Ухвала суду № 83160899, 22.07.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3651/18

№ провадження 2/208/1261/19

УХВАЛА

22 липня 2019 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Нельга Д.В., розглянувши заяву керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури «Про вступ у справу», -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа №208/3651/18 за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товарна біржа «Дніпродзержинська», Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради «Про визнання свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна та договорів недійсними, знесення торгового павільйону», розгляд якої відбувається за правилами загального позовного провадження.

17.07.2019р. до суду надійшла заява керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури «Про вступ у справу», у якій заявник, посилаючись на ч.3 ст.56 ЦПК України, ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», просить суд: «у подальшому повідомляти Дніпродзержинську місцеву прокуратуру про місце і час слухання справи №208/3651/18».

Водночас, заявник зазначає, що: «предметом позову є набуття права користування нерухомим майном - земельною ділянкою, на яку відсутні правовстановлюючі документи та яка належить територіальній громаді м.Кам`янське. З метою захисту майнових інтересів останньої повідомляю про вступ у зазначену справу та прийняття участі під час її розгляду».

Ознайомившись із вищевказаною заявою, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Згідно ст.183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості, зазначені у ст.183 ЦПК України, зокрема, будь-яка письмова заява повинна містити підстави звернення до суду із даною заявою.

Як вбачається зі змісту вищевказаної заяви, метою звернення прокурора до суду із вищевказаною заявою прокурор зазначає «захист майнових інтересів територіальної громади міста Кам`янське».

Згідно ст.170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно п.2 ст.2 ЗУ «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Згідно ст.3 ЗУ «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про прокуратуру», здійснюючи функції прокуратури, прокурор керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені ст.23 ЗУ «Про прокуратуру».

Зокрема, згідно ч.1 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що, при здійсненні встановлених Конституцією України функцій, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно у випадках, визначених ЗУ «Про прокуратуру, який, в свою чергу, наділяє прокурора правом представляти законні інтереси держави виключно у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Як вбачається з матеріалів справи, саме орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, звернувся до суду із вищевказаним позовом за захистом порушених, на думку позивача, інтересів держави.

При цьому, згідно відомостей, оприлюднених на офіційному сайті Кам`янської міської ради, склад працівників Кам`янської міської ради нараховує 18-ть посад юристів та юрисконсультів, до повноважень яких, зокрема, входить представництво Кам`янської міської ради в суді з метою захисту законних інтересів держави.

При цьому, ні матеріали справи, ні заява прокурора, не містять відомостей про те, що, вищевказаний орган місцевого самоврядування здійснює представництво в суді законних інтересів держави неналежним чином.

Водночас, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" від 31 березня 2005 року, заява № 61517/00, пункт 27).

Як зазначено у висновку Верховного суду, викладеному в Ухвалі від 31.01.2019р. (справа № 727/3674/18), захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як зазначено у висновку Верховного суду, викладеному в Ухвалі від 18.01.2019р. (справа № № 705/4068/18), тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи вищевикладене, та, приймаючи до уваги те, що, прокурором, у вищевказаній заяві не доведено наявність обставин, визначених ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», які дають підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, зокрема, не доведено факт не здійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень - Кам`янською міською радою - суд дійшов висновку про те, що, дана заява має бути повернута заявнику без розгляду на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України, оскільки дана заява не містить у собі передбаченої п.5 ч.1 ст.183 ЦПК України підстави звернення із даною заявою до суду, яка визначена ч.3,4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру».

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши, що, вищевказана заява подана без додержання вимог п.5 ч.1 ст.183 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури «Про вступ у справу».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Нельга Д. В.