Ухвала суду № 83177394, 23.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"23" липня 2019 р. Справа № 911/1806/19

Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросталь ЛТД»

про стягнення 3 980 194,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросталь ЛТД» про стягнення 3 980 194,17 грн.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 101 936,40 грн. основного боргу та 1 523 478,81 грн. пені за договором виконання робіт № 10/04-17 від 10.04.2017; 1 278,96 грн. за договором № 30 від 19.09.2017 та 2 353 500,00 грн. за договором № 4 від 02.05.2018.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги(основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

В даному випадку, підставами позову є три окремі договори, зокрема, договір виконання робіт № 10/04-17 від 10.04.2017, договір купівлі-продажу обладнання № 30 від 19.09.2017 та договір купівлі-продажу обладнання № 4 від 02.05.2018, укладені між позивачем та відповідачем щодо різних предметів договорів.

Відтак, підстави виникнення позовних вимог, які позивач об`єднав у одному позові, є різними - це три окремі договори виконання робіт та купівлі-продажу обладнання, а обставина укладення цих договорів між одними й тими ж сторонами не є спільною підставою позову, яка об`єднує вимоги.

Також, заявлені за цими договорами вимоги не об`єднані поданими доказами, так як виконання робіт та постачання обладнання по кожному з договорів позивач підтверджує документами, складеними окремо на виконання саме цього договору.

Поряд із цим, заявлені вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки задоволення вимог за кожним із договорів не залежить одна від одної.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд зазначає, що поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 3 окремих спори між тими ж сторонами, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні договори, які, в свою чергу, мають різний правовий характер, ціну та обґрунтовуються різними доказами.

З наведеного вбачається, що у поданій до суду позовній заяві об`єднано три майнові вимоги, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, суд зазначає, що навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Наразі, суд, з урахуванням встановлених висновків вище, наголошує, що в матеріалах позовної заяви відсутнє клопотання позивача про об`єднаня чотирьох майнових вимог із належним обгрунтуванням необхідності та доцільності зазначеного поєднання.

Одночасно, враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

З огляду на викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що поданий позов не відповідає вимогам чинного ГПК України та підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» повернути без розгляду.

2. Звернути увагу заявника, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Сокуренко