Ухвала суду № 83160497, 17.07.2019, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1292/19

2-з/171/11/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАБ ЮА», державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

16.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАБ ЮА», державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій ОСОБА_3 , прос касування рішення про державну реєстрацію припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В цей же день позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт, заборону відчуження та заборону державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав (щодо реєстрації, перереєстрації тощо) на наступне майно: нежитлове приміщення, будинок пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 35,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві власності належить наступне майно: нежитлове приміщення, будинок пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 35,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). У вересні 2014 року у зв`язку з повним погашенням кредитних зобов`язань за кредитним договором договори іпотеки було припинено, про що було внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим права ПАТ «Банк Камбіо» як іпотекодержателя на вказаний об`єкт нерухомості було припинено, що підтверджується копією листа банку від 24.09.2014 року та копією договору про припинення/розірвання договору іпотеки.

Проте наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Северина Ю.П. № 109 від 18.07.2018 року було затверджено Акт Комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в т.ч. щодо спірного нерухомого майна.

Позивач вказує, що 04.10.2018 року Банком в особі Уповноваженої особи було направлено їй повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, з якими вона не згода і які не можуть бути підставою для застосування наслідків нікчемності правочину, що не вимагало оскарження вищевказаного наказу ОСОБА_4 № 109 від 18.07.2018 року, який є внутрішнім документом Банку та не являється підставою для застосування таких наслідків. Не зважаючи на це, на підставі повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності державний реєстратор КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_5 здійснив реєстрацію права власності на належний позивачу ОСОБА_1 об`єкт нерухомості за ПАТ «Банк Камбіо», припинивши право власності позивача на вказаний об`єкт.

Позивач зазначає, що після формальної та незаконної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ПАТ «Банк Камбіо» вказаний об`єкт нерухомості був реалізований на електронних торгах через електронний майданчик ТОВ «ТАБ ЮА», переможцем торгів та новим власником нерухомого майна став ОСОБА_2 .

За вказаним фактом проводиться досудове розслідування за № 12019040710000616 за ознаками ч.1 ст.3652 КК України та позивача визнано потерпілою.

Позивач вважає, що спірний об`єкт нерухомості, що наразі перебуває у власності третьої особи, без згоди позивача може бути відчужено на користь інших осіб, що в подальшому утруднить або унеможливить виконання рішення суду.

Судом з`ясовано, що в провадження суду надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАБ ЮА», державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій ОСОБА_3 , прос касування рішення про державну реєстрацію припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, спірним майном за даним позовом є нежитлове приміщення, будинок пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 35,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності судом встановлено, що за позивачем ОСОБА_1 11.05.2013 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, будинок пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 35,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), 11.05.2013 року вказане нерухоме майно передано в іпотеку ПАТ «Банк Камбіо» на підставі укладеного між позивачем та вказаним банком договору іпотеки від 11.05.2013 року.

Також судом встановлено, що у зв`язку з повним погашенням кредитних зобов`язань за кредитним договором договори іпотеки було припинено, про що було внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим права ПАТ «Банк Камбіо» як іпотеко держателя на вказаний об`єкт нерухомості було припинено, що підтверджується копією листа банку від 24.09.2014 року.

14.02.2019 року державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_6 С ОСОБА_7 здійснено реєстрацію права власності на належний позивачу ОСОБА_1 об`єкт нерухомості за ПАТ «Банк Камбіо», припинивши право власності позивача на вказаний об`єкт.

Згідно копії протоколу електронного аукціону від 02.07.2019 року спірний об`єкт нерухомого майна продано ОСОБА_2 .

З копії постанови про визнання потерпілим від 10.07.2019 року встановлено, що СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040710000616 від 23.04.2019 року за ч.1 ст.3652 КК України, ОСОБА_1 визнано потерпілою за фактом безпідставного скасування державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема, нежитлове приміщення, будинок пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 35,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

З обґрунтувань позивача ОСОБА_1 , викладених у заяві, встановлено, що відповідачем ПАТ «Банк Камбіо» незаконно здійснено відчуження спірного об`єкту нерухомості, тому невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Як передбачено ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1,2 ч.1ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне частково забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії, направлені на його відчуження.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують принцип непорушності права власності.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ураховуючи характер та обсяг позовних вимог, суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково в частині щодо заборони відчуження спірного об`єкту нерухомого майна та вважає, що це буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог ОСОБА_1

Застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім цього, даний вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення заяви про забезпечення позову, суд не має будь-яких відомостей про існування визначених ч.3 ст.154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАБ ЮА», державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій ОСОБА_3 , прос касування рішення про державну реєстрацію припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на наступне майно: нежитлове приміщення, будинок пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 35,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Копію ухвали для виконання надіслати до Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (вул. Центральна, 63, м. Апостолове Дніпропетровської області, 53802) для виконання, іншим учасникам справи - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: