Вирок № 83161092, 12.07.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.07.2019 Єдиний унікальний номер 205/4747/19

Провадження №1кп/205/856/19

Єд.унік.№205/4747/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді Нощенка І.С.

при секретарі: Безгіновій І.А.

за участю прокурора: Єрух С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Дніпро, об`єднанні кримінальні провадження, які зареєстровані в ЄРДР за №12019040690001525 від 09 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, одруженого, раніше не засудженого, працюючого муляром ТОВ «Проммонтажреконструкція», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2-185 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 09 травня 2019 року, приблизно о 08 години 05 хвилин, знаходився в приміщенні магазину «Сільпо Фуд 207», розташованого по вул.Ю.Кондратюка 4, в м.Дніпро, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, взяв зі стелажу та намагався викрасти майно ТОВ «Сільпо Фуд», а саме: 3 плитки шоколаду «Milka Wholenut Caramel», вагою 300 гр. кожна на загальну суму 261,99 коп., які помістив за пояс своїх штанів та пройшов касову зону не розрахувавшись за них, однак не зміг довести свій умисел до кінця з причин, які не залежать від його волі, оскільки був затриманий.

Допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене та підтвердив суду, що дійсно він, при вказаних в обвинувальному акті обставинах, у вказаних місцях та часі, намагався викрасти три плитки шоколаду, на загальну суму 261,99 грн., які належать ТОВ «Сільпо Фуд», однак за касовою зоною був затриманий..

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит потерпілих та свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ст.15 ч.2-185 ч.1 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, неповнолітніх дітей на утриманні не має, відшкодував завдану шкоду, займається суспільно-корисною працею.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, який орієнтував суд на застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 150 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.15 ч.2-185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи №1764 від 28 травня 2019 року в розмірі 150 гривень.

Речові докази, якими було визнано:

- CD диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 3 плитки шоколаду «Milka Wholenut Caramel» - залишити за належністю в адміністрації магазину «Сільпо 207».

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко