року, січні - березні 2016 року у Канівському водосховищі взагалі не було виявлено високих та екстремально високих рівнів забруднення. Дані щодо якісного складу води Канівського водосховища в районі м. Українки не надані у зв`язку з відсутністю /т.3 а.с.92-93/.

В листі Державної екологічної інспекції України № 14-25/ул/09-25 від 27.04. 2015 року повідомляється про здійснену протягом липня 2014 року спільно з Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільська ТЕС під час якої встановлено які заходи вчиняються Трипільською ТЕС з метою зменшення забруднення навколишнього середовища та зазначено про забезпечення реалізації проекту реконструкції золовідвалу /т.3 а.с. 244-245/.

В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-10-8844 від 18.11.2016 року повідомляється, що експертні висновки ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» носять рекомендований характер і їх дотримання не передбачає проведення перевірки Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами. Визначення факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров`я населення, створюваного ними ризику для здоров`я населення регіону, території, і окремих професійних груп тощо, питання визначення зон санітарної охорони відповідно до положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 02.09.2015 року № 667, відносяться до компетенції зазначеної служби. Зазначено про допущені порушення відповідальними особами Трипільської ТЕС за невиконання припису, зберігання відходів у несанкціонованому місці, змішування відходів, за які останніх притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім того, зазначено, що Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної у Київській області відібрано проби викидів організованих стаціонарних а саме: цех паливоподачі ДВ № 14 (башта пересилки головного корпусу), №14 після ПГОУ і за результатами вимірювань наднормативних викидів ючих речовин в атмосферне повітря не встановлено. Відбрано проби води в чотирьох точках: водозабір технічної води, 500 м вище 500 м нижче скиду, після ежекторного пристрою на скиді в Канівське водосховище. За результатами вимірювань показників складу і властивостей вод перевищень гранично допустимого скиду речовин із зворотними водами теплообмінними) не встановлено. За фактами виявлених порушень видано припис від 12.10.2016 № 13 про їх усунення. Для вжиття заходів реагування та притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності та проведення розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин із зворотними водами р. Дніпро (санаторій-профілакторій «Зміна») та за фактом здійснення самовільного забору підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами керівництву ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС направлено повідомлення пре виклик до Державної екологічної інспекції у Київській області та представленні інформації (копії протоколів дослідження стічних вод відомчої лабораторії та довідку про об`єм скиду зворотних вод в період з 12.07.2016 по 10.10.2016).

В листі Департаменту Державної архітектурно-будівельної іінспекції у Київській області № 10/10-73/-709/06/01 від 07.09.2016 року зазначено, що в ході перевірки виконання будівельних робіт з реконструкції енергоблоку ст. № 2 Трипільської ТЕС було виявлено порушення у сфері містобудівної діяльності, порушенням будівельних норм, не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду і за результатами перевірок були складені акти, протоколи та приписи і винесені постанови про накладення штрафів /т. 5 а.с.224-228/.

В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-7-8036 від 23.10.2016 року та № 2/4-3-6568 від 24.10. 2017 року повідомляється про здійснені в 2016 році перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільською ТЕС під час яких встановлено, які заходи вчиняються Трипільською ТЕС з метою зменшення забруднення навколишнього середовища та зазначено про забезпечення реалізації проекту реконструкції золовідвалу /т.7 а.с. 236-240, т. 14 а.с. 28-33/.

З матеріалів справи встановлена наявність у підприємства чинних дозволів на викиди забруднюючих речовин з терміном дії, а в ході числених перевірок Державною екологічною інспекцією у Київській області за результатами вимірювань показників складу і властивостей вод перевищення гранично допустимого скиду речовин із зворотними водами не встановлено. Ефективність пилогазоочисних установок Трипільської ТЕС (електрофільтрів) дозволяє забезпечення виконання умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що підтверджується результатами випробовувань. Золошлаковідвал Трипільської ТЕС рівнинного типу, займає площу 125 га та складається з трьох технологічних карт. Розроблений паспорт місця видалення відходів золошлакувідвалу Трипільської ТЕС від 20 липня 2000 року № 14-3-4. Для контролю впливу золошлакувідвалу на ґрунтові води встановлена мережа спостережних свердловин (їх 24). Для визначення техногенного впливу золошлакових відходів проводиться щорічне моніторингове обстеження ґрунтів в межах санітарно-захисної зони золошлакувідвалу. Основним напрямком вирішення питання зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище від золошлаковідвалу Трипільської ТЕС є, насамперед, збільшення кількості повторного використання золошлакових відходів. У листі також вказується про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, деякі з них стосуються санаторію-профілакторію «Зміна», деякі відсутності необхідного погодження. Матеріали справи містять копії актів перевірок та протоколи вимірювань в період часу з 2011-2016 роки та матеріали щодо здійснення реалізації проекту реконструкції захисних систем та протоколи дослідження повітря, відповідно до яких перевищень ГДК у відібраних пробах згідно «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» не зафіксовано.

Також в матеріалах справи наявний експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертизи» щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконстукція енергоблока ст. 2 Трипільської ТЕС» та експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертизи» щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконстукція золовідвалу Трипільської ТЕС. Реконструкція секції № 3», відповідно до яких зазначена проектна документація за результатами розгляду зауважень не містить і може бути затверджена в установленому порядку та надано відповідні дозволи на виконання будівельних робіт /т. 6 а.с.167-178, т. 7 а.с. 1167-175/.

Державна установа «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України, Обухівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» у листі № 384 від 08 серпня 2016 року вказують на те, що основним забруднювачем атмосферного повітря в Обухівському районі є Трипільська ТЕС, її викиди складають 82,8% усіх викидів промислових підприємств. Разом з цим, вказують на наявність у підприємства дозволу на викиди, зменшення кількості викидів забруднюючих речовин, проведені профілактичні заходи та дослідження, за результатами яких зроблені висновки про підвищений рівень забруднення в межах м. Обухів та м. Українка /т. 5 а.с.208-210/.

Згідно відповіді №17.10/107 від 22 жовтня 2016 року на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації, яка становить публічний інтерес, з приводу стану природного довкілля у зв`язку з діяльністю Трипільської ТЕС до Центральної геофізичної лабораторії ДС України з надзвичайних ситуацій №485 від 18.01.2016 року, вода Канівського водосховища в районі Українки забруднена сполуками важких металів, сполуками азоту, фенолами. Перевищення гранично допустимих концентрації (ГДК)1 відмічено за сполуками міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, сполуками азоту та фенолами. Середні межі коливань складали за сполуками міді 2-8 ГДК, > фому шестивалентного 4-6 ГДК, сполуками цинку -1-3 ГДК, мангану - 0,8 - 4,8 ГДК. Вміст азоту нітритного був у межах 1-3,8 ГДК, азоту амонійного - 0,3 - 2,4 ГДК, фенолів - від 0 до З ГДК Концентрації сполук заліза загального були у межах 0,4-1,5 ГДК.

Центральна геофізична обсерваторія Державної служби України з надзвичайних ситуацій в листі № 17-10/107 від 22 жовтня 2016 року та в листі № 17-11/1845 вказала, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Обухів і Українка характеризується, як низький. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації.

Стан забруднення поверхневих вод в районі розміщення Трипільської ТЕС визначається на Канівському водосховищі, в районі м. Українка. За програмою спостережень, проби води на гідрохімічні показники відбираються 4 рази на рік (в основні гідрологічні фази), в яких визначається до 40 хімічних речовин. Аналіз отриманих даних за 2014, 2015 роки та І півріччя 2016 року свідчить, що у воді Канівського водосховища в районі м. Українка вміст фенолів, нафтопродуктів, синтетично поверхнево-активних речовин (СПАР), хлорорганічних пестицидів не перевищував допустимі нормативи. Найбільш високі концентрації сполук азоту амонійного та міді спостерігались у І півріччі 2016 року, сполук азоту нітратного - у 2014 р. у нижньому створі міста, сполук мангану та хрому шестивалентного - у 2015 р. у створі 4 км нижче м. Українка. За екологічною оцінкою стану і ступеню чистоти поверхневі води в районі м. Українка відносяться до II класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті .

Спостереження за забрудненням ґрунтів на вміст важкими металами проводились в м. Українка в 2010 році, максимальний вміст калію, магнію, міді та нікелю був нижчий рівня ГДК /т. 3 а.с. 127-131, т. 14 а.с. 127-131/.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій в листі № 66/1/4408 від 20 травня 2016 року вказала про здійснення планових та позапланових перевірок Трипільської ТЕС, за результатами яких були складені акти та приписи про усунення порушень, притягнуто винних осіб до адміністративної відповідальності. Разом з цим, вказано про відсутність інформації про аварії і пожежі на цьому підприємстві протягом останніх 10 років /т.3 а.с.159-160/.

В листі від 18 травня 2016 року № 06.1-08.2/579 Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації повідомив, що у департаменті відсутні відомості щодо фактів аварій, пожеж на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» та внесення документів реагування у зв`язку з діяльністю Трипільськорї ТЕС за останні 10 років /т.3.а.с.242/.

В листі від 14 листопада 2016 року № 02-0825/3941 Державна екологічна інспекція у Київській області Державної екологічної інспекції України повідомляє, що водогосподарська діяльність Трипільської ТЕС здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування за № 478/14 від 31.12.2015 року з терміном дії до 01.01.2019 року. Метою водокористування є задоволення виробничих, господарсько-питних потреб. Не погоджено місця та перебодичність відбору проб, перелік контрольованих показників. Відповідно до затвердженого дозволу на спеціальне водокористування скид зворотних вод Трипільської ТЕС дозволяється: у водний об`єкт (теплообмінні) - в Канівське водосховище (р. Дніпро) не більше затвердженої витрати 1531919,889 тис.м3/рік; у каналізацію населеного пункту (колектор Українського ВКП) відповідно до укладеного договору - 2041,06 тис. м3/рік (виробничі, побутові), 312,11 тис. м3/рік (виробничі, дощові стічні води)). Водовідведення теплообмінних зворотних вод після охолодження основного та допоміжного обладнання здійснюється по закритій частині скидного каналу за межі проммайданчика. Далі по відкритому каналу через ежекторний пристрій теплообмінні стічні води скидаються в камер) змішування, де за рахунок різниці температур вони охолоджуються, після чогс відводяться в Канівське водосховище, та інша частина теплообмінних во; відводиться до центрального колектору Українського ВКП. Якість теплообмінних стічних вод, що скидаються у Канівська водосховище контролюється власною лабораторією. Свідоцтво про атестацію чинне до вимог дозволу на спеціальне- водокористування та згідно з планом-графіком контролю якості зворотних та поверхневих вод, погодженого в Державній екологічній інспекці у Київській області. Контроль якості проводиться в чотирьох точках: 500 м і вище місця скиду Трипільською ТЕС, гирло р. Стугна, 500 м нижче скиду). Для очистки димових газів від золи пиловугільні котли обладнані електрофільтрами на енергоблоках ст. № 1-2 типу ПГДС - 4 - 50, реконструйовані по типу УГ - 2, на ст. № 3,4 - типу УГ 2-4-53. Проектна експлуатаційна ефективність електрофільтрів лежить в межах 95,16 - 96,49 %. Електрофільтри введено в експлуатацію в 1969 році. Випробування ефективності роботи електрофільтрів блоків ст. № 1-4 Трипільської ТЕС та ГИ`ОУ Трипільської ТЕС виконюється вимірювальною лабораторією Трипільської ТЕС, атестованою на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду. (Свідоцтво про атестацію № 70А-81-14 видано 17.10.14, чинне до 16.10.2017 p.). Перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №3223110500-004 з 01.02-2016 по 01.02.2023 не виявлено. Листом від 23.03.2016 № 07-22/4- 1117 ПАТ «Центренерго» звернулось до КМДА та Мінприроди Украпїни від 19.05.2016 року № 07-22/1-2030 щодо дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами остільки механізм видачі дозволу не визначений Кабінетом Міністрів України. За результатами перевірки відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності та надано припис на усуненні порушень.

В листі від 30.01.2017 року № 16 Обухівський районний сектор ДСНС України у Київській області повідомив, що відповідно до журналу обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій з 2005 року по теперішній час на ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС надзвичайних ситуацій та подій не зафіксовано/т.7.а.с.184/.

Комунальним закладом Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» надана інформація щодо кількості хворих на різні захворювання, узагальнений аналіз причин захворювань не здійснений /т.4 а.с.146-151/.

З Висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02.07.130482 від 27 грудня 2012 року вбачається, що для Трипільської ТЕС величина санітарно-захисної зони не нормується, а визначається розрахунком розсіювання, відповідно до якого розсіювання максимально приземних концентрацій по більшості інгредієнтів спостерігаються на відстані 1000 м. Найближча житлова забудова розташована в північному напрямку на відстані 1000 м. /т.6 а.с.179-181/.

На замовлення Юридичної фірми «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів, Незалежним інститутом судових експертиз було проведено дослідження щодо впливу діяльності Трипільської ТЕС на забруднення навколишнього природного середовища населених місць Обухівського району та складений Експертний висновок № 8645 від 27 липня 2016 року /т.4 а.с.36 -90 /.

Так, експерт Долін В. В . дійшов висновку, що господарська діяльність Трипільської ТЕС здійснює істотний вплив на пилове забруднення атмосферного повітря населених місць в 15-кілометровій зоні навколо станції, до якої, зокрема, належать населені пункти: м. Українка та с. Трипілля, виявлено перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації суспендованих часточок, недиференційованих за складом у 4-20 разів. За рештою досліджених показників забруднення атмосферного повітря перевищення ГДК не виявлено.

Вплив господарської діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» на забруднення ґрунтового покриву населених місць виявляється у 2-8-кратному перевищенні регіональних фонових концентрацій арсену в межах жилої зони, зокрема, м. Українка, с. Трипілля, що свідчить про можливе забруднення сільськогосподарських угідь понад гранично допустиму концентрацію. Обстеження сільськогосподарських угідь на вміст арсену потребує окремого дослідження.

За рештою досліджених показників забруднення, господарська діяльність Трипільської ТЕС не здійснює істотного впливу на забруднення ґрунтів населених місць. Виявлено локальні 2-3-кратні перевищення фонового регіонального рівня змісту цинку (у 2 точках), нікелю (в 1 точці) та свинцю (в 1 точці), джерелами яких, крім Трипільської ТЕС, можуть бути і інші техногенні об`єкти Обухівського району, а кратність перевищення - неістотно виходить за межі природних флуктуацій фонового рівня.

Господарська діяльність Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» зумовлює наступні екологічні ризики:

- неприйнятний ризик пилового забруднення атмосферного повітря з оціночною величиною 10 -6 та встановленим в експертному дослідженні перевищенням гранично допустимої максимальної разової концентрації у 4-20 разів - «недопустимого» рівня «дуже високого» ступеня забруднення; можливим перевищенням гранично допустимої середньодобової концентрації у 13-65 разів, що відповідає класифікації: «сильно забруднена атмосфера», зокрема, в східній частині м. Українка, «високо забруднена атмосфера» , зокрема, в східній частині м. Українка, північній частині с. Трипілля, «екстремально забруднена атмосфера» - в більшій частині с. Трипілля;

- аналіз літературних джерел щодо впливу пилових часточок викидів ТЕС на здоров`я населення, хімічного та мінералогічного складу аерозолів дає підстави для висновку щодо високої ймовірності захворювань дихальної системи людей, які мешкають, зокрема, в населених пунктах Обухівського району: м. Українка, с. Трипілля з формуванням концерагенних та мутагеничних ефектів. Цей висновок потребує підтвердження даними медичної статистики або проведення медико-біологічних досліджень;

- ризик перевищення ГДК арсену в ґрунтах сільськогосподарських угідь та забруднення сільськогосподарської продукції сполуками арсену потребує окремого дослідження.

На замовлення Юридичної фірми «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів, Незалежним інститутом судових експертиз також було проведено дослідження складу суспендованих часточок, недиференційованих за складом (пилу), що містяться в атмосфері зони впливу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» та складений Експертний висновок № 8658 від 25.08.2016 року як додаток до Експертного висновку № 8645 від 27 липня 2016 року /т.5 а.с.33-50/.

За результатами електронномікроскопічних досліджень суспендованих часточок, недиференційованих за складом (пилу), відібраних 04 серпня 2016 року з атмосферного повітря в с. Трипілля (з підвітряного боку на відстані 3 км від Трипільської ТЕС), експерт Долін В. В . сформулював наступні відповіді на поставлені йому питання:

- суспендовані часточки, недиференційованих за складом, виявлені в повітрі зони впливу Трипільської ТЕС, являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікрональних розмірів) фракції силікатів (алюмосилікатів). Кристалів сірки (сульфітів, сульфатів), калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. Переважна більшість часточок має неправильну форму з гострими краями, голко- та зірочко подібну, що визначає ризик травмування тканин при вдиханні та розвитку захворювань дихальних шляхів. Форма, розміри, хімічний склад пилових часточок, вміст практично в усіх проаналізованих структурах елемента-індикатора - цирконію - однозначно вказує на генезис та тип пилового забруднення атмосфери - зола винесення ТЕС;

- електронномікроскопічні дослідження суспендованих часточок, недиференційованих за складом, дають підстави для кваліфікації пилового забруднення атмосфери в зоні впливу Трипільської ТЕС як «пил неорганічний зі вмістом діоксину кремнію 70-20%», що обґрунтовує застосування нормативу максимально разової концентрації (ГДК м.р.) 0,3 та середньодобової (ГДК м.р.) 0,1 мг/м3 згідно діючих нормативів (в Експертному висновку № 8645 від 27 липня 2016 року застосовано норматив 0,5 та 0,15 мг/м3 відповідно). Останнє не лише підтверджує висновки викладені в Експертному висновку № 8645, а й істотно збільшує оцінку екологічної небезпеки для населення зони впливу Трипільської ТЕС та дозволяє класифікувати більшу частину обстеженої території, як «зону екстремального пилового забруднення атмосферного повітря». Враховуючи переважно мікронні та сумікронні розміри суспендованих в атмосфері часточок, їх форму та хімічний склад, дослідження та рекомендації ВООЗ щодо вмісту в повітрі твердих часточок розмірами менше 10 та 2,5 мкм, результати медико-екологічних досліджень літературних джерел, експерт дійшов висновку щодо істотного (недопустимого) ризику для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз легенів), в тому числі онкологічних, унаслідок пилового забруднення атмосфери, спричиненого господарською діяльністю Трипільської ТЕС.

У висновках та рекомендованих заходах по експлуатації і наладці технологічного обладнання та газоочисних установок Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» обладнання знаходиться в задовільному стані та експлуатується згідно встановлених нормативів; з метою зменшення викидів забруднюючих речовин на існуючому обладнанні рекомендується: експлуатацію основного обладнання проводити згідно технологічної інструкції; систематично оглядати всі вузли ГОУ і усувати виявлені несправності; своєчасно видаляти пил, що вловлюється забезпечити проведення контролю ефективності роботи ГОУ; проводити наладку паливовикористовуючого обладнання /т. 10 а.с. 1-252/.

За результатами експертизи № 8796 від 05.05.2017 року /т. 12 а.с. 168-180/, проведеної Незалежним інститутом судових експертиз експертом Доліним В.В. був складений Висновок та експерт дійшов наступних висновків:

Головним екологічним ризиком для екосистем та населення, що мешкає в зоні впливу Трипільської ТЕС є пилове забруднення атмосфери, зумовлене викидом суспендованих часточок, недиференційованих за складом, що містять діоксин кремнію в межах 70-20% та являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікронних розмірів) фракції силікатів (алюмосилікатів), кристалів сірки (сульфідів, сульфатів), голкоподібних часточок оксиду цирконію зі включеннями міді, натрію, калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. У зв`язку з чим, експерт вважає обґрунтованим застосування нормативу ГДКМ.Р. - 0,3, ГДК С.Д. - 0,1мг/м3 для цього показника згідно чинного РД 52.04.186- 89».

Причинно-наслідковий зв`язок між пиловим забрудненням повітря та господарською діяльністю щодо спалювання викопного палива на Трипільській ТЕС визначається наявністю «реактивного кремнезему» (у біологічно доступній формі), який утворюється при високотемпературному спалюванні вугілля, присутністю елементів-індикаторів цирконію, міді, радіоактивних урану-238 та торію-232, що дозволяє однозначно ідентифікувати тип пилового забруднення атмосфери, як «зола винесення Трипільської ТЕС».

Пилове забруднення атмосфери обстежених населених пунктів відповідає недопустимому рівню забруднення та категорії екстремально забрудненої атмосфери на більшій частині території впливу Трипільської ТЕС. Пилове забруднення атмосфери веде до пригнічення фізіологічної діяльності екосистем та всихання окремих видів рослинності. Хімічний та гранулометричний склад пилового забруднення однозначно вказує на його головне джерело - викиди Трипільської ТЕС.

Екстремальне пилове забруднення атмосфери дрібнодисперсними часточками діоксину кремнію уламкової форми з загостреними краями, спричинене господарською діяльністю Трипільської ТЕС, визначає істотний (недопустимий) ризик для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз легень), в тому числі онкологічних.

Надані позивачами експертний висновок № 8645 від 27.07.2016 року з додатками до нього № 8658 від 25.08.2016 року та №8796 від 05.05.2017 суд вважає такими, що здобуті із грубим порушенням чинного процесуального законодавства, оскільки в установленому законодавством порядку ОСОБА_24 у цій справі не набував процесуального статусу експерта, йому особисто, експертній установі, де він працює, і загалом у цій справі будь-яка експертиза не призначалась, отже вказаний письмовий доказ не є висновком експерта у розумінні ЦПК України і не може слугувати допустимим доказом. Крім того, залишились неспростованими доводи представників відповідачів щодо недотримання приписів Закону України «Про екологічну експертизу» та наявності суттєвих протирічь, неточностей та недоліків при виготовленні тексту вказаних документів.

Дослідження стану навколишнього природного середовище було здійснено Державною установою «Інститут громадського здоров`я ім. О.М.Марзєєва» НАМН України від 05 вересня 2016 року, на замовлення Юридичної фірми «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів.

У висновках Звіту цієї установи зазначено, що за виявленими ознаками діяльність Трипільської ТЕС, що входить до складу ПАТ «Центренерго», не відповідає вимогам діючих нормативних документів, а саме: Конституції України, Земельному кодексу України,Водному кодексу України, Повітряному кодексу України, Законам України: «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про охорону атмосферного повітря»; «Про охорону земель»; «Про відходи»; «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; «Про питну воду та питне водопостачання»; «Про об`єкти підвищеної небезпеки», ДСП № 173-96 «Рекомендациям по проектированию золоотвалов электрических станций П26-85».

На прилеглій до Трипільської ТЕС території має місце наднормативне забруднення атмосферного повітря (пил з вмістом двоокису кремнію 20-70% до 9,2 ЕДК, сполуки хрому до 2,1 ГДК), ґрунту (кадмій до З ГДК), поверхневих ґрунтових вод у джерелах децентралізованого водопостачання населення (кадмій до 60 ГДК, хром до 12 ГДК, нікель до 6 ГДК, свинець до 4 ГДК, марганець до 8 ГДК в порівнянні з показниками води питного призначення) забруднюючими речовинами, властивими для цього об`єкту.

Існування золошлаковідвалу Трипільської ТЕС у такому вигляді як зараз є неприпустимим, оскільки порушує вимоги діючих нормативних документів щодо захисту довкілля і негативно впливає на здоров`я та умови проживання населення на прилеглих територіях.

В зв`язку з цим, необхідно розробити та реалізувати проект додаткових заходів (рекультивація ділянок, де не ведеться намив, посилення протифільтраційного захисту, посилення заходів по пригніченню пилоутворення, розгортання мережі моніторингових свердловин, утилізація накопичених відходів з використанням їх в якості складових компонентів будівельних матеріалів та ін.) з метою забезпечення недопущення перевищення гігієнічних нормативів рівнів впливу чинників Трипільської ТЕС на умови проживання населення прилеглих до нього територій.

Переважна більшість населення в зоні впливу золошлаковідвалу Трипільської ТЕС оцінює стан довкілля у своєму населеному пункті та на прилеглій території як незадовільний, пов`язуючи це із впливом діяльності Трипільської ТЕС, а також відзначає, що функціонування поруч з населеним пунктом цього об`єкту негативно впливає на стан здоров`я та умови проживання мешканців.

Динаміка основних показників захворюваності населення серцево-судинними хворобами, онкологічними хворобами та хворобами органів дихання в населених пунктах прилеглих до золошлаковідвалу Трипільської ТЕС, чітко корелюється з відстанню джерела забруднення до населених пунктів та переважаючими напрямками вітрів.

У зв`язку з виявленням в воді джерел децентралізованого водопостачання надзвичайно високих концентрацій важких металів, особливо кадмію, є потреба у проведенні цілеспрямованих досліджень та розробки дієвих заходів по його усуненню.Протоколи досліджень, на підставі яких були зроблені вказані висновки також містяться в матеріалах справи /т. 5 а.с. 51-88/.

Матеріали справи містять копію Висновку судової комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5542, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса 03 серпня 2017 року на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_25 , ОСОБА_26 до ПАТ «Центренернго» відшкодування моральної шкоди № 372/2439/16-ц. У висновках експерти вказали про неможливість встановити масштаб негативного впливу внаслідок господарської діяльності Трипільської ТЕС, проте вважають негативним вплив діяльності ТЕС на навколишнє природне середовище /т. 14 а.с. 93-117/.

Матеріали справи містять копію статистичного щорічника Київської області за 2015 рік Головного управління статистики у Київській області та показники здоров`я населення та використання ресурсів охорони здоров`я в Київській області за І-ше півріччя 2016 року, але вони не містять відомостей про динаміку основних показників захворюваності населення різними хворобами в населених пунктах прилеглих до Трипільської ТЕС з прив`язуванням з відстанню джерела забруднення до населених пунктів та відомостей, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України /т.7 а.с. 112-158/.

Згідно відповіді відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області від 26.01.2017 року № 19/23 на запит ПАТ «Центренерго» за період з 01.01.2010 по 01.01.2017 року включно, не зареєстровано жодного випадку, пов`язаного з професійним захворюванням внаслідок діяльності Трипільської ТЕС/т. 7 а.с.182/.

В матеріалах справи також наявні опитування позивачів на встановлення їх психологічного стану.

Звіт моніторингового екологічного обстеження ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС за 2017 рік, складений Державним підприємством «Українська геологічна компанія» Державної служби геології та надр України. За результатами виконаних досліджень ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС в 2017 році зроблені наступні висновки.

Основними елементами-індикаторами забруднення волошкових відходів за 2006 - 2017 роки є Ag-Li-Cu-Mo-S-Pb-Sn-Ni-V, концентрація яких в 5-10 разів перевищує їх фоновий вміст в ґрунтах району робіт. Відмінності в складі забруднення золошлакових відходів, котрі були зафіксовані в попередні роки, в основному стосувались порядку розміщення деяких елементів в геохімічному спектрі, а не самого геохімічного складу забруднення та вмісту цих елементів. В цілому, золошлакові відходи за токсичністю відносяться до ІV класу небезпечності і підлягають зберіганню на спеціальному проммайданчику чи на полігоні промислових відходів. Крім того, за результатами досліджень 2017 року, в складі елементів забруднювачів золошлакових відходів відмічається незначне зростання концентрації Mo Cu і S. В мінеральному складі золошламу відмічається незначне підвищення вмісту окислів кремнію,заліза і калію та пониження вмісту окисів кальцію, натрію і фосфору. Такі зміни в мінеральному та мікроелементному складі золошламів ТЕС наймовірніше пов`язано із незначною зміною геохімічного складу палива.

Значимі підвищення контрольних рівнів вмісту (більше ніж в 1 раз) хімічних елементів у ґрунтах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС, як і в попередні роки досліджень, відмічаються на відстані до 50 метрів від золовідвалу за Pb і в поодиноких пробах за Mn, V.

Суттєве забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах санітарно-захисної зони ТЕС відбувається на відстані 50 м від контуру золовідвалу, за сумарним показником забруднення класифікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м від контуру золовідвалу ТЕС, забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.

Аналіз динаміки забруднення ґрунтів в санітарно-захисній зоні золовідвалів Трипільської ТЕС 2006-7 років свідчить що в межах 50 метрової зони від контуру золовідвалу в ґрунтах не відбувається суттєвих змін концентрації хімічних елементів. З 2012 року відмічається незначне зростання концентрацій за S і Ag в межах північної 50 метрової зони золовідвалу.

Отримані висновки щодо впливу золовідвалу Трипільської ТЕС на ґрунти прилеглих територій базуються на їх тривалому дослідженні (11 років) за однотипною методикою і можуть вважатися достовірними, так як вони повторюються із року в рік із несуттєвими відхиленнями, в межах похибки точності аналітичних досліджень та геологічного випробовування /т. 15. а.с. 147-177/.

У висновку екологічного аудиту від 16 травня 2018 року, проведеного на замовлення Фонду державного майна України в ході процедури приватизації ПАТ «Центренерго», експертами встановлена відсутність цілого ряду погоджень, що передбачені нормами чинного законодавства, виявлені ризики та розроблені рекомендації щодо удосконалення діяльності Трипільської ТЕС. Межі екологічного аудиту визначені площею відведених земельних ділянок Трипільської ТЕС, оцінка впливу за межами території визначена виключно межами санітарно-захисної зони, відбір проб для аналітичних досліджень не передбачено. Зі Звіту вбачається, що аудитором був здійснений аналіз наведених вище експертних досліджень Незалежного інституту судових експертиз, ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М.Марзєєва» НАМН України та вказано на те, що вони свідчать про наявність негативного впливу на навколишнє природне середовище Трипільської ТЕС. Також у звіті приділяється увага аналізу інформації, оприлюдненої в ЗМІ та інформації щодо наявних судових розглядів, що є результатом діяльності ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс», які оцінюються як такі, що створюють репутаційні ризики та ризики правового характеру для майбутнього власника, а також надано рекомендації щодо усунення виявлених невідповідностей на об`єкті Трипільска ТЕС ПАТ «Центренерго». /т.16 а.с.1- 98/.

Суд вважає, що позивачами переконливо не доведено твердження про понаднормативне забруднення території місця їх проживання (ґрунтів, атмосферного повітря, водойм Канівського водосховища) небезпечними речовинами, про те, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», яка у своїй діяльності не дотримується нормативних зобов`язувальних приписів, а також про те, що вина Трипільської ТЕС простежується як у формі умислу, так і необережності.

В обґрунтування позовних вимог представники позивачів посилаються на те, що внаслідок діяльності відповідача спричиняється пилове забруднення атмосферного повітря дрібнодисперсним пилом, дрібнодисперсними часточками окремих хімічних речовин, хоч і вказують на те, що в Україні норми для саме таких видів викидів законодавчо не встановлені. За таких обставин, підстав вважати, що відповідачем порушуються норми таких викидів немає, а подібні твердження позову не вказують на наявність вини відповідача у порушенні екологічного законодавства.

Доводи сторони позивачів про те, що негативна виробнича діяльність Трипільської ТЕС є загальновідомим фактом суд оцінює критично в аспекті саме спірних правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди, тому вважає що відповідні обставини, які породжують відповідні правові наслідки у спірних правовідносинах підлягають доказуванню на загальних підставах.

Суд вважає непереконливими і недоведеними посилання позову на понаднормативне промислове забруднення природного довкілля шкідливими речовинами, що створило небезпеку для життя і здоров`я позивачів та негативно вплинуло на якість життя, оскільки належних і допустимих доказів цього суду не подано.

Суд погоджується із доводами позивачів про те, що посадовими особами відповідача допускались порушення природоохоронного законодавства, однак співвіднесення таких порушень саме із порушенням прав чи законних інтересів позивачів суд вважає безпідставними. Суд погоджується із доводами представників відповідача про те, що вказані позивачами порушення екологічних норм були короткотривалими за часом (разовими правопорушеннями), були обмежені на територіях, де це сталося, вчасно ліквідовані і не мали ніякого негативного впливу на територію проживання та перебування позивачів по справі, а особливо на екологічну ситуацію в районі.

Відповідач посилається на те, що за клопотанням Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, було проведено судову комісійну інженерно-екологічну еспертизу, Висновок № 5542 від 03.08.2017, згідно якого господарська діяльність ПАТ «Центренерго» Трипільської ТЕС відповідає вимогам природоохоронного законодавства. Суд вважає неможливим покласти вказаний висновок експертизи в основу судового рішення у цій справі, оскільки вказана експертиза проводилась за ухвалою суду у іншій цивільній справі, оригінал цього письмового доказу суду не подавався /т. 14 ас. 93-117/.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 5 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Положеннями ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право кожного на життя, що охороняється законом.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадів, передбаченихКонституцією України.

А відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Стаття 282 ЦК України визначає, що фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

В силу ст. 293 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побути, а також права на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту). Фізична особа має право на належні, безпечні та здорові умови праці, проживання навчання тощо.

В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під час судового розгляду залишились недоведеними посилання позову на наявність факту заподіяння моральної шкоди, яка в силу дії ст.23 ЦК України має чітко визначені прояви, існування яких і породжує право вимоги до завдавача щодо її відшкодування. Зокрема у цій справі суду не було подано належних і допустимих доказів фізичного болю чи страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, факт ушкодження здоров`я залишився недоведеним. Також не було подано належних і допустимих доказів душевних страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку з протиправною поведінкою щодо них самих, членів їх сім`ї чи близьких родичів, факт протиправної поведінки саме відповідача по відношенню саме до позивачів залишився недоведеним.

Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивачів слід відмовити виходячи з того, що під час судового розгляду залишилась недоведеною наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Жодним доказом не підтверджується причинний зв`язок між станом здоров`я позивачів та виробничою діяльністю відповідача, а відповідні доводи позову ґрунтуються виключно на судженнях самих позивачів і є непереконливими. Доводи про наявність проявів передбачених ст.23 ЦК України моральної шкоди відносно душевних страждань внаслідок ушкодження здоров`я залишились неконкретизованими і недоведеними. Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали правовому захисту у обраний позовом спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд вважає безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення за приписами чинного законодавства.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

Стаття 31 цього Закону визначає завдання стандартизації і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов`язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов`язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів (ч.1 ст.32 вказаного Закону).

В порядку ст. 33 цього Закону екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи.

Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів.

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.

Згідно зі ст. 50 цього Закону екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей (ст. 55 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря » для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.

В силу ст. 7 цього Закону нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються: норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела; технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать: поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів; перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.

Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.

Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом) (ст. 8 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» законодавством України можуть бути наданні законні права щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» суб`єкт господарської діяльності юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, І сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям. Відповідно до ст.8 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

е) брати участь у будівництві об`єктів поводження з відходами;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

т) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державні стандарти у галузі охорони атмосферного повітря є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання та охорони атмосферного повітря, методи контролю за станом атмосферного повітря, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу на атмосферне повітря, встановлюють інші вимоги щодо охорони і використання атмосферного повітря.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються:

- нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

- нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами;

- граничні нормативи утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об`єктів;

- нормативи використання атмосферного повітря як сировини , основного виробничого призначення;

- нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів.

- законодавством України можуть встановлюватись й інші нормативи у галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються єдині для території України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, а саме:

- гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об`єктів навколишнього природного середовища;

- гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря для людей і об`єктів навколишнього природного середовища.

- у разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватись більш суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рівні інших шкідливих впливів на атмосферне повітря.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря по кожній із забруднюючих речовин та фактору фізичного чи біологічного впливу. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються на рівні, при якому сумарні викиди забруднюючих речовин і шкідливий фізичний та біологічний вплив всіх джерел у даному районі, з урахуванням перспективи його розвитку, в період дії встановленого нормативу не призведуть до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворими нормативами). Проекти нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами розробляються підприємствами, установами та організаціями і затверджуються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Міністерства охорони здоров`я України. Ці проекти погоджуються з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині:

- строків виконання заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до нормативних рівнів;

- строків відселення людей і винесення об`єктів соціального призначення з санітарно-захисних зон;

- зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих метеорологічних умов.

Проекти нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря розробляються підприємствами, установами, організаціями і затверджуються органами Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині строків здійснення заходів щодо зниження шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів до нормативних рівнів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для різних технологічних процесів, технологічного та іншого обладнання, споруд і об`єктів залежно від часу розробки та введення в дію технологій і обладнання, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

- нормативи граничних обсягів утворення забруднюючих речовин для окремих типів технологічного та іншого обладнання;

- вимоги щодо впровадження технологічних процесів в частині впливу на утворення забруднюючих речовин;

- регламенти використання та втрат сировини.

Оцінюючи вищезазначені норми права, на які посилались сторони в обґрунтування свої правової позиції із фактичним характером спірних правовідносин суд враховує наступне.

З наведених вище обставин справи вбачається, що Трипільська ТЕС була введена в експлуатацію у 1972 році, з того часу проводить свою діяльність, тривалий час модернізація та оновлення обладнання ТЕС не проводилась, у зв`язку з чим наявні очисні установки не в повній мірі відповідають сучасним вимогам. Очевидним є те, що діяльність Трипільської ТЕС негативно впливає на навколишнє природне середовище. Трипільська ТЕС згідно санітарної класифікації відноситься до об`єкту першого класу із санітарно-захисною зоною 1000 м., яка до м. Українка та с. Трипілля, де проживають позивачі, витримана.

Вказане підприємство, в установленому законом порядку отримало дозволи на користування надрами та водокористування, а також на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Діяльність Трипільської ТЕС знаходиться під контролем уповноважених органів Держави.

Для Трипільської ТЕС величина санітарно-захисної зони не нормується, а визначається розрахунком розсіювання, відповідно до якого розсіювання максимально приземних концентрацій по більшості інгредієнтів спостерігаються на відстані 1000 м.

За даними Державної екологічної інспекції України та її підрозділу в Київській області протягом 2011-2016 років проведені численні лабораторні дослідження, ( матеріали справи містять відповідні копії протоколів вимірювань показників за вказаний період, актів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та актів відбору проб), зокрема більше 100 досліджень атмосферного повітря і перевищень ГДК не виявлено, зокрема, вказано, що не виявлено перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди. Також не було виявлено негативного впливу від діяльності Трипільської ТЕС на якість води водоймища та ґрунту.

Державна установа «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України, Обухівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» надає аналогічні дані, зокрема, вказують на те, що перевищень максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі 1000 метровій санітарно-захисної та в житловій забудові м. Українка не було зареєстровано. Обухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області вказує на наявність забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені /т. 8 а.с. 48-50, т. 14 34-35/, що підтверджується наявними в матеріалах справи результатами досліджень.

Державними органами не заперечується наявність негативного впливу від золовідвалу Тріпільської ТЕС, вказується на наявність перевищень ГДК по пилу в 1,1 рази в одній із точок відбору з повітряної (північної) сторони від джерела забруднення (золовідвалу) та їх виникнення внаслідок певних погодних умов таких, як вітри та спека. Проте, вказані обставини, як вбачається, мають епізодичний характер.

Центральна геофізична обсерваторія Державної служби України з надзвичайних ситуацій вказала, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Обухів і Українка характеризується, як низький. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації. А згідно із даними Державної служби геології та надр України, промислові відходи, що утворюються в результаті спалювання палива Трипільській ТЕС за токсичністю відносять до IV класу небезпечності (малонебезпечні).

Матеріали справи містять дані про притягнення посадових осіб Трипільської ТЕС до адміністративної відповідальності, проте виявлені порушення переважно стосуються відсутності необхідного погодження щодо розташування певних об`єктів відповідно до вимог містобудівного законодавства, деякі з них стосуються порушення вимог природоохоронного законодавства, але діяльністю санаторію профілакторію «Зміна», який також перебуває у власності ПАТ «Центренего». У жодних висновках до актів, постанов про притягнення до адміністративної діяльності не вказано на порушення норм чинного законодавства щодо утримання золошлакувідвалу Трипільської ТЕС.

Офіційних звернень громадян Обухівського району до державних органів зі скаргами на пилові бурі, пов`язані з діяльністю Трипільської ТЕС у період 2013-2017 років не зафіксовано. Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про відсутність фіксації надзвичайних ситуацій та подій на Трипільській ТЕС з 2005 року по 2017 рік. А надана Комунальним закладом Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» інформація щодо кількості хворих за різними захворюваннями не свідчить, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України.

Відповідно до наданих матеріалів порушень вимог санітарного законодавства Трипільською ТЕС державними органами не виявлено. А виявлені порушення стосуються вимог містобудівного законодавства стосуються процедур оформлення дозвільних документів і не можуть бути критеріями для оцінки фактичного впливу діяльності Трипільської ТЕС на життєдіяльність позивачів.

Узагальнений аналіз наведених висновків експерта ОСОБА_27 В. дає підстави стверджувати, що експертом встановлено наявність суспендованих часточок, недиференційованих за складом в атмосферному повітрі в 15-ти кілометровій зоні. У додаткових дослідженнях експертом здійснюється аналіз цих часточок, наводяться характеристики їх небезпеки та ймовірні ризики, також вказується на наявність причинно-наслідкового зв`язку між пиловим забрудненням повітря та господарською діяльністю Трипільській ТЕС. За рештою досліджених показників забруднення атмосферного повітря перевищення ГДК не виявлено.

При цьому слід звернути увагу, що проведені дослідження ґрунтуються на разових пробах відібраних експертом та різного роду публікаціях, а електронномікроскопічне дослідження проведено на пробах повітря в с. Трипілля з підвітряного боку на відстані 3 км від Трипільської ТЕС.

У Висновку екологічного аудиту вказано на відсутність достовірних даних про результати досліджень й оцінки рівнів канцерогенного та неконцерогенного ризиків для здоров`я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на територіях населених пунктів, прилеглих до Трипільської ТЕС та вказано на необхідність їх проведення.

Враховуючи, що численними компетентними органами держави у проміжок часу 2011-2017 років перевищень максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі 1000 метровій санітарно-захисної зони та в житловій забудові м. Українка зареєстровано не було, що наявний рівень забруднення характеризується як низький, що в Україні законодавчо не встановлені норми для таких видів викидів, як пил чи суспендовані часточки, недиференційовані за складом, як вказує експерт ОСОБА_24 , що проби здійснені даним експертом носили разовий характер, висновок останнього про забруднення 15-ти кілометрової зони не може бути покладений в основу рішення суду, так як суперечить іншим матеріалам справи.

За даними компетентних органів держави має місце забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.

У Висновку ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва» НАМН України встановлено наднормативне забруднення ґрунту, за пробами отриманими в межах 240 м та 460 м, за одним із хімічних елементів - кадмій, що також не може свідчити про наявність такого забруднення на території місця проживання позивачів, що завдає їм моральної шкоди.

Стан забруднення поверхневих вод в районі розміщення Трипільської ТЕС визначається компетентними органами як такі, що відносяться до II класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті, хоча були виявлені певні хімічні речовини, що мають негативний плив, проте у межах допустимих норм. У висновку ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва» НАМН вказано на виявлення в воді джерел децентралізованого водопостачання надзвичайно високих концентрацій важких металів, особливо кадмію. Разом з цим, зазначено про необхідність проведення цілеспрямованих досліджень.

Інші висновки ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М.Марзєєва» НАМН не місять фактичних даних, стосуються аналізу стану золовідвалу Трипільської ТЕС, ставлення населення до діяльності Трипільської ТЕС, висловлені рекомендації.

Суд вважає необґрунтованими посилання позову на письмові докази розгляду звернення жителів села Дерев`яна щодо виявлення 10 березня 2013 року забрудненого снігового покриву, оскільки позивачі не проживають у вказаному населеному пункті. Непереконливими і непідтвердженими доказами суд вважає посилання позову на те, що саме внаслідок діяльності відповідача позивачам заподіяно шкоду здоров`ю. Зокрема будь-яких медичних документів на підтвердження цього суду не подано, тобто відсутні будь-які докази на підтвердження виникнення певних хвороб, які б були явно пов`язані із винними діями відповідача.

З Висновку екологічного аудиту вбачається, що експертами встановлена відсутність цілого ряду погоджень, що передбачені нормами чинного законодавства, виявлені ризики та розроблені рекомендації щодо удосконалення діяльності Трипільської ТЕС. Межі екологічного аудиту визначені площею відведених земельних ділянок Трипільської ТЕС, оцінка впливу за межами території визначена виключно в межах санітарно-захисної зони, відбір проб для аналітичних досліджень не передбачено. Таким чином, даний висновок також не є таким, що свідчить про наявність забруднення навколишнього середовища в місцях проживання позивачів до такого ступеню, що завдає їм моральної шкоди.

Висновок судової комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5542 складений Харківським НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса 03 серпня 2017 року отриманий в ході розгляду інших цивільних справ, за їх матеріалами, проте відсутня їх оцінка здійснена судом у цій справі, що унеможливлює здійснення такої оцінки в рамках розгляду даної справи судом.

Науково-експертний висновок складений д.ю.н, професором, членом-кореспондентом НАПрН України ОСОБА_28 щодо доктринального тлумачення положень ст. 50 Конституції України. Однак в силу ст.114 ЦПК України висновок експерта в галузі права може стосуватись лише питань застосування аналогії права, аналогії закону чи змісту норм іноземного права. А отже вказаний висновок не може бути прийнятий до уваги суду в якості належного та допустимого доказу у справі.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 57 07/17-48, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за матеріалами цивільної справи № 372/2085/16-ц за клопотанням сторони позивачів в межах розгляду даної справи, встановлено, що господарською діяльністю Трипільської ТЕС спричинено негативний вплив на навколишнє природне середовище, переважно, забруднення атмосферного повітря викидами з стаціонарних джерел. Пиління золо відвалу Трипільської ТЕС негативно впливає на навколишнє природне середовище, зокрема на стан забруднення атмосферного повітря від «пиління» золовідвалу Трипільської ТЕС за наданими матеріалами неможливо, а саме неможливо визначити вклад процесу «пиління» золовідвалу у загальне забруднення атмосферного повітря пилом, оскільки забруднення пилом атмосферного повітря, в зоні впливу Трипільської ТЕС, відбувається з різних джерел викидів, розміщених як на території Трипільської ТЕС так і за її межами. Основними джерелами негативного антропогенного впливу Трипільської ТЕС на навколишнє природнє середовище є стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Експерт О.Б. Копаниця встановив, що наявні установки очищення димових газів, встановлені ще при спорудженні ТЕС, не в повній мірі задовольняють вимоги чинного законодавства, а саме «Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт, які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.10.2008 № 541 (цей наказ на національному рівні втілює вимоги Директиви 2001/80 СС, які наша країна зобов`язалась виконати до 31 грудня 2017). ККД окремих електрофільтрів не в повній мірі відповідають сучасним вимогам і найкращим з існуючих технологіям, проте на Трипільській ТЕС заплановані та виконуються роботи які передбачають: забезпечення більш ефективної роботи електрофільтрів для уловлення твердих речовин, проведення реконструкції електрофільтрів на 4-х енергоблоках, з доведенням ККД електрофільтрів до проектних величин 96,1 %; вирішення питання уловлювання газоподібних речовин - сірчистого ангідриду та оксидів азоту; проведення реконструкції золовідвалу згідно проекту. У зв`язку із суперечливістю, наявних у матеріалах справи, даних щодо фактичних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, неможливо підтвердити факт наднормативного забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, в тому числі, пилом.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Трипільської ТЕС складають 82,8 % усіх викидів промисловими підприємствами Київської області. Згідно проведеної у 2013 році інвентаризації викидів забруднюючих речовин Трипільською ТЕС викинуто в атмосферне повітря 43 шкідливих речовин, зокрема: діоксиду азоту - 14675,896 т.; оксиду диазоту - 69,014; ангідриду сірчистого -55833,793 т.; оксиду вуглецю 597,906 т.; речовин у вигляді суспендованих частинок - 20498,437 т.; металів та їх сполук - 24,780 т.; діоксину вуглицю - 4882786,462 т. Сумарні викиди забруднюючих речовин від Трипільської ТЕС за 2014 рік склали 76918,6 т, що менше на 14841,6 тонни в порівнянні з 2013 роком. В атмосферне повітря у 2014 році викинуто 37 найменувань забруднюючих речовин із них 1 класу небезпеки - свинець та його сполуки (3,47 т/рік), хром та його сполуки 3,44 т/рік, 2 класу небезпеки - діоксид азоту (11588,97 т/рік), нікель та його сполуки 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, 3 класу небезпеки - сірки діоксид 44000,49 т/рік, суспендовані тверді частки (зола, сажа, пил) - 20651,32 т/рік.

За нормами процесуального законодавства висновок експерта не має наперед визначеної сили, і оцінюється судом за загальними правилами у сукупності з іншими наявними доказами у справі. З висновку експерта № 57 07/17-48 не вбачається факт заподіяння моральної шкоди, встановлення причино-наслідкового зв`язку з діяльністю відповідача та висновки стосуються аналізу стану золошлаковідвалу Трипільської ТЕС, висловлені рекомендації. В висновку зазначено, що виявлені ДАБІ України порушення вимог містбудівного законодавства стосуються процедур оформлення дозвільних документів, окрім як вбачається з зазначеного висновку сумарні викиди забруднюючих речовин від Трипільської ТЕС за 2014 рік зменшилисть. При цьому суд звертає увагу, що предметом даного судового розгляду є не перевірка всієї діяльності Трипільської ТЕС, це не входить до компетенції суду, предметом розгляду є заподіяння моральної шкоди позивачам внаслідок діяльності одного з підприємств відповідача. У зв`язку з цим, до уваги суду можуть бути прийняті лише ті докази, які безпосередньо свідчать про наявність негативного впливу на життя позивачів, наявності витрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань позивачів, або інших негативних явищ, заподіяних їм незаконними діями або бездіяльністю відповідача. Отже даний висновок не може слугувати доказом спричинення моральної шкоди позивачам внаслідок шкідливої діяльності Трипільської ТЕС.

Сторона позивачів переважно посилається на те, що внаслідок діяльності одного з підприємств відповідача має місце забруднення навколишнього середовища, що впливає на стан їх здоров`я, проте важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Сторона позивачів не заперечує відсутності доказів на підтвердження погіршення стану здоров`я позивачів, вказуючи, що сам по собі факт забруднення навколишнього середовища свідчить про заподіяння моральної шкоди. Однак, як вже вказано вище, в ході розгляду справи не доведено, що в місцях проживання позивачів у даній справі рівень забруднення навколишнього середовища становить очевидну загрозу їх життю та здоров`ю, є вищим ніж в інших регіонах та містах України.

Позивачі посилаються на те, що наявне психологічне навантаження вплинуло на їх здоров`я, внаслідок зазначених аспектів позивачі, за їх твердженням, переживають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, переживаннях, але вказане є їх власним суб`єктивним сприйняттям фактичних обставин.

Суд вважає недопустимим доказом комісійні висновки спеціалістів за результатами психологічного дослідження позивачів, оскільки статус такого документа не передбачено чинним ЦПК України, особи, що його підписали - ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 - на набували в установленому законом порядку процесуального статусу спеціаліста, в межах цієї справи не залучались судом в якості спеціаліста для проведення будь-якої процесуальної дії. Крім того, при розрахунку розміру моральної шкоди застосовано методику, яка виключена із реєстру методик проведення судових експертиз, а застосовані максимальні коефіцієнти встановлені з урахуванням наявності окремих обставин, які фактично у цій справі відсутні, зокрема щодо дискримінації.

При цьому, судом не можуть бути взяті до уваги висновки спеціалістів за результатами психологічного дослідження позивачів, оскільки експерти вийшли за межі своїх повноважень. Окрім аналізу психологічного стану позивачів були надані відповіді на питання, що належать до компетенції суду, такі як факт заподіяння моральної шкоди, встановлення причино-наслідкового зв`язку з діяльністю відповідача та визначення розміру відшкодування моральної шкоди, без врахування індивідуальних якостей позивачів, так як визначений однаковий розмір. Крім того, при розрахунку розміру моральної шкоди застосовано методику, яка виключена із реєстру методик проведення судових експертиз, а застосовані максимальні коефіцієнти встановлені з урахуванням наявності окремих обставин, які фактично у цій справі відсутні, зокрема щодо дискримінації.

Оцінюючи доводи сторін щодо застосування практики Європейського суду з прав людини суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Позивачі вважали, що суд має дати правову оцінку обставинам, виходячи із рішення Європейського суду з правл людини «Дземюк проти України» від 14 грудня 2014 року, яким встановлено правовий нормативний стандарт, за якою належною якістю життя людини у контексті приписів ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод є така, за якою дотримуються законодавчо встановлені національні стандарти. На думку позивачів, у зазначеному судовому рішенні важливим є те, що відповідальність за порушення нормативного стандарту наступає у т.ч. за умови, коли тільки створювалась небезпека для життя і здоров`я людини, навіть коли шкідливі наслідки не наступили або не доводяться.

Така ж правова позиція, на думку позивачів, висловлена у рішенні ЄСПЛ «Дубецька проти України» (справа про промислове забруднення), в якій скаржники зазначали, що вони проживають в регіоні, в якому державні підприємства: шахта №8 «Великомостівська» (згодом перейменувалась на шахту «Візейська» ДХП «Львіввугілля») та Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська» ВАТ «Львівська вугільна компанія» через протиправну виробничу діяльність надмірно забруднюють навколишнє природне середовище (повітря, грунти, водні ресурси) шкідливими речовинами, в т.ч. через утворені виробничі породні відвали. В підтвердження своїх доводів позивачі надали відповідні докази, включаючи і ті, що державні і судові інституції України не забезпечили захисту їх прав. Скаржники стверджували, що вони постраждали від серйозного втручання держави у їх права, гарантовані ст.8 Конвенції в зв`язку з забрудненням навколишнього середовища, спричиненого шахтою та фабрикою, що належать державі (зокрема, їх породними відвалами), а також у зв`язку з неспроможністю держави дотриматись своїх зобов`язань щодо регулювання шкідливої промислової діяльності. Враховуючи доведеність скаржниками доводів про понаднормативне промислове забруднення природного довкілля шкідливими речовинами, що створило небезпеку для їх життя і здоров`я та негативно вплинуло на якість життя, суд заяву задовольнив з присудженням відповідних сум компенсації. У даній справі усі позивачі не заперечують, що у них відсутні медичні документи, які прямо пов`язують їх нинішній стан здоров`я з діяльністю відповідача, хоча і стверджують, що стан їх здоров`я постійно погіршується. Однак, при цьому всі позивачі стверджують, що їм і не обов`язково було доводити наслідковий зв`язок, а достатньо було довести виникнення загрози для їх життя і здоров`я через порушення відповідачем їх прав, включаючи екологічні.

Позивачі у цій цивільній справі, обґрунтовуючи посилання вказані вище рішення ЄСПЛ, вважають, що рівень порушень їх прав, а отже втручання в особисте життя є високим, оскільки сама діяльність відповідача здійснюється з порушенням встановлених державою приписів спеціальних законів та інших нормативних актів, внаслідок чого пилове забруднення атмосфери, в т.ч. населеного пункту де проживають позивачі відповідає недопустимому. Крім того, позивачі вважають, що внаслідок бездіяльності відповідача, яка триває значний проміжок часу, не визначена реальна санітарно-захисна зона навколо об`єкту підвищеної екологічної небезпеки, що створило реальну загрозу для життя і здоров`я позивачів.

Зважаючи на такі посилання, суд зазначає, що обставини цього спору суттєво відрізняються від обставин, які оцінювались у межах вказаної вище справи Європейським судом з прав людини, тому доводи представників відповідача не можуть вважатись належними і слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Так, на відміну від обставин зазначених справ у цій цивільній справі відсутні докази вини відповідача у заподіянні суттєвої шкоди довкіллю, погіршенні якості життя позивачів саме через діяльність відповідача, порушенні саме відповідачем прав чи інтересів позивачів, а також суттєві різняться сутність спірних правовідносин і обраний спосіб захисту інтересів постраждалої особи.

Так, у справі «Дубецька та інші проти України» (заява № 30499/03, рішення від 10.02.2011 року) родина ОСОБА_32 стверджували, що органи державної влади не захистили їхнє житло, приватне та сімейне життя від надмірного забруднення, спричиненого діяльністю двох державних промислових підприємств. Ця родина проживала в будинку біля якого були збудовані шахта та збагачувальна фабрика, що призвело до появи породних відвалів, а також просідання ґрунту поблизу будинку ОСОБА_32, що порушило нормальний ритм життя родини. Родина ОСОБА_32 тривалий час зверталась до різних органів місцевої влади та державних органів управління щодо захисту своїх прав. Так в період з 1994 по 2003 родина направляла скарги до місцевого селищного виконавчого комітету, Львівської обласної адміністрації, Міністерства палива та енергетики, Президента України щодо порушення своїх прав.

Тобто за обставинами вказаної справи родина не мала змоги продати своє майно у зв`язку з жахливими умовами існування пов`язаними з екологічною ситуацією, яку було зафіксовано та визнано органами державної влади, чого у спірних по цій цивільній справі правовідносинах немає.

Рішення про переселення родини ОСОБА_32 з небезпечного місця проживання були прийняті виконавчим органом місцевої ради ще до розгляду вимог родини ОСОБА_32 в судовому порядку. Таким чином держава підтверджувала порушення прав і свобод позивачів по даній справі, чого у спірних по цій цивільній справі правовідносинах немає.

Крім того, в п.105 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено: «Посилаючись на свою судову практику, Суд зазначає, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природнього екологічного середовища як такого. Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак, може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров`я або якість життя особи.»

У цій цивільній справі, проживання позивачів у зазначених у позові місцях у часі розпочато вже тоді, коли Трипільська ТЕС вже функціонувала, тому їм було достовірно відомо про те, що існує небезпека навколишнього середовища, притаманна життю в кожному сучасному місті. Під час судового розгляду не було підтверджено належними і допустимими доказами те, що екологічна небезпека досягла такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності позивачів користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя.

У справі «Дземюк проти України» (заява № 42488/02, рішення від 04.12.2014 року) Дземюк відстоював свої права у зв`язку з тим, що неподалік будинку де він проживає місцевою радою було прийнято рішення про відкриття кладовища з порушенням санітарно - гігієнічних норм, це зробило неприйнятним нормальне проживання позивача, порушувало його права на гідне життя. До моменту звернення до суду позивача було підтверджено порушення його прав місцевою санітарно-епідеміологічної службою, прокуратурою Івано-Франківської області, іншими державними органами, тобто ще до рішення суду держава також підтверджувала та визнавала порушення прав і свобод позивача по даній справі, чого у спірних по цій цивільній справі правовідносинах немає.

Крім того в п.п. 77,78 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено: «Як Суд зазначав у низці своїх рішень, скарги за статтею 8 Конвенції подавалися у різних випадках, коли висловлювалося занепокоєння щодо довкілля . Проте для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції. Оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті.»

В даній судовій справі позивачами не було доведено, що виробнича діяльність Трипільської ТЕС погіршила їх рівень життя до неприйнятного в даній місцевості. Факт порушення їх особистих прав, в тому числі екологічних, не встановлений жодним уповноваженим органом. Більш того, позивачі у цій справі жодного разу не звертались до позивача або будь-яких державних, судових чи інших уповноважених органів із скаргами чи вимогами щодо порушення їх прав, не ініціювали у будь-якій формі питань про призупинення або припинення діяльності, яка призводить або може призвести до значних змін у довкіллі, не використовували інші можливості, способи та форми захисту для припинення порушень чи відновлення своїх прав. У спірних правовідносинах першою і єдиною вимогою позивачів став саме цей позов, в межах якого вони просять відшкодувати їм моральну шкоду на суму 1 843 200 грн. кожному.

При цьому, суд виходить із засадничого принципу права, закладеного у ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод («Право на справедливий суд»), відповідно до ч.1 якого, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на спаведливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд вважає, що вираз «… справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» передбачає розгляд справи, предметом якої є оскарження «порушених прав», що повинно визнаватись національним законодавством. При цьому, позивачі не навели доказів порушення їх прав з боку відповідача, оскільки забруднення довкілля, в якому мешкають позивачі, відбувається в межах допустимих законодавством нормативів.

У зв`язку з чим, у даному випадку відсутні підстави застосовувати практику ЄСПЛ, оскільки ризик проживання в шкідливому для здоров`я позивачів регіоні, повинен бути наслідком порушення відповідачем чинного екологічного законодавства, що судом не встановлено.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що посилання позову на зазначену вище практику Європейського суду з прав людини є необгрунтованим.

Отже, в ході розгляду справи позивачами не доведено, що інтенсивність і тривалість шкідливого впливу від діяльності Трипільської ТЕС є настільки значними, що безпосередньо впливають на їх життя чи здоров`я, перевищують екологічні ризики, притаманні життю у кожному сучасному місті.

Суд вважає необґрунтованими посилання позову на письмові докази розгляду звернення жителів села Дерев`яна щодо виявлення 10 березня 2013 року забрудненого снігового покриву, оскільки вказане явище є епізодичним, позивачі не проживають в населеному пункті Дерев`яна та належних доказів впливу зазначеного явища на позивачів та спричинення їм моральної шкоди суду не надано.

Суд вважає, що позивачами переконливо не доведено твердження про понаднормативне забруднення території місця їх проживання (ґрунтів, атмосферного повітря, водойм Канівського водосховища) небезпечними речовинами, про те, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», яка у своїй діяльності не дотримується нормативних зобов`язувальних приписів, а також про те, що вина Трипільської ТЕС простежується як у формі умислу, так і необережності.

В обґрунтування позовних вимог представники позивачів посилаються на те, що внаслідок діяльності відповідача спричиняється пилове забруднення атмосферного повітря дрібнодисперсним пилом, дрібнодисперсними часточками окремих хімічних речовин, хоч і вказують на те, що в Україні норми для саме таких видів викидів законодавчо не встановлені. За таких обставин, підстав вважати, що відповідачем порушуються норми таких викидів немає, а подібні твердження позову не вказують на наявність вини відповідача у порушенні екологічного законодавства.

Доводи позивачів про те, що негативна виробнича діяльність Трипільської ТЕС є загальновідомим фактом суд оцінює критично в аспекті саме спірних правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди, тому вважає що відповідні обставини, які породжують відповідні правові наслідки у спірних правовідносинах підлягають доказуванню на загальних підставах.

Суд вважає непереконливими і недоведеними посилання позову на понаднормативне промислове забруднення природного довкілля шкідливими речовинами, що створило небезпеку для життя і здоров`я позивачів та негативно вплинуло на якість життя, оскільки належних і допустимих доказів цього суду не подано.

Непереконливими і непідтвердженими доказами суд вважає посилання позову на те, що саме внаслідок діяльності відповідача позивача заподіяно шкоду здоров`ю. Зокрема будь-яких медичних документів на підтверлдження цього суду не подано.

Загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов`язання визначає ч.1 ст. 1167 ЦК України. Такими умовами є: моральна (немайнова) шкода, протиправна дія (бездіяльність), вина особи, причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) і такою шкодою. І лише за наявності всіх цих умов виникає зобов`язання по відшкодуванню моральної шкоди.

Жодним доказом не підтверджується причинний зв`язок між станом здоров`я позивачів та виробничою діяльністю відповідача, а відповідні доводи позову ґрунтуються виключно на твердженнях самих позивачів і є непереконливими. Доводи про наявність проявів передбачених ст.23 ЦК України моральної шкоди відносно душевних страждань внаслідок ушкодження здоров`я залишились неконкретизованими і недоведеними.

Суд вважає, що під час судового розгляду позивачами не доведено співвіднесення своїх моральних страждань покладених у основу позову фактичних обставин із виробничою діяльністю відповідача, а також доказів причинного зв`язку між діями відповідача та наслідками у виді спричинення моральної шкоди позивачам.

Під час судового розгляду залишилась недоведеною наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту у обраний позивачами спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд вважає безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення.

Визначений позовом предмет спору і дійсний характер спірних правовідносин сторін свідчать про те, що переважна більшість зазначених позивачами підстав для задоволення позову є явно неналежними, а у окремих випадках - надуманими.

Загалом правову позицію позивачів суд вважає протирічливою, неконкретизованою, яка ґрунтується на занадто великій кількості неспіввідносних із фактичними обставинами спору і взаємовиключних у одночасному правозастосуванні нормах права. Незважаючи на вжиті судом заходи під час судового розгляду представники позивача наполягали на необхідності вирішення спору на основі сформульованих у позовній заяві правових підстав позову.

Суд погоджується із доводами позову щодо наявності душевних хвилювань позивачів, зокрема і щодо потенційно існуючого ризику негативного впливу довкілля на їх здоров`я, оскільки вони узгоджуються із їх власним суб`єктивним сприйняттям фактичних обставин, висловлених у анкетах, позовних вимогах, а також особистих показах позивача і свідків в судовому засіданні. Відповідачем це переконливо не спростовано.

Суд погоджується із доводами позову про те, що виробнича діяльність Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» підпадає під ознаки джерела підвищеної небезпеки, тому до спірних правовідносин може застосовуватись презумпція вини володільця такого джерела, однак під час розгляду справи залишились недоведеними посилання на сам факт спричинення шкоди, тому підстави для її відшкодування відповідачем навіть за умови відсутності його вини не виникли.

Також суд погоджується із доводами позову про наявність шкідливого впливу від господарської діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» на навколишнє природне довкілля, природне середовище у зоні впливу ТЕС, оскільки це підтверджується дослідженими судом письмовими доказами у їх сукупності.

Поряд з тим, посилання позову на здійснення саме Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» понаднормативних викидів, наявність таких суттєвих порушень відповідачем природоохоронного та екологічного законодавства, які б мали наслідком порушення особистих прав чи охоронюваних законом інтересів саме позивачів, на думку суду, залишились недоведеними, оскільки не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, а ґрунтуються фактично на припущеннях, які не можуть покладатись в основу судового рішення. На противагу доводам позову, відповідачем подано належні і допустимі докази, які вказують на те, що шкідливий вплив його виробничої діяльності не перевищує встановлених національним законодавством гранично допустимих норм, отже не виходить за межі допустимого у сучасному місті із розвинутою промисловістю.

Позивачами та їх представниками ніяк не спростовано твердження відповідача про те, що шкідливий вплив на довкілля у населених пунктах Обухівського району, окрім нього, здійснюють інші десятки промислових об`єктів розташованих поруч Українського та Обухівського промислових вузлів.

Посилання позову на загальні екологічні проблеми України, на стан захворювання у певних регіонах України, на певні наукові монографії та дослідження, на необхідність удосконалення національного екологічного законодавства та встановлення більш жорстких екологічних нормативів у майбутньому з огляду на міжнародні зобов`язання України тощо суд вважає такими, що не мають правового значення для вирішення цього спору.

При цьому слід прийняти до уваги, що зафіксовані уповноваженими органами державної влади порушення екологічного законодавства у діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» є такими, що не мають безпосереднього і реального впливу на позивачів, оскільки стосуються формальних і загальних приписів, зокрема щодо розробки і затвердження певної документації тощо, однак такими органами не встановлено винних протиправних дій відповідача як юридичної особи або його працівників або посадових осіб, які б призвели до понаднормативного забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, води саме у місцях проживання позивачів, або ж іншим чином безпосередньо спричинили порушення особистих прав чи законних інтересів саме позивачів. Зазначені у позові місця проживання позивачів перебувають за межами нормативно визначеної санітарно-захисної зони навколо Трипільської ТЕС (1000 м). Посилання позивачів про наявність у окремих документах відомостей про наявність перевищень гранично допустимих норм за незначною кількістю показників із загальної кількості досліджених проб беззаперечно не вказують на те, що такі забруднення довкілля виникли саме від господарської діяльності Трипільської ТЕС, а причинний зв`язок між діяльністю відповідача та відповідними наслідками для природного середовища не підтверджено належними і допустимими доказами.

Неправомірність дій, а фактично за доводами позову - неправомірність виробничої діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» залишилась недоведеною. Поряд із тим, з поданих відповідачем доказів вбачається, що всі необхідні дозволи органів державної влади на здійснення виробничої діяльності Трипільської ТЕС надані, жодних уповноваженим органом державної влади не пред`являлись вимоги щодо припинення або призупинення діяльності цього промислового об`єкту, яке є містоутворюючим підприємством.

Будь-яких підтверджень існування між сторонами правовідносин у сфері захисту прав споживачів суду не подано.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності дискримінації у спірних правовідносинах суд бере до уваги наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст.60 ЦПК України (у чинній на час пред`явлення позову редакції) у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Згідно ч.2 ст.81 ЦПК України (у чинній на час вирішення справи редакції) у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Всупереч вказаним нормам процесуального права позивачі ні при поданні позову, ні під час судового розгляду не навели фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. Зокрема про це не зазначено у позовній заяві або доданих до неї допустимих доказах. Єдина згадка про дискримінацію містить у висновках спеціалістів-психологів, які визнані судом недопустимими доказами. Однак оцінюючи такі відомості суд вважає, що вони не можуть свідчити про наявність фактичних даних, які підтверджують, що дискримінація мала місце, оскільки як слідує із тексту відповідних документів, доводів представників позивачів та показів свідка ОСОБА_29 в даному випадку було застосовано не юридичний, а психологічний критерій визначення цього поняття як просте порушення, ущемлення прав особи.

За визначеним у п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» поняттям дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Європейський суд з прав людини сформулював дискримінацію як «відмінність у ставленні до осіб, які знаходяться в аналогічних або відповідним чином схожих ситуаціях», що «ґрунтується на ознаці, яку можна ідентифікувати».

Будь-яких фактичних даних, які б свідчили про існування у спірних правовідносинах дискримінації як ситації, передбаченої чинним законодавством, а саме визначеної п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», суду не повідомлено. Посилання на інше суб`єктивне тлумачення змісту цього поняття окремими особами в аспекті застосування методик психологічних досліджень суд не приймає до уваги, оскільки це суперечить дійсному правовому змісту відповідного поняття. Крім того, для застосування при визначенні розміру моральної шкоди відповідного коефіцієнту, який характеризує наявність дискримінації, на думку суду, слід підтвердити сам факт існування такої ситуації, чого у спірних правовідносинах немає.

За доводами представника позивача про наявність дискримінації вказує те, що позивачі, які проживають у зоні впливу Трипільської ТЕС відчувають душевні страждання, яких не відчувають інші особи поза межами такої зони. Однак подібні доводи не вказують на будь-які дії відповідача, які б свідчили про відмінність у ставленні до позивачів у порівнянні із будь-якими іншими особами, оскільки суб`єктивне відношення окремих осіб не стосується безпосередньо відповідача, який не вживав жодних заходів для створення передумов для виникнення ситуації, за якої позивачі за їх ознаками, зокрема і місця проживання, зазнали обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі.

За таких обставин, судом не встановлено фактичних даних, які б вказували на наявність дискримінаційного поводження відповідача по відношенню до позивачів, а посилання представників позивачів на дискримінацію суд вважає безпідставними.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний

розсуд.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд вважає, що позивачами не доведено обставин, які б породжували правові наслідки у виді виникнення зобов`язань сплатити визначені позовом кошти, тому достатніх підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дослідженими матеріалами справи та зібраними доказами, встановленими обставинам справи підстав для задоволення позовних вимог з мотивів, викладених в позовній заяві не вбачається.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачі та їх представники, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15.07.2019 року.

Суддя: