Ухвала суду № 83163183, 31.05.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2921/19

1-кс/405/1590/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кропивницький 31 травня 2019 року

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Мягкий О.В., при секретарі Бакуровій А.С., за участю прокурора Литвиненка Д.В., слідчої Мудрої Б.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Паіцики О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області Мудрої Б.Ю. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.10.2018 № 12018120020008540, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує, що з метою запобігання ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків до нього слід застосувати запобіжний захід – тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, наявність вказаних в клопотанні ризиків та неможливість їх запобігання в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, обґрунтування чого вказав, що ОСОБА_1 проживає в іншому місті та не знав, що слідчий звернувся з клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою, розмір застави просив визначити мінімальний.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, крім цього вказав, що у нього дружина має інвалідність, їй потрібна допомога, судові повістки не отримував.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровограсдській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 08.10.2018 № 12018120020008540, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

15.04.2019 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, згідно якої, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 у ніч з 07.10.2018 на 08.10.2018 протиправно проникли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та викрали вироби із золота у кількості 443 од. Викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядились на власний розсуд, розподіливши їх між собою за невстановлених обставин, чим завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 1 668 523,95 грн.

Досліджений в судовому засіданні протокол затримання підозрюваного ОСОБА_1 свідчить, що фактичний час його затримання становить 04 год. 30 хв. 30.05.2019.

Обгрунтованість підозри про яку оголошено ОСОБА_1 підтверджується протоколом про негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження від 21.02.2019, ухвалою слідчого судді від 05.03.2019, висновком експерта від 02.4.2019 №296, протоколом огляду відеозапису від 06.11.2018 та іншими доданими до клопотання матеріалами.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.185 КК України.

Також слідчим суддею відзначається, що практика Європейського суду з права людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового слідства були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Крім того, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 04.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Такого висновку суд дійшов оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду"зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Санкція інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, яка відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Так, з доданих до клопотання документів, що ОСОБА_4 будучи належним чином повідомлений про необхідність явки до слідчого на 17.04.2019 о 09.00 год., для участі в слідчих діях – до слідчого не з`явився, причини неявки та їх поважність слідчому не повідомив; будучи належним чином повідомлений про необхідність явки до Ленінського районного суду м. Кіровограда на 18.04.2019 о 14.00 год. – до суду не з`явився, причини неявки до суду та їх поважність не повідомив (а.с. 128-130), що свідчить про ухилення від слідства та суду.

Крім цього, підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що про необхідність явки до Ленінського районного суду м. Кіровограда на 18.04.2019 о 14.00 год. йому було відомо, повістки він отримував особисто, проте в цей день не зміг приїхати.

Як видно з клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає про існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК Україниз урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддя враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_4 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання, наявність утриманців та судимостей.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 16 днів, тобто в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується, що на утриманні у підозрюваного є дружина, яка має інвалідність, малолітня дитина, проте, як пояснив підозрюваний у судовому засіданні він працює, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному.

Слідчий суддя вважає, що застава - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288150 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваному – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід – тримання під вартою строком на 16 днів, тобто з 04 год., 30 хв., 30.05.2019 до 04 год., 30 хв., 15.06.2019.

Визначити розмір застави - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288150 грн., які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12018120020008540 від 08.10.2018.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 15.06.2019 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та в подальшому до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою, експертами, іншим підозрюваним у кримінального провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком участі у процесуальних діях.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали до 04 год., 30 хв., 15.06.2019.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Вікторович Мягкий