Постанова № 83153241, 19.07.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8845/19

Провадження № 3/592/1449/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Чернобай Олег Іванович, розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Сумській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

31.05.2019 року о 17 год. 41 хв. в м.Суми по вул. Троїцька, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21124 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом (чеком) Драгер 0034, результатом огляду 1,61 проміле. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.

Як зазначено у протоколі судовий розгляд справи було призначено на 11.06.2019 року на 09:00 годину у приміщені Ковпаківського районного суду м.Суми. /а.с.1/

З протоколом водій ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчать його особистий підпис, з чого можна зробити висновок, що про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Однак, у судове засідання - 11.06.2019 року ОСОБА_1 не з`явився. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав. Заяви про розгляд справи без його участі також не подавав, а у протоколі про це нічого не зазначив.

Судовий розгляд справи було перенесено на 19.06.2019 року про що водію ОСОБА_1 було направлено судовий виклик рекомендованим листом з повідомленням.

Однак, на пошті вказаний лист він не отримав і лист був повернутий до суду з поміткою пошти «інші причини». /а.с.15/

У судове засідання - 19.06.2019 року він також не з`явився, розгляд справи було перенесено на 12.07.2019 року про що ОСОБА_1 був направлений судовий виклик. Однак, на пошті вказаний лист він знову не отримав і лист був повернутий до суду з поміткою пошти «інші причини». /а.с.16/

12.07.2019 року від ОСОБА_1 за день до судового засідання, до канцелярії суду надійшла заява про перенесення розгляду справи, тому у судове засідання - 12.07.2019 року водій ОСОБА_1 знову не з`явився.

Розгляд справи було відкладено на 19.07.2019 року про що йому було направлено судовий виклик /а.с.18/. Відомості з пошти щодо вручення вказаного виклику до суду не надійшло.

На підставі вищенаведених фактів чітко вбачається, що суд, до останнього дотримуючись прав на захист щодо змагальності судового процесу та забезпечення права особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності на допит свідків, судовий розгляд неодноразово відкладав із-за неявки водія ОСОБА_1 , але він не отримував на пошті судові виклики, знаючи, що справа відносно нього розглядається судом, з чого можна зробити висновок, що він не виявляє бажання з`являтись до суду з метою захисту своїх прав.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 протягом майже двох місяців не з`являвся у судові засідання та жодного разу самостійно не поцікавився в суді результатами розгляду його справи, тому судом розгляд справи на цей раз відбувся, оскільки з вищенаведеного вбачається, що судом було забезпечене право ОСОБА_1 на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, т.я. йому неодноразово надавалось право на залучення захисника, на виклик свідків і на особисту участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Однак, з вищенаведених фактів, викладених судом вбачається, що ОСОБА_1 не отримуючи судові виклики та не з`являючись в суд з власної ініціативи з метою дізнатись про результати розгляду його справи, тим самим він не використовує всі засоби передбачені кодексом про адміністративні правопорушення для прискорення процедури слухання справи і допиту свідків, проявляє до цього байдужість.

За наведених обставин доходжу висновку про можливість подальшого розгляду справи без участі водія ОСОБА_1 , оскільки судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини "особа повинна бути почутою".

У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.

У даному випадку суд забезпечив водію ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і вийняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за його байдужості щодо результатів розгляду справи повністю захищає його від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Каракуця проти України» констатував відсутність порушення прав заявників, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції.

ЄСПЛ зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

У даному випадку сам ОСОБА_1 не виявляє належної зацікавленості у розгляді його справи.

Таким чином, перед прийняттям рішення по даній справі судом були досліджені докази надані патрульною поліцією.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У даному випадку обов`язок збирання доказів покладений на інспектора поліції, який склав адміністративний протокол.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, …

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вина підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №169167 від 31.05.2019 року, який був складений у повній відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 № 1376 та з яким ОСОБА_1 був ознайомлений (а.с.1), тестом №443 спеціального технічного засобу Драгер Alcotest 6820, результат тесту 1,61 проміле (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яким ОСОБА_1 був згоден (а.с.3), поясненнями ОСОБА_2 від 31.05.2019 року (а.с.4), поясненнями ОСОБА_3 від 31.05.2019 року (а.с.5); відеозаписом (а.с.9).

Жодного підтвердження на спростування вищенаведених аргументів суду не надано.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості, і жодна з сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом. (Наприклад Справа «Ноймайстер проти Австрії» 1968 р.)

У даному випадку судом було дотримано вказаних правил рівності сторін при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про що свідчить той факт, що суд відкладав судові засідання, надаючи йому можливість з`явитись в судове засідання, однак сам ОСОБА_4 став зловживати своїми процесуальними правами не з`являючись в судові засідання з метою затягнути розгляду справи до спливу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності з метою уникнення відповідальності.

Суд зобов`язаний при розгляді справ усіх категорій неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, …а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. за наступними реквізитами: Одержувач - ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 ЄДРПОУ - 37993783 Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП) МФО - 899998 Рахунок - 31211256026001 Код платежу - 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.І. Чернобай