Ухвала суду № 8316030, 23.01.2009, Апеляційний суд Київської області

Справа № 22ц-4629/2008 р.

Головуючий у 1-й інстанції Бондаренко О.В.

Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М. Суханової Є.М.

при секретарі Приходько Л. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, заборгованості за аліментами та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

встановила:

У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, який уточнила в судовому засіданні і в якому посилалася на те, що сторони перебували в шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання якої рішенням Білоцерківського міського суду від 14.09.1992 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, починаючи з 04.09.1992 року і до досягнення дочкою повноліття.

Оскільки відповідач ухилявся від сплати аліментів, добровільно не надавав матеріальної допомоги на утримання дочки і допустив значну заборгованість, то позивачка просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виконавчому листу № АЕ-299 від 14.09.1992 року в розмірі 3579 грн., пеню за прострочення сплати аліментів за період з 1996 року по 2005 рік в розмірі 3579 грн., аліменти на утримання дочки, яка продовжує навчання в Київському університеті технологій та дизайну, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення нею 23 років. Також просила стягнути додаткові витрати на лікування дочки в розмірі 10000 грн., оскільки дочка тяжко хвора, їй встановлена друга група інвалідності, в 2001 році перенесла складну операцію, перебуває під наглядом лікарів, двічі на рік проходить стаціонарне лікування, їй потрібно робити повторну операцію, в зв'язку з хворобою не може працювати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1. аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 10.12.2007 року по 26.10.2008 року, заборгованість за аліментами в сумі 3579 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 3579 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач може надавати матеріальну допомогу у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. повнолітній дочці, яка продовжує навчання, у зв"язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Крім того у відповідача виникла заборгованість за аліментами за період з 1996 р. по 2005 р. в сумі 3579 грн. та неустойка (пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 Сімейного Кодексу України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання якої рішенням Білоцерківського міського суду від 14.09.1992 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1А частини усіх видів заробітку, починаючи з 04.09.1992 року і до досягнення дочкою повноліття.

Встановлено що дочка сторін ОСОБА_3 є студенткою IV курсу заочної та дистанційної освіти Київського університету технологій та дизайну, що підтверджується довідкою № 48-036 від 30.11.2007 р.

Судом встановлено, що відповідач може надавати матеріальну допомогу у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. повнолітній дочці, яка продовжує навчання, у зв"язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Встановлено, що згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.12.2005 року заборгованість за аліментами становить 3579 грн. (а. с. 33)

Оскільки відповідач не надав суду доказів тому, що заборгованість виникла не з його вини, то суд прийшов до правильного висновку про стягнення неустойки (пені) в сумі 3579 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, рішення суду від 14.02.2008 р. відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт не в повному обсязі та на невірний рахунок сплатив судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи, тому з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи в розмірі 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, п/п а та з п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року з наступними змінами та доповненнями, ст. ст. 88, 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2008 р. залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 36 грн. на розрахунковий рахунок № 31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, ЗКПО 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за реквізитами: отримувач Апеляційний суд Київської області, розрахунковий рахунок № 31211259700001, одержувач: ГУ ДКУ у Київській області, банк одержувача: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, ЗКПО 24074109, код бюджетної класифікації 22050000.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.